про повернення позовної заяви
10 червня 2022 року Київ № 320/1528/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання відмову протиправною та зобов'язання вчинити дії, у с т а н о в и в:
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до ГУ ПФУ у Київській області визнати відмову відповідача щодо непроведення йому перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 01.11.2021 №2/3/1/5907 Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки протиправною та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію згідно вищевказаної довідки, з урахуванням раніше виплачених коштів, починаючи з 01.04.2019.
Ухвалою суду від 04.02.2022 позовна заява була залишена без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня одержання копії судового рішення для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений судом.
Копію ухвали суду було направлено ОСОБА_1 за адресою, зазначеною ним у позовній заяві. Натомість, згідно трекінгу відстеження кореспонденції АТ «Укрпошта» поштове відправлення за №0113301963580, яке містить ухвалу суду від 04.02.2022, 22.02.2022 не вручено позивачу під час доставки: інші причини. При цьому, ОСОБА_1 про зміну свого місця проживання суд не повідомив.
Станом на 10.06.2022 вимоги ухвали суду позивачем не виконані; заяв чи клопотань про продовження встановленого судом строку на усунення недоліків позовної заяви, не надходило.
Вирішуючи питання про повернення позовної заяви суд зважив на таке:"...до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій". Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17.
Згідно ч.5 ст.242 КАСУ, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку з наведеним cуд констатує, що суд вжив всіх доступних заходів, передбачених КАСУ щоб довести до відома позивача про наявність ухвали про залишення поданої ним позовної заяви без руху та необхідності усунення її недоліків, але з незалежних від суду причин судове рішення ОСОБА_1 не було вручено. Неотримання позивачем листа з ухвалою, який було відправлено за адресою місцезнаходження зазначеною у позові є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) позивача щодо його належного отримання, тобто є його власною волею, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження позивача можна вважати днем вручення копії ухвали суду про залишення без руху позовної заяви.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Частиною п'ятою статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позову без руху.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Водночас, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що "...сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,
позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська обл.) про визнання відмову протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.