Справа № 160/26391/21
(2-а/199/30/22)
іменем України
09.06.2022
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,
за участі представника позивача адвоката Алексєєва О.Є. та представника відповідача Ховрич О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 30.11.2021 р. №47А/301121,
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 16 листопада 2021 р. посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на підставі розпорядчого документу, на виконання якого проводиться захід державного нагляду (контролю), було здійснено виїзд з метою проведення позапланового заходу за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачем за результатами позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 складено акт від 16.11.2021 р. № 00000000095. Акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в якому були зазначені порушення, які здійснила позивач при проведенні ремонтних робіт у квартирі, яка належить їй на праві власності.
Зі змісту вказаного акту (розділ VІІІ «Опис виявлених порушень вимог законодавства») вбачається, що під час проведення перевірки встановлено, що громадянкою - власницею квартири ОСОБА_1 на об'єкті будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виконуються ремонтно-будівельні роботи з реконструкції квартири, а саме:
-розібрано накривку з металевого листа огородження балкону;
-розібрано м/к перил огородження балкону;
-завезено конструкції рам скління балкону з розміткою місць встановлення, які приводять до зміни площі квартири, зазначеної у технічному паспорті квартири (замість площі балкону 4,8 м.2 з коефіцієнтом 0,3 площа балкону 12,8 м2 з коефіцієнтом 0,8) у переданій ОСББ «ПАРК РЕЗИДЕНС» проектній документації, переданої актом приймання-передачі від 05.10.2020р., та зміни зовнішнього виду в вісях 1-14 будинку, зазначеному у Паспорті оздоблення фасадів, виготовлених ТОВ «АРКА-ДІЯ» що є порушенням затвердженого робочого проекту шифр 05/16-П-АП арк. 6; 05/16-П-АР4; 05/16-П-АР5; 05/16-П-АР1.
В графі VIII Акту зазначено, що власник квартири відмовився від підписання акту.
16.11.2021 р. за результатами позапланової перевірки головним спеціалістом - інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - Мокрим Юрієм Олеговичем, головним спеціалістом - інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - Пільновим Андрієм Олександровичем, начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - Вергуновим Юрієм Вікторовичем у присутності громадянки ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.11.2021 р. за порушення останньою затвердженого робочого проекту шифр 05/16-П-АП арк. 6; 05/16-П-АР4; 05/16-П-АР5; 05/16-П-АР1, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 96 КУпАП.
В протоколі зазначено, що власник квартири відмовився від підписання акту.
Також, 16.11.2021 р. головним спеціалістом - інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - Мокрим Юрієм Олеговичем, головним спеціалістом - інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - Пільновим Андрієм Олександровичем, начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - Вергуновим Юрієм Вікторовичем відповідно до ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011р. № 553, видано ОСОБА_1 припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 16.11.2021р. зі змісту якого вимагалось від позивача усунути до 17 грудня 2021 р. порушення шляхом приведення до вимог затвердженої проектної документації, технічного паспорту на квартиру, паспорту оздоблення фасадів, виготовлених ТОВ «АРКА-ДІЯ». В приписі зазначено, що власник відмовився від отримання припису.
30.11.2021 р. на підставі акту перевірки, протоколу та припису начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Н.М. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №47А/301121 від 30.11.2021 р. про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Вищезазначені документи складались за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, їй не було роз'яснено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та позбавлено можливості надати пояснення на протокол про адміністративне правопорушення від 16.11.2021 р.
В складених відповідачем документах відсутнє взагалі посилання на порушення позивачем норм Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011 року №466.
Позивач також вказує, що можливість засклення балкону дозволено згідно з нормами чинного законодавства України. І, навпаки, відсутній будь-який нормативний документ, який би забороняв здійснення скління балконів.
Отримання документів, що надають право на їх виконання, проведення робіт із засклення балкону без збільшення його площі з «Переліком будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затвердженим Постановою КМУ № 406 від 07.06.2017, не потрібно.
Позивач зазначає, що скління балкону відбувалось без втручання у несучі конструкції або інженерні системи загального користування, що в свою чергу не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 та відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна від 10.07.2001 р. № 582/5773 скління лоджій і балконів у багатоповерхівках не рахується самовільним будівництвом. Отже, на такі роботи не треба отримувати дозвільні документи та потім вводити приміщення в експлуатацію. Винятком вважаються будинки, які занесені до Державного реєстру пам'яток України.
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що власник квартири має право на свій розсуд здійснювати в ній ремонт, змінювати її вигляд та призначення, але за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правила експлуатації будинку.
Таким чином, на переконання позивача, посилання відповідача на те, що позивач виконала реконструкцію квартири шляхом розширення площі та скління балкону та на те, що вона виконала будівельні роботи з реконструкції квартири шляхом розширення існуючого балкону з його склінням, не ґрунтуються на вимогах закону.
Представник позивача вимоги позову підтримав повністю.
Відповідач позов не визнав.
У відзиві на адміністративний позов (а.с. 119-121) в частині оскаржуваної постанови відповідач вважав доведеним факт проведення позивачем реконструкції балкону, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних: 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону. її експертизи: 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних роби: 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: 5) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови: завдання на проектування.
В абз. 2 ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Такий перелік затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289 «Про затвердження Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються». ІІунктом 25 цього Переліку передбачено серед таких об'єктів «реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення».
У відповідності до ц.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок йото подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення то початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ці норми встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт га технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Реконструