22 лютого 2022 року Справа № 160/17718/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» про стягнення заборгованості,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» в якій позивач просить стягнути податковий борг в сумі 280468,16 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що заборгованість виникла внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно в сумі 74999,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі 205469,16 грн.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якій зазначив, що на адресу відповідача податкова вимога на суму 280468,16 грн. не надходила. Крім того, позивачем порушено порядок направлення податкової вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явилися, просили розгляд справи проводити без їх участі.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Заборгованість по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки виникла у зв'язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов'язань у розмірі 74999,00 грн., згідно:
податкової декларацій №9028147420 від 18.02.2020р. на загальну суму 72 832,39 грн. (з урахуванням часткової сплати платником податків грошових зобов'язань сума заборгованості по даній декларації складає 51 867,81 грн.);
податкової декларації №9031466549 від 22.02.2021р. на загальну суму 92524,74 грн. (з урахуванням термінів сплати грошових зобов'язань по декларації №9031466549 від 22.02.2021р. сума заборгованості по даній декларації складає 23131,19 грн.), термін сплати (дата виникнення податкового боргу) відповідно:
1) 20.04.2021р. на суму 23131,19 грн.
Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла у зв'язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов'язань у розмірі 205469,16 грн. згідно:
податкової декларації №9090715328 від 28.04.2020р., термін сплати (дата виникнення податкового зобов'язання) 29.06.2020р. на суму 30938,32 грн. (з урахуванням часткової сплати платником податків грошових зобов'язань сума податкового боргу по даній декларації складає 4370,09 грн.;
податкової декларації №9027559476 від 17.02.2020р. на загальну суму 185629,91 грн. (з урахуванням часткової сплати платником податків грошових зобов'язань сума заборгованості по даній декларації складає 123753,27 грн.), терміни сплати (дата виникнення податкового боргу відповідно):
30.06.2020р. на суму 15 469,16 грн.;
30.07.2020р. на суму 15 469,16 грн.;
31.08.2020р. на суму 15 469,16 грн.;
30.09.2020р. на суму 15 469,16 грн.;
30.10.2020р. на суму 15 469,16 грн.;
30.11.2020р. на суму 15 469,16 грн.;
30.12.2020р. на суму 15 469,16 грн.;
01.20.2021р. на суму 15 469,15 грн.;
податкової декларації №9031456264 від 22.02.2021р. на загальну суму 185629,91 грн. (з урахуванням термінів сплати сума податкового боргу по даній декларації складає 77341 грн.), терміни сплати (дата виникнення податкового боргу відповідно):
02.03.2021р. на суму 15 469,16 грн.;
30.03.2021р. на суму 15 469,16 грн.;
30.04.2021р. на суму 15 469,16 грн.;
31.05.2021р. на суму 15 469,16 грн.;
30.06.2021р. на суму 15 469,16 грн.
У зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, сформовано податкову вимогу форми №28342-57/86 від 13.04.2020.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Відповідно до п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).
У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Вищевказана норма передбачає, що податкова вимога направляється не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 року по справі №820/1975/17 зазначив, «сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо своєчасної сплати суми податку. У будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, жодним чином не впливає на його законність».
Як передбачено пунктами 42.2, 42.4 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).
Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога направлена на адресу АДРЕСА_1 .
Вказана адреса також зазначена у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» в рахунок погашення податкового з податку на нерухоме майно в сумі 74999,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі 205469,16 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова