Справа № 308/2544/22
3/308/1520/22
15 квітня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, запроваджену ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 435759 від 29.01.2022 року за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, вбачається, що 29 січня 2022 року о 16 годині 40 хвилин громадянин ОСОБА_1 здійснив дрібне хуліганство, а саме порушив громадський порядок та спокій, стукаючи по вікнах будинку в АДРЕСА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, у зв'язку з чим суддя розглянув справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Статтею 173 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували вчинепння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, наявність вини ОСОБА_1 у його вчиненні, підтвердження того факту, що саме він вчинив це правопорушення.
Не встановлено жодного свідка події, не допитано особу, відносно якої запроваджено справу про адміністративне правопорушення, не зібрано та не додано до матеріалів справи жодного доказу, окрім пояснень заявника, які б вказували на вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за обставин, вказаних в протоколі
Пояснення заявника ОСОБА_2 , що містяться в матеріалах справи, суддя оцінює критично, оскільки вони носять суб'єктивний характер і не підтверджені жодним іншим доказом.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може вважатися достатнім доказом того, що особа вчинила адміністративне правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені та підтверджені за допомогою інших доказів, які б не викликали жодного розумного сумніву в діях особи та наявності вини особи у їх вчиненні.
Відповідно до ст.ст. 254 і 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі.
Правильність та точність складення протоколу про адміністративне правопорушення впливає на набуття ним доказової сили, однак, виходячи з приписів ст. 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП не підтверджений жодними іншими фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа, яка склала протокол, встановила наявність події та складу даного адміністративного правопорушення.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, що дає підстави констатувати відсітність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення належних, допустимих та достатніх у своїй сукупності доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
За таких обставин суддя прийшов до висновку, що провадження у даній справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 173, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н.І. Зарева