ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" червня 2022 р. справа № 300/6823/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна до Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками про скасування податкового повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021,
03.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" (надалі, також - позивач, ТзОВ "Ґудвеллі Україна", товариство, платник податків) звернулося до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків (надалі, також - відповідач, управління, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021.
Підставою звернення ТзОВ "Ґудвеллі Україна" із вказаним позовом є протиправне, на думку позивача, винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021, яким позивачу нараховано штраф у сумі 292 781,86 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2021 року (50% від 585 563,72 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, сплаченого із затримкою на 84 календарні дні), оскільки 574 147,22 грн не є податковим боргом відповідача, а складає суму фактично добровільно відшкодованого податку на додану вартість податковим органом з бюджету позивачу за квітень-травень 2009 року з суми 4 102 450,00 грн. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі №300/2468/19 визнано протиправним і скасовано податкову вимогу №142-52 від 01.11.2019 на суму 574 147,22 гривень та податкові повідомлення-рішення №0000245208 від 15.01.2020 і №0000665208 від 05.02.2020 про застосування штрафу в сумі 57 414,72 гривень. Судовим рішенням вирішено стягнути із державного бюджету в користь платника податків 574 147,22 гривень податку і 57 414,72 гривень штрафних санкцій відповідно.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні, а також відмовлено у клопотанні позивача про об'єднання в одне провадження справи за даним позом із справою №300/4865/21.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 29.11.2021 (а.с.53-55). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень вказує на наступне. Зокрема зазначив, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 у справі №2а-3408/09/0970 ухвалено стягнути з державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь ТзОВ "Ґудвеллі Україна" заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року в розмірі 4 102 450,00 гривень. За наслідками апеляційного і касаційного оскарження рішення суду першої інстанції набрало законної сили 03.09.2013. Позивач отримав виконавчий лист 03.02.2016, строк пред'явлення до виконання якого поновлено ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2016. В свою чергу, Калуська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області звернулась до суду про визнання виданого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В результаті судового розгляду виконавчий лист по справі №2а-3408/09/0970 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3 523 132,00 гривень. За доводами відповідача, станом на 08.08.2019, коментований виконавчий документ не пред'являвся до виконання. При цьому, сума бюджетного відшкодування в розмірі 4 102 450,00 гривень відшкодована. Незважаючи на вказане платнику відшкодовано ПДВ в сумі 579 318,00 гривень на поточний рахунок платника за рішенням суду і саме дана операція призвела до виникнення податкового боргу в сумі 574 147,22 гривні. У зв'язку із виникнення 30.10.2019 у ТзОВ "Ґудвеллі Україна" податкового боргу по сплаті грошових зобов'язань по ПДВ автоматично сформовано податкову вимогу №70-52 від 01.11.2019. За наслідками погашення позивачем податкового боргу в сумі 574 147,22 гривні, податкові вимоги №70-52 від 01.11.2019 і №142-52 від 03.12.2019 відкликані. В подальшому рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі №300/2468/19 визнано протиправними та скасовано податкові вимоги Офісу великих платників податків Державної податкової служби України №70-52 від 01.11.2019, №142-52 від 03.12.2019 та податкові повідомлення-рішення №0000245208 від 15.01.2020 і №0000665208 від 05.02.2020, а також стягнуто з державного бюджету 574 147,22 гривень надмірно сплаченого ТзОВ "Ґудвеллі Україна" податку на додану вартість та надмірно сплачених 57 414,72 гривні штрафних санкцій з податку на додану вартість. На виконання коментованого рішення позивачу 01.04.2021 перераховано кошти у розмірі 585 563,72 гривні.. Разом з тим, при розгляді справи №300/2468/19 судом не розглядалась вимога про виключення із обліку донарахованих сум податку на додану вартість, так як така не заявлялась позивачем. За доводами відповідача податкова вимога не є підставою для нарахування податкового зобов'язання, а тому її скасування не тягне за собою скасування проведених в ІКП платника нарахувань. Щодо податкового повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021 відповідач вказав на порушення позивачем сплати податкових зобов'язань на 84 дні, контролюючим органом застосовано штраф у розмірі 292 781,86 гривні, як санкцію за несвоєчасну сплату позивачем зобов'язань, які платник податків вважає спірними . Відтак, з даних підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 зупинено провадження в адміністративній справі №300/6823/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" до Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021, до набрання законної сили рішенням у справі №300/4865/21.
23.05.2022 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду поновлено провадження в адміністративній справі №300/6823/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" до Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, і відзиву на позов, додаткових письмових пояснень, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" (попередня назва ТзОВ "Даноша") 30.04.2003 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків і зборів у Західному міжрегіональному управлінні Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків
До основного виду економічної діяльності ТзОВ "Ґудвеллі Україна" за КВЕД 01.46 віднесено "Розведення свиней".
Вказана обставина підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) станом на 01.12.2021.
17.12.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Даноша" (надалі по тексту також - ТзОВ "Даноша") звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4 102 450,00 гривень. Підставою звернення товариства із вказаним позовом було не здійснення Головним управлінням Державного казначейства України в Івано-Франківській області бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року та травень 2009 року в розмірі 4 102 450,00 гривень.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 у справі №2а-3408/09/0970 позовну заяву ТзОВ "Даноша" задоволено та вирішено стягнути з державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь ТзОВ "Даноша" заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року в розмірі 4 102 450,00 гривень (а.с.10-16). Постанову залишено без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013 року та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.09.2015, провадження №К/800/50971/13 (а.с.17-19, 20-23).
Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 у справі №2а-3408/09/0970 набрала законної сили 03.09.2013 (http://reestr.court.gov.ua/Review/9607631), після чого судом 01.02.2016 видано виконавчий лист №2а-3408/09/0970.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 у справі №2а-3408/09/0970, заяву Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано виконавчий лист за №2а-3408/09/0970, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 01.02.2016 в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даноша" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3 523 132,00 гривень (а.с.24-28).
За наслідками апеляційного оскарження ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 у справі №2а-3408/09/0970 набрала законної сили 09.04.2019 (http://reestr.court.gov.ua/Review/78416777) (а.с.29-33).
Задовольняючи частково заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд визначив, що за квітень-травень 2009 року з бюджету на користь позивача примусово підлягало стягненню виключно 579 318,00 гривень податку на додану вартість.
Про вказану обставину зазначено також й у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі №300/2468/19, яке за результатом апеляційного оскарження набрало законної сили 13.08.2020 (http://reestr.court.gov.ua/Review/88267105) (а.с.44-53).
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України).
Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі №300/2468/19:
- визнано протиправними та скасовано податкові вимоги Офісу великих платників податків Державної податкової служби України №70-52 від 01.11.2019 та № 142-52 від 03.12.2019;
- стягнуто з державного бюджету 574 147,22 гривень надмірно сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" податку на додану вартість та надмірно сплачених 57 414,72 гривень штрафних санкцій з податку на додану вартість;
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби України №0000245208 від 15.01.2020 і №0000665208 від 05.02.2020.
За результатом розгляду справи №300/2468/19 суд дійшов наступного висновку: "… враховуючи факт відсутності податкового боргу позивача в розмірі 574 147,22 гривень, визнання протиправними та скасування відповідних податкових вимог №70-52 від 01.11.2019 та №142-52 від 03.12.2019, якими визначено такий податковий борг, суд приходить до висновку, що надміру сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 574 147,22 гривень та 57 414,72 гривень штрафних санкцій, слід стягнути з державного бюджету.".
"…Судом встановлено та не заперечується сторонами, що вищевказані податкові повідомлення-рішення №0000245208 від 15.01.2020 та №0000665208 від 05.02.2020 стосуються застосування податковим органом штрафу за порушення позивачем терміну сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 574 147,22 гривень, протиправність визначення якого відповідачем, встановлено судом попередньо.
Як наслідок, податкові повідомлення-рішення №0000245208 від 15.01.2020 та №0000665208 від 05.02.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.".
Як стверджує позивач та підтверджується відомостями з інтегрованої картки платника податків на додану вартість ТзОВ "Ґудвеллі Україна", згідно платіжного доручення №2468 від 01.04.2021 товариству повернуто з бюджету кошти в сумі 574 147,22 гривні. Втім станом на 02.04.2021 контролюючим органом проведено операцію, в результаті якої позивачу збільшено недоїмку на таку ж суму - 574 147,22 гривні (а.с.18).
Західним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків сформовано податкову вимогу №977-13 від 12.04.2021, згідно якої у позивача станом на 11.04.2021 наявна заборгованість за платежем податок на додану вартість в розмірі 574 147,22 гривень (а.с.8).
В подальшому відповідач виніс податкову вимогу №0001342-1300-3300 від 05.07.2021, де вказано про наявність у позивача станом на 04.07.2021 заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 585 563,72 гривні, яку вимагав сплатити (а.с.9).
Платіжним дорученням №14215 від 29.07.2021 на суму 574 147,22 гривні і платіжним дорученням №14216 від 29.07.2021 на суму 11 416,50 гривень позивач оплатив кошти у загальному розмірі 585 563,72 гривні, про що зазначено у вищевказаній вимозі (а.с.30,31).
Окрім вказаного матеріали справи свідчать про проведення посадовою особою Івано-Франківського відділу адміністрування підприємств Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ "Ґудвеллі Україна" за липень 2021 року щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань.
В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено несвоєчасну сплату позивачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 585 563,72 гривень платіжним дорученням №257947713 від 23.07.2021 на суму 3 224 850,00 гривень, про що складено акт №363/33-00-50-09/32464900 від 28.09.2021 (а.с.16-17).
Згідно висновку коментованого акту перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату самостійно визначеної платником суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 585 563,72 гривень. Податковий борг виник у платника та обліковується з 30.06.2021 (а.с.17).
На підставі акту перевірки №363/33-00-50-09/32464900 від 28.09.2021, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021, яким за порушення позивачем термінів сплати суми грошового зобов'язання на 84 календарні дні застосовано штраф у розмірі 292 781,86 гривень, що становить 50% від несвоєчасно сплаченої суми 585 563,72 гривень (а.с.11-14).
Позивач вважаючи протиправним винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021, звернувся в суд за захистом свого порушеного права, ставлячи вимогу про його скасування.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем в першу чергу врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту також - ПК України).
Так, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1. статті 36 ПК України).
Згідно приписів пункту 38.1. і 38.3. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
В змісті правового регулювання пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (надалі по тексту також - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до пункту 57.1., 57.3. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
В силу вимог пункту 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 14.1.153. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Також, механізми формування та форми податкової вимоги врегульовані Порядком направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 за №610 (надалі по тексту також Порядок №610).
Зокрема, згідно положень пункту 2 розділу ІІ і пункту 1 розділу ІІІ Порядку №610 податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі по тексту також - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм права слідує, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, така податкова вимога формується автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, зокрема, даних відповідних інтегрованих карток.
Водночас, як визначено положеннями пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно із пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України регламентовано, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, на виконання пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган , як то визначено пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Порядок та умови бюджетного відшкодування до прийняття Податкового кодексу України визначались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за №168/97-ВР.
Як встановлено судом з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" (попередня назва ТзОВ "Даноша") задекларовано до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період квітень-травень 2009 року, в розмірі 4 102 450,00 гривень.
Вказане бюджетне відшкодування в розмірі 4 102 450,00 гривень було предметом розгляду в адміністративній справі №2а-3408/09/0970, за наслідками розгляду якої Івано-Франківським окружним адміністративним судом 15.04.2010 ухвалено постанову про стягнення з державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь ТзОВ "Даноша" заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року в розмірі 4 102 450,00 гривень. Постанова набрала законної сили 03.09.2013 (http://reestr.court.gov.ua/Review/9607631), після чого судом 01.02.2016 видано виконавчий лист №2а-3408/09/0970.
Такий виконавчий лист, як уже зазначалось судом вище по тексту рішення, визнано в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3 523 132,00 гривень.
Надалі, виходячи із змісту спірних правовідносин і обставин, встановлених рішенням суду від 13.03.2020 у справі №300/2468/19, Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 28.10.2019 позивачу повернуто з бюджету 579 318,00 гривень бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, втім контролюючий орган вважаючи, що така сума відшкодована безпідставно, у податковому обліку за жовтень 2019 року визначено відшкодовану Державною казначейською службою у м. Києві суму коштів, з врахуванням переплати 5 107,78 гривень за вересень 2019, податковим боргом ТзОВ "Ґудвеллі Україна" з податку на додану вартість в сумі 574 122,22 гривень.
Враховуючи наведене, відповідачем 01.11.2019 сформовано податкову вимогу №70-52, якою визначено суму податкового боргу позивача в розмірі 574 147,22 гривень та податкову вимогу №142-52 від 03.12.2019, якою визначено аналогічну суму податкового боргу товариства по декларації за жовтень 2019.
Такі податкові вимоги скасовані рішенням суду від 13.03.2020 у справі №300/2468/19, оскільки суд дійшов висновку про відсутність у позивача податкового боргу.
