02 червня 2022 року Справа № 280/1564/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог,
До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовної заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), з урахуванням уточненої позовної заяви зі збільшенням позовних вимог просить суд:
визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.11.2021 №Ф-5245-50, вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.01.2022 №Ф-5245-50;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивача з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 25052,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана вимога є протиправною та такою, що прийнята в супереч приписів чинного законодавства України. Позивач зазначає, що з 24.09.2021 по теперешній час працює за основним місцем роботи в ТОВ «Торговельний Будинок «Енергоальянс» на посаді вантажника, де отримує заробітну плату. Протягом спірного періоду нарахування недоїмки, єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за позивача, як за застраховану особу, постійно сплачувався роботодавцем. Також зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 по справі №280/2966/21 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0114935005 від 17.09.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну оплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області №Ф-5245-50 від 09.11.2020. За таких обставин, позивач вважає, що у відповідача не було правових підстав для нарахування позивачу єдиного внеску. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 02.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що ФОП ОСОБА_1 у період з 27.04.2009 по 28.02.2020 перебував на обліку в контролюючому органі, як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування. Відповідач зазначає, що фізичні особи-підприємці - платники єдиного внеску, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єлиний внесок. На підставі ст.25 Закону № 2464-VI, до позивача застосовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до чинного законодавства ГУ ДПС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка була надіслана платнику. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.04.2009 зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису: 21030000000051019, вид діяльності: 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах (основний).
28.02.2020 внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням, номер запису: 21030060003051019.
З 24.09.2012 по теперешній час ОСОБА_1 працює в ТОВ «Торговельний Будинок «Енергоальянс» на посаді вантажника. За весь вказаний час, ТОВ «Торговельний Будинок «Енергоальянс» як роботодавець своєчасно та у повному обсязі нараховує та сплачує за ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як за застраховану особу. Вищезазначене підтверджується довідкою ТОВ «Торговельний Будинок «Енергоальянс» від 05.04.2021, наказом №202/К від 24.09.2012 про прийняття на роботу, копії яких містяться в матеріалах справи.
Роботодавцем сплачено за позивача єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як за застраховану особу, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (Форма ОК-5), копія якої міститься в матеріалах справи.
17.09.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» винесено рішення №0114935005 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого ОСОБА_1 за період з 10.02.2018 по 16.09.2020 застосовано штраф у розмірі 867,94 грн. та нараховано пеню у розмірі 4064,42 грн.
09.11.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5245-50, відповідно до якої повідомлено позивача про заборгованість станом на 31.10.2020 з єдиного внеску, відповідно до якого загальний розмір боргу складає 29368,23 грн., з них: недоїмка 24435,87 грн., штрафи 867,94 грн., пеня 4064,42 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 по справі №280/2966/21, яке набрало законної сили 21.09.2021, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0114935005 від 17.09.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну оплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області №Ф-5245-50 від 09.11.2020.
Надалі, позивач рекомендованим листом отримав нові вимоги про сплату боргу недоїмки Головного управління ДПС у Запорізькій області №Ф-5245-50 від 19.11.2021 на суму 22973,95 грн. та №Ф-5245-50 від 19.01.2022 на суму 25052,07 грн., остання вимога отримана 24.01.2022.
Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області з адвокатським запитом, в якому просив повідомити обставини виникнення заборгованості.
Листом Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомило позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 по справі №280/2966/21 скасована вимога про сплату боргу (недоїмки), а також виключено з обліку в ІКП платника штрафна санкція у сумі 867,94 грн. та пеня у сумі 4064,42 грн., інші вимоги відносно скасування всієї суми заборгованості по єдиному внеску в рішенні суду відсутні, а також, згідно даних ІТС «Податковий Блок» в ІКП ОСОБА_1 станом на 06.12.2021 обліковується заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 25052,07 грн.
Рішенням про результати розгляду скарги від 17.12.2021, вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) залишити без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Також зазначено, що у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 по справі №280/2966/21 відсутні зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо коригування даних інтегрованої картки платника.
Позивач, вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.11.2021 №Ф-5245-50, вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.01.2022 №Ф-5245-50 необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 1); застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3).
Як вбачається з аналізу вказаних положень Закону №2464-VI, основною метою збору єдиного внеску є забезпечення захисту права застрахованої особи на отримання страхових виплат у випадках, передбачених законодавством. При цьому, фізична особа може сплачувати єдиний внесок самостійно або за неї може сплачуватись єдиний внесок у випадках, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є, фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) (абзац третій пункту 1); фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4).
Відповідно до абзаців 1 та 2 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Частиною 4 ст.8 Закону №2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З 01.01.2017 набув чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до Закону №2464-VI.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI (в редакції Закону №1774-VIII), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий).
Отже, Законом №2464-VI встановлено обов'язок фізичної особи-підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування, сплачувати єдиний внесок незалежно від отримання доходу у розмірі не меншому мінімального страхового внеску. Тобто, мінімальний розмір обов'язкового платежу прямо визначено Законом №2464-VI і не залежить від подання чи неподання платником податків відповідної звітності, або здійснення нарахувань контролюючим органом.
Згідно з даними інтегрованих карток платника податків позивача по єдиному соціальному внеску автоматично здійсненні наступні нарахування з єдиного соціального внеску: 4 квартал 2017 року (по строку сплати 09.02.2018) - 2128,51 грн.; за І квартал 2018 року (по строку сплати 19.04.2018) - 2457,18 грн.; за ІІ квартал 2018 року (по строку сплати 19.07.2018) - 2457,18 грн.; за ІІІ квартал 2018 року (по строку сплати 19.10.2018) - 2457,18 грн.; за IV квартал 2018 року (по строку сплати 21.01.2019) - 2457,18 грн.; за І квартал 2019 року (по строку сплати 19.04.2019) - 2754,18 грн.; за ІІ квартал 2019 року (по строку сплати 19.07.2019) - 2754,18 грн.; за ІІІ квартал 2019 року (по строку сплати 21.10.2019) - 2754,18 грн.; за IV квартал 2019 року (по строку сплати 20.01.2019) - 2754,18 грн.; за I квартал 2020 року - донараховано шляхом проведення збільшення нарахувань на загальну суму 2078,12 грн. (1039,06 х 2), у зв'язку з встановленням відсутності нарахувань ЄСВ за січень, лютий 2020 року.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абзац перший) Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац четвертий). У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац п'ятий).
Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449).
Розділом ІV Інструкції №449 встановлено, зокрема, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції (абзац 2 пункту 2). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму, що перевищує 10 гривень (абзац десятий пункту 3). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (абзац 1 пункту 4).
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця борг з єдиного внеску.
У зв'язку з наявністю в ІКПП позивача за кодом бюджетної класифікації 71040000 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та відповідно до ст. 25 Закону №2464-VІ сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Разом з тим, ОСОБА_1 відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.04.2009 зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису: 21030000000051019, вид діяльності: 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах (основний). 28.02.2020 внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням, номер запису: 21030060003051019.
Відсутні також будь-які докази на підтвердження того, що позивач звертався до державного реєстратора з питання поновлення статусу ФОП та включення щодо нього відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відтак, позивач не має спеціального статусу фізичної особи - підприємця, що в свою чергу б створювало обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на рівні не нижче мінімального в незалежності від отримання доходу.
Також, судом встановлено, що позивач у період з 24.09.2012 по теперешній час працює в ТОВ «Торговельний Будинок «Енергоальянс» на посаді вантажника, що підтверджується довідкою ТОВ «Торговельний Будинок «Енергоальянс» від 05.04.2021, наказом №202/К від 24.09.2012 про прийняття на роботу, копії яких містяться в матеріалах справи.
ТОВ «Торговельний Будинок «Енергоальянс» як роботодавцем сплачено за позивача єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як за застраховану особу, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (Форма ОК-5), копія якої міститься в матеріалах справи.
Суд наголошує, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, позивач у період за який відповідачем нарахований податковий борг по єдиному соціальному внеску, був застрахованою особою, і єдиний внесок за нього нараховувався та сплачувався роботодавцем у відповідності до вимог Закону №2464-VI.
Крім того, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 по справі №280/2966/21, яке набрало законної сили 21.09.2021, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0114935005 від 17.09.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну оплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області №Ф-5245-50 від 09.11.2020.
Відтак з огляду на положення статті 78 КАС України, зазначені вище обставини мають силу преюдиції та не підлягають повторному доказуванню у цій справі, тому суд повторно їх не встановлює.
Статтею 2 КАС України встановлено, зокрема, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8 частини другої). Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є верховенство права (пункт 1 частини 3).
Вирішуючи питання щодо протиправності оскаржуваних вимог в розрізі застосування судом до спірних відносин принципу верховенства права, суд звертає увагу на таке.
Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції, є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
З огляду на практику ЄСПЛ, сформовані відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відповідають критерію «пропорційності», з огляду на недотримання контролюючим органом справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи - позивача, оскільки мета сплати єдиного внеску - страхування особи, в даному випадку, досягнута сплатою єдиного внеску його роботодавцем. В свою чергу, трактування відповідачем законодавства, викладене у відзиві на позовну заяву, призведе до необхідності виплати позивачем додаткових коштів (зайвих витрат), за умови відсутності у позивача доходу від відповідної діяльності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність нарахування в ІКП позивача заборгованості по єдиному внеску, а відповідно і про протиправність прийняття спірних вимог.
Станом на час виникнення спірних правовідносин порядок організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування врегульовувалась Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (втратив чинність з 05.04.2021, далі - Порядок №422).
Згідно з Порядком №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно з главою 2 Розділу II Порядку №422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів, зокрема, за напрямами: наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування».
Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі №826/9288/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог стосовно протиправності вимог ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки), а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування вимог - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.11.2021 №Ф-5245-50, вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.01.2022 №Ф-5245-50.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 25052,07 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова