10 червня 2022 року Справа № 340/952/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О., -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м.Кропивницький, 25009) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Супровідним листом від 08.04.2022 р. Кіровоградським окружним адміністративним судом було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу №340/952/22 (номер провадження 102СП/160/5246/22) за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м.Кропивницький, 25009), в якій позивач просить суд визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 №111450001748 від 12.01.2022 р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з дня подання заяви від 05.01.2022 р.
Відповідно до реєстру передачі справ №1826/22 від 08.04.2022 р. справу №340/952/22 було передано судді Жуковій Є.О. безпосередньо 11.04.2022 р., що підтверджується відповідним написом, в даному реєстрі №1826/22 від 11.04.2022 р., в графі: “передав - 11.04.2022 р.”.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 р. відкрити провадження в адміністративній справі № 340/952/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м.Кропивницький, 25009) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Позивач працювала на шахті «Нова» TOB «Восток-Руда» по професії «стовбуровий на підземній дільниці шахти» з особливо важкими та особливо шкідливими умовами ц в підземних умовах шахти на протязі повного робочого дня; всього 7 років 9 місяців 16 днів роботи по списку №1 та згідно ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що підтверджується довідкою TOB «Восток-Руда» №92 від 06.06.2018р.
10.03.2020 р. по даний час позивач працює на Новокостянтинівській шахті Східного гірничо-збагачувального комбінату по професії «стовбуровий (поверхневий)» дільниці Спуск-підйом шахти з особливо важкими особливо шкідливими умовами праці; всього 1 рік 6 місяців 11 днів роботи по списку №1, що підтверджується довідкою костянтинівської шахти №09-06/2836 від 8.11.2021 р.
Зайнятість по списку №1 у вищезазначені періоди підтверджується не тільки довідками роботодавців, а також витягами з наказів про результати атестації робочих та записами трудової книжки, наявними в матеріалах пенсійної справи, а також розрахунком стажу, здійсненим відповідачем.
Всього 21 рік 7 місяців трудового стажу, з них 9 років 3 місяці стажу роботи списку №1 (всього 30 років 7 місяців страхового стажу), підтверджених відповідачем, що ним не заперечується (протокол №111450001748 від 13.01.2022р.).
Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін законом №213-VIII від 2 березня 2015р., пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої і, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 , з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (по списку №1).
Законом №213-VIII від 2 березня 2015р. до ст.13 Закону України „Про пенсійне печення" було внесено зміни, якими було збільшено вимоги щодо віку та ового стажу жінок, які працювали на роботах по списку №1, для призначення їм пільгової пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року за №1-р/2020 (справа №1-5/2018 (746/15), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Зокрема, з 23.01.2020р. відновлено редакцію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ, яка діяла до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.
09.09.2021р. позивач досягла віку 45 років.
Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року за №1-р/2020 (справа №1-5/2018 (746/15), позивач звернулася через Веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05.01.2022р.
Заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах було розглянуто за принципом екстериторіальності відповідачем та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №111450001748 від 12.01.2022р.
Відмову мотивовано тим, що згідно п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач не досягла пенсійного віку 50 років.
Відповідно до пункту 4.2, 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій..., затв. постановою правління ПФУ №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням су їх створення), електронну пенсійну справу. Після прийняття рішення за заявою ектронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи.
Таким чином, після прийняття відповідачем рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії №111450001748 від 12.01.2022 р., електронну пенсійну справу було направлено за місцем її проживання. І позивача було повідомлено про відмову листом Головного управляння ПФУ в Кіровоградській області від 24.01.2022 р. №1100-04-8/5116, з додаванням рішення №111450001748 від 12.01.2022р. та протоколу 111450001748 від 13.01.2022р.
Позивач вважає дану відмову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
03.05.2022 р. на адресу суду, шляхом поштового зв'язку, представником Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було подано пояснення від 03.05.2022 р., в тексті яких зазначено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 05.01.2022 р.
Заява останньої про призначення пенсії від 06.10.2021 р. №1768 розглянута за принципом екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області
01.04.2021 р. органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Мін'юсті 16.03.2021 за № 339/35961.
Згідно наданого пакету документів головним управлінням здійснено підрахунок стажу.
Згідно зі статтею 24 Закону України №1058 визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж з урахуванням додаткових років роботи за Списком №1 гр. ОСОБА_1 становить 30 років 07 місяців 23днів.
Пільговий стаж особи становить 9 років 03 місяці 23 дня.
Отже, рішення про відмову у призначенні пенсії від 12.01.2022 р. № 111450001748 гр. ОСОБА_1 прийнято відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України №1058, у зв'язку з тим, що на дату звернення заявниця не досягла встановленого законодавством пенсійного віку 50 років, відповідно право для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно статті 114 Закону №1058 відсутнє.
На підставі означеного вище, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
10.05.2022 р., через систему «Електронний суд» представником Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подано відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено наступне.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.01.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
На виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.02.2021 за № 339/35961, якою внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій.
Принцип екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій та прийняття відповідних рішень структурними підрозділами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Згідно п.1.1 розділу І Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після прийняття рішення про призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, після реєстрації заяви Позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 12.01.2022 р. № 111450001748 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням позивачем 50 років.
Право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 набуде після досягнення віку 50 років, а саме - з 10.09.2026.
Враховуючи вищезазначене, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12 січня 2022 року у призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 114 Закону відмовлено, у зв'язку з недосягненням віку, який дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку - 50 років.
На підставі означеного, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
11.05.2022 р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, було повторно, шляхом електронного зв'язку, направлено на адресу суду відзив на позовну заяву від 11.05.2022 р., ідентичний за змістом відзиву від 10.05.2022 р., поданого через систему «Електронний суд».
12.05.2022 р. позивачем, через систему електронний суд, подано відповідь на відзив, в тексті якого зазначено наступне.
Позивач має 21 рік 7 місяців трудового стажу, з них 9 років 3 місяці стажу роботи по списку №1 (всього 30 років 7 місяців страхового стажу), підтверджених відповідачем, що ним не заперечується. Вік позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 5.01.2022р. становив 45 років.
Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін законом №213-VIII від 2 березня 2015р., на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (по списку №1).
Законом №213-VIII від 2 березня 2015р. до ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ було внесено зміни, якими було збільшено вимоги щодо віку та страхового стажу жінок, які працювали на роботах по списку №1, для призначення їм пільгової пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року за №1-р/2020 (справа №1-5/2018 (746/15), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах " (по списку №1).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2021р. у зразковій справі №360/3611/20 було залишено в силі резолютивну частину рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року, якою задоволено позовні вимоги особи щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах виходячи з показників страхового та пільгового стажу згідно ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ в редакції до внесення змін законом №213-VIII від 2 березня 2015р. І хоча в даній справі розглядався випадок роботи особи по списку №2, але вона є зразковою і для даної справи, оскільки стосується тих самих правовідносин та правил застосування тих самих норм законодавства.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.»
На підставі означеного вище, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Суд зазначає, що дана справа вирішується в межах строку визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 є громадянкоб України, що підтверджується паспортом, копія якого міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 05.01.2022р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з необхідним пакетом документів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.01.2022 р. в призначенні пенсії за віком за віком, відповідно до ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 відмовлено, у зв'язку з тим, що остання не досягла пенсійного віку.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року (далі Закон №1788).
Закон №1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ).
Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було доповнено Закон № 1058-IV розділом XIV-І Пенсійне забезпечення окремих категорія громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017 року.
Закон № 1058-IV - є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Преамбулою Закону №1058-IV передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Отже, Закон № 1058-IV, як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій - з 11.10.2017 року.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року (ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ).
Аналогічна норма міститься у частині 1статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788 - XII, а саме, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Конституційний Суд у Рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі - Рішення №1-р/2020) вказав на те, що ідентична викладеній у Законі № 213-VІІІ правова норма щодо збільшення пенсійного віку, яка міститься в Законі № 2148-VIII та якою доповнено Закон № 1058-ІV, теж не відповідає Конституції України, а тому не підлягає застосуванню.
За висновком суду, до категорії осіб, на яких поширюється дія Рішення № 1-р/2020 і які відповідно мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону №1788-ХІІ після 23 січня 2020 року (набрання чинності Рішенням № 1-р/2020), належать особи, які працювали до 1 квітня 2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, визначений статтею 13 Закону №1788-ХІІ в редакції, яка діяла до 1 квітня 2015 року, та досягли віку, визначеного цією статтею, на момент звернення до ПФУ за призначенням пенсії.
Так, зокрема, у Рішенні № 1-р/2020 зазначено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
В ході розгляду справи судом встановлено, що на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (05.01.2022 року) ОСОБА_1 виповнилось 46 років, її страховий стаж становив 30 років 7 місяців 23 днів, в тому числі стаж роботи за Списком №1- 9 років 3 місяців 23 дні.
Тобто, у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач досягла пенсійного віку для призначення пенсії на пільгових умовах та має необхідний стаж роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що є умовою для призначення пенсії у відповідності до положень п. а ч. 1 ст. 13 цього Закону.
При цьому суд зазначає, що до спірних правовідносин перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, а саме пункт а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, положення якого визнано неконституційними, який передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 36виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
За таких обставин, Рішення № 111450001748 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні пенсії згідно частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 від 12.01.2022 року, є протиправним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки до спірних відносин повинні застосовуватись норми п. а ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991, пенсійний від для жінок у яких встановлено - 45 років.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №111450001748 від 12.01.2022 року, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 - підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з дня подання заяви від 05.01.2022 р., суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За приписами частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 Порядку № 22-1:
- заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб;
- заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436;
- заява про призначення пенсії може подаватись представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно із пунктом 1.8 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:
- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;
- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Вищевказане свідчить про те, що розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з дня подання заяви від 05.01.2022 р., суд зазначає наступне.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межахзакону, можливість застосувати нормизаконута вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідалозакону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У силу положень частини 5статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин 1, 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача вирішити питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
На підставі означеного вище, та з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у визначеному законодавством порядку повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй пільгової пенсії за Списком №1 від 05.01.2022 року.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При цьому, суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:
«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.»
«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.»
Водночас, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 р. у справі №11-164сап21, в тексті якої зазначено, що не повинно викликати сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в наступній редакції:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.01.2022 р. №111450001748 «Рішення про відмову у призначенні пенсії» за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком за Списком №1 від 05 січня 2022 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- в іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Статтею 139 КАС України, визначено порядок розподілу судових витрат.
Відповідно до квитанції від 03.02.2022 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м.Кропивницький, 25009) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудженні всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а саме, судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.).
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м.Кропивницький, 25009) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.01.2022 р. №111450001748 «Рішення про відмову у призначенні пенсії» за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком за Списком №1 від 05 січня 2022 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова