Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 червня 2022 року Справа№200/17145/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення разової грошової допомоги, -
25 листопада 2021 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві частини разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, розмір якої становить п'ять мінімальних пенсій за віком, що дорівнює 8 845 грн;
стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у сумі 7 345 грн.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, що встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, до яких відноситься виплата разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, але всупереч висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, відповідач протиправно виплатив таку допомогу у неповному розмірі у 2020 та 2021 роках.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду суддею Бабічем С.І., відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Льговської Ю.М., розгляд справи розпочато спочатку.
12 січня 2022 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у 2021 році розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено Порядком використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325. Позивачеві виплачено разову грошову допомогу відповідно до вищезазначеної постанови, інша частина допомоги донарахована з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, та буде виплачена при отриманні фінансування.
Разом з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання, в якому представник відповідача просив залучити співвідповідачем Міністерство соціальної політики України з тих підстав, що 1) головним розпорядником видатків щодо виплати разової грошової допомоги є вказане міністерство, 2) зазначені виплати здійснюються за рахунок державного бюджету, а департамент здійснює лише безпосередні виплати.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні клопотання про залучення співвідповідача судом врахована правова позиція, викладена в рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій адміністративній справі № 440/2722/20, за результатами вирішення якої позов до декількох співвідповідачів задоволено лише щодо особи, яка безпосередньо здійснила виплату разової грошової допомоги до 5 травня.
З огляду на вказане суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 26 червня 2015 року.
За 2021 рік позивачеві виплачено разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій у розмірі 1 491 грн, що підтверджується листом відповідача від 06 жовтня 2021 року № 56.3.2-32745-56.1.
Крім того, у вказаному листі відповідача зазначено, що департаментом здійснено донарахування позивачеві суми грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у сумі 7 354 грн, що додатково підтверджується рішенням відповідача від 13 жовтня 2021 року № 02.3.18-5594, та подано заявку на фінансування, але станом на день розгляду справи докази виплати цієї суми відсутні в матеріалах справи.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України № 3551-ХІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п'яту статті 12 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону № 107-VI.
За змістом пункту 5 вказаного Рішенням Конституційного Суду України положення Закону № 107-VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другої статті 152 Конституції України.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2021 році позивачеві одноразової грошової допомоги діяла стаття 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Паралельно правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01 січня 2015 року було врегульовано пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України норми і положення […] статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» […] застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На реалізацію приписів цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08 квітня 2021 року № 325. Цією постановою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок № 325).
Абзацами 1, 6 Додатку «Про розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» до Порядку № 325 передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1 491 гривня.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом пункту 2 вказаного Рішенням Конституційного Суду України положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другої статті 152 Конституції України.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року позивач набув право на виплату разової грошової допомоги у розмірах статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня становить 1 769 грн.
Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2021 році становить 8 845 грн (1 769 грн х 5).
Відтак, виплата позивачеві в 2021 році разової грошової допомоги в розмірі 1491 грн не відповідає статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі. Недоплачена сума становить 7 354 грн.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві частини разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, розмір якої становить п'ять мінімальних пенсій за віком, що дорівнює 8 845 грн; стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у сумі 7 345 грн.
Вимоги в частині, яка стосується нарахування разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, задоволенню не підлягають, оскільки вказана сума вже нарахована позивачеві, про що свідчить рішення відповідача від 13 жовтня 2021 року № 02.3.18-5594.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення разової грошової допомоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 частини разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, розмір якої становить п'ять мінімальних пенсій за віком, що дорівнює 8 845 грн.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065, місцезнаходження: пр-т. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у сумі 7 345 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09 червня 2022 року.
Суддя Ю.М. Льговська