Справа № 947/9228/22
Провадження № 1-кс/947/4472/22
07.06.2022 року року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020165500001311 від 20.10.2020 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Добровеличківка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, громадянки України, українки, одруженої, з вищою освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якої Печерським районним судом м. Києва та Приморським районним судом м. Одеси розглядаються обвинувальні акти за ч. 4 ст. 368 КК України, та ч.5 ст.27, ч.4 ст. 190 КК України,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 190 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідуванням по кримінальному провадженню № 12020165500001311 від 20.10.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених, ч. 3 ст. 190, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.
У клопотанні сторона обвинувачення зазначає, що у листопаді-грудні 2019 року, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 (на період вчинення злочину мала прізвище ОСОБА_7 ), яка будучи приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, діяла за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, повторно виник злочинний умисел, направлений на несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, зберігається на носіях такої інформації, особою, яка має право доступу до неї на підставі у т.ч. підроблених документів, складених від ПП «Глав Інвест Груп» з метою сприяння в придбанні права на майно та в заволодінні таким чужим майном - а саме земельною ділянкою яка територіальної громади м. Одеси, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Так, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округ
ОСОБА_4 , за відсутності вичерпних правових підстав, незаконно здійснила дії, пов'язані з несанкціонованою зміною інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, несанкціоновано внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (запис) про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення №101, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 386,7 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1979132451101) за ОСОБА_8 .
У подальшому у період 2019-2022 роки, завдяки несанкціонованої зміни інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округ ОСОБА_4 група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, використовуючи підроблені документи, у тому числі виготовлені від імені ПП «Глав Інвест Груп», шляхом обману заволоділи правом забудови земельної ділянки територіальної громади м. Одеси, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 386,7 кв.м., здійснили її забудову багатоповерхівкою, позбавивши прав власника та фактично заволодівши нею, тобто шляхом обману придбали право на вказане майно та заволоділи ним.
31.05.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 є запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, сторона обвинувачення посилаючись на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів, а також звертаючи увагу на те, що відповідно до наявних в матеріалах кримінального провадження документах, вартість незаконно зареєстрованого об'єкта нерухомості, розташованого складає 300000 грн., з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та запобігання вищевказаним ризикам вважає, що останній слід призначити заставу у розмірі не меншому ніж вартість незаконно відчуженого майна.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні оголосиd клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що воно є безпідставним та необґрунтованим. Крім цього, ризики визначені стороною обвинувачення у клопотанні не підтверджено жодним чином, а з огляду на те, що відносно підозрюваної перебувають на розгляді інші обвинувальні акти, то слід звернути увагу на те, що підозрюваній у інших кримінальних провадженнях не обрано жодного запобіжного заходу, вона постійно з'являється на всі судові засідання, що свідчить про те, що обов'язки вона виконує належним чином, а тому і ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України також відсутні. Застава зазначена у клопотанні непомірна. В злочинну змову підозрювана не вступала, умислу на вчинення кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються у неї не було. У зв'язку з чим захисник просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку свого захисника, зазначивши, що немає наміру переховуватися, а навпаки має намір з'являтися до судових засідань, задля відстоювання своєї позиції, так як з підозрами відносно неї не згодна, будь яких кримінальних правопорушень не вчиняла.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України.
31.05.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень обґрунтовується стороною обвинувачення зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту в якості свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; отриманими в ході тимчасового доступу документів, які перебувають у володінні КП «БТІ Одеської міської ради» щодо руху права володіння на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 ; отриманими в порядку ст. 93 КПК України відповідями комунальних служб, державних органів; отриманою відповіддю від ПП «Глав Інвест Груп», протоколом огляду будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 71, нежиле приміщення №101; а також іншими доказами в їх сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні сторона обвинувачення вказує на ризики, передбачені п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрювана ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрювана ОСОБА_4 повторно підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України і на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Приморським районним судом м. Одеси за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 3 ст. 362 КК України, а тому відхиляє заперечення сторони захисту щодо відсутності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та погоджується із стороною обвинувачення, що на даний час ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваною існує в рамках кримінального провадження.
В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Оскільки з моменту внесення відомостей про кримінальне провадження №12020165500001311 до ЄРДР пройшов вже значний проміжок часу, протягом якого підозрювана ОСОБА_4 не переховувалася від органу досудового розслідування, не порушувала будь яких обов'язків, раніше відносно неї обирався запобіжний захід особисте зобов'язання, який вона не порушувала, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування її від органу досудового розслідування та суду відсутній у вказаному кримінальному провадженні, підозрювана з'явилася до судового засідання, по першому виклику, з іншого міста.
Також, з огляду на відсутність належного обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення щодо того які речі або документи підозрювана може знищити, сховати або яким чином може спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також приймаючі до уваги, що злочин в якому підозрюється, підозрювана скоєний в 2019 році, по справі вилучено всі документи, підозрювана на даний час не займає посаду, яку займала на час вчинення злочинів, згідно підозри, тому слідчий суддя приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування такого ризику та про його фактичну відсутність.
Також, слідчий суддя приймає до уваги заперечення сторони захисту в частині того, що станом на теперішні час свідки кримінального провадження допитані, інформації про намагання підозрюваної вчинити вплив на свідків у органу досудового розслідування немає, а тому вважає, що ризик впливу на свідків також є формальним на не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання сторони обвинувачення.
4.3. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».
При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).
Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, встановлений у судовому засіданні ризик, а також характеризуючі дані підозрюваної, яка є одруженою, від органу досудового розслідування та суду не переховується, належним чином виконує свої обов'язки, слідчий суддя приходить до переконання про можливість запобігання встановленому ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, соціального стану підозрюваної, доведеного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання здатний забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, а тому у задоволенні клопотання сторони обвинувачення слід відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176-179, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020165500001311 від 20.10.2020 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , строком до 31.07.2022 року, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, роботи.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1