ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" червня 2022 р. справа № 300/2116/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
за участю: секретаря судового засідання Біланчина В.І.,
представника позивача - Богославця О.М.,
представника відповідача - Керніцького А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби в місті Івано-Франківську Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Богославець О.М., звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби в місті Івано-Франківську Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ), відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо накладення арешту, накладеного у ВП №13449900 (постанова від 23.06.2009) на земельну ділянку площею 0,1328 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610197401.19:001:0288, зареєстрованого 04.12.2009 реєстратором Івано-Франківська ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за №9315422 в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; зобов'язати зняти арешт на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610197401:19:001: 0288.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 27.08.2008 за договором купівлі-продажу придбала земельну ділянку площею 0,1328 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610197401:19:001:0288. В лютому місяці 2022 року їй стало відомо, що 23.06.2009 державним виконавцем у ВП №13449900 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено обтяження, а саме арешт нерухомого майна, на належну їй зазначену вище земельну ділянку. Вважає, що арешт на належне їй майно був накладений відповідачем протиправно, оскільки позивач не є стороною або учасником виконавчого провадження №13449900.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначеними статтями 268-271, 287 КАС України.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позов, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у Івано-Франківському MB ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження №13449900 з виконання судового наказу №2н-3692, виданого 03.04.2009 Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 95303,55 грн. боргу, 477,26 грн. судового збору та 15 грн. витрат. 23.06.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про звернення стягнення на майно боржника. 15.04.2011 старшим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження керуючись п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Із врахуванням положень статей 1, 18, 59 Закону України «Про виконавче провадження» вважає, що обставин, які б слугували підставою для зняття арешту з майна боржника, не вбачається (а.с.60).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов. Просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.
27.08.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1328 га, що становить 1328 кв.м., цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610197401:19:001:0288 (а.с.9). Вказаний договір внесений до державного реєстру правочинів, що підтверджується витягом від 27.08.2008 (а.с.11).
23.06.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про звернення стягнення на майно боржника у ВП №13449900, з виконання судового наказу №2н-3692, виданого 03.04.2009 Івано-Франківським міським судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 95303,55 грн. боргу, 477,26 грн. судового збору та 15 грн. витрат.
19.11.2009 ОСОБА_1 видано Державний акт на право власності на вказану вище земельну ділянку ЯЖ №859955.
Так, за змістом вказаного Державного акту від 19.11.2009 серії ЯЖ №859955, ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки ВКР №688403, №5006 від 27.08.2008 є власником земельної ділянки площею 0,1328 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Зазначено, що акт зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010929400337. Кадастровий номер земельної ділянки 2610197401:19:001:0288 (а.с.58).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-9900335072022, сформованого 01.02.2022, державна реєстрація вказаної вище земельної ділянки здійснена 19.11.2009 (а.с.52).
04.12.2009 реєстратором Івано-Франківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за №9315422 зареєстроване обтяження (арешт нерухомого майна) земельної ділянки, площею 0,1328 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610197401:19:001:0288 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.06.2009 у ВП №13449900, винесеної старшим державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ Середжук У.Л. Зазначено, що власником земельної ділянки є ОСОБА_2 (а.с.13).
15.04.2011 старшим державним виконавцем Богаком Я.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», що сторонами не заперечується.
21.02.2022 адвокат Богославець О.М. в інтересах позивача, звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації про хід виконавчого провадження №13449900 (а.с.14).
04.04.2022 відповідач листом №02-19/В-23 75026 повідомив про прийняття у ВП №13449900 23.06.2009 постанов про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на майно боржника, а також про винесення 15.04.2011 постанови про закінчення виконавчого провадження. Зазначив, що відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, у зв'язку із чим є неможливим надання копії постанови про звернення стягнення на майно боржника від 23.06.2009 (а.с.15).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає, зокрема, Закон України “Про виконавче провадження”.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями законодавства в редакції, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.
Частинами 1, 6 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999 визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника передбачений статтею 50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999.
Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України “Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (частина 2 статті 55 Закону України “Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999).
Згідно частин 1 - 3 статті 62 Закону України “Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999 звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом. Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає нотаріальному органу за місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб.
Таким чином, предметом арешту в межах виконавчого провадження може бути виключно майно, що належить боржнику.
Відповідно до частини 1 статті 125 Земельного кодексу України в редакції, чинній станом на час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.08.2008, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно з частиною 1 статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до частини 1 статті 125 Земельного кодексу України в редакції, чинній станом на час накладення арешту на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як встановлено судом, акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1328 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610197401:19:001:0288, одержаний позивачем 19.11.2009, тобто після прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника. В цей же день, 19.11.2009, відбулась державна реєстрація вказаної земельної ділянки за ОСОБА_1 ..
Отже, станом на час винесення постанов від 23.06.2009 право власності ОСОБА_1 на обговорювану земельну ділянку зареєстровано не було.
Відтак, в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій державного виконавця щодо накладення арешту на вказану вище земельну ділянку в ВП №13449900, а тому, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо накладення арешту, накладеного у ВП №13449900 (постанова від 23.06.2009) на земельну ділянку площею 0,1328 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610197401.19:001:0288, зареєстрованого 04.12.2009 реєстратором Івано-Франківська ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за №9315422 в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 59 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Враховуючи, що за наявними в матеріалах справи документами земельна ділянка площею 0,1328 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610197401.19:001:0288, належить ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача зняти арешт із вказаної земельної ділянки.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 496,20 грн. (50% задоволених позовних вимог).
Стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, то позивачем не надано суду належних і допустимих доказів їх понесення, а тому в суду відсутні правові підстави стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби в місті Івано-Франківську Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 35021710) зняти арешт із земельної ділянки з кадастровим номером 2610197401:19:001: 0288, місце розташування: АДРЕСА_1 , площею 0,1328 га, який накладений в межах виконавчого провадження №13449900 Відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції на підставі постанови від 23.06.2009.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби в місті Івано-Франківську Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 35021710) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Рішення складене в повному обсязі 10.06.2022.