За вказаних обставин, платнику податків повернуто з бюджету кошти в сумі 574 147,22 гривні згідно платіжного доручення №2468 від 01.04.2021, проте станом на 02.04.2021 контролюючим органом збільшено недоїмку на таку ж суму - 574 147,22 гривні, що засвідчується відомостями з інтегрованої картки платника податків на додану вартість ТзОВ "Ґудвеллі Україна", наявній в матеріалах справи (а.с.18).
Отож, Західне міжрегіональне управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків вказуючи на наявність у позивача податкового боргу винесено вимогу №977-13 від 12.04.2021, якою визначено заборгованість за платежем податок на додану вартість в розмірі 574 147,22 гривень (а.с.8) та вимогу №0001342-1300-3300 від 05.07.2021, де вказано про наявність у позивача станом на 04.07.2021 заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 585 563,72 гривні (а.с.9).
13 грудня 2021 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом було ухвалено рішення, відповідно до якого, зокрема, серед іншого визнано протиправною та скасувано податкову вимогу Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків №977-13 від 12.04.2021, якою визначено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 574 147,22 гривні. Визнано протиправною та скасувано податкову вимогу Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків №0001342-1300-3300 від 05.07.2021, якою визначено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 585 563,72 гривень.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022 апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 300/4865/21- без змін.
27 квітня 2022 року Верховний суд постановив ухвалу, відповідно до якої касаційну скаргу Західного МУ ДПС по роботі з ВПП на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022 року у справі №300/4865/21 повернуто скаржнику як таку, що не містить підстав касаційного оскарження зазначених рішень судів.
Отож, як уже зазначалося судом, згідно частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищенаведене, надаючи правову оцінку підставності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021 про застосування до позивача штрафу в розмірі 292 781,86 гривень, суд виходить з наступних мотивів.
Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.1 статті ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
В аспекті правого регулювання пунктів 76.1 та 76.2 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
За змістом пунктів 124.1., 124.2, 124.3 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
В той же час, згідно з підпунктами 14.1.39. і 14.1.265. статті 14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За приписами пункту 58.1 статті 58 і підпункту 86.7.5. пункту 86.7 статті 86 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Повертаючись до обставин справи, встановлених вище по тексту судового рішення, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ "Ґудвеллі Україна" за липень 2021 року, в ході проведення якої встановлено несвоєчасну сплату позивачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 585 563,72 гривень платіжним дорученням №257947713 від 23.07.2021 на суму 3 224 850,00 гривень (а.с.20), про що складено акт №363/33-00-50-09/32464900 від 28.09.2021 (а.с.16-17).
На підставі коментованого акту перевірки від 28.09.2021, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021, яким за порушення позивачем термінів сплати суми грошового зобов'язання на 84 календарні дні застосовано штраф у розмірі 292 781,72 гривень, що становить 50% від несвоєчасно сплаченої суми 585 563,72 гривень (а.с.11-14).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, вказаним податковим повідомленням-рішенням №0/297/330050 від 20.10.2021 застосовано штраф за порушення позивачем терміну сплати податкового боргу 585 563,72 гривень, протиправність визначення якого відповідачем, встановлено судом при розгляді адміністративної справи №300/4865/21.
А отже, як наслідок, податкове повідомлення-рішення №0/297/330050 від 20.10.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.
Усі інші аргументи і доводи позивача та відповідача, визначені у відзиві на позов та додаткових письмових пояснень, не змінюють висновків, до яких суд дійшов у даній справі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).
Суд вжив всіх заходів на з'ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував додаткові пояснення і докази з власної ініціативи.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
В сукупності вказаного вище, суд робить висновок про обґрунтованість адміністративного позову в частині, а позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 4 391,73 гривень згідно платіжного доручення №22503 від 02.11.2021 (а.с.1).
Таким чином, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 4 391,73 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків №0/297/330050 від 20.10.2021 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" штрафу у розмірі 292 781,86 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код відокремленого структурного підрозділу 44045187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" (ідентифікаційний код юридичної особи 32464900) сплачений судовий збір в розмірі 4 391 гривень (чотири тисячі триста дев'яносто три) гривні 86 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґудвеллі Україна" (ідентифікаційний код юридичної особи 32464900, вул. Лісова, 1, с. Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, 77330);
відповідач - Західне міжрегіональне управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код відокремленого структурного підрозділу, вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026).
Суддя Главач І.А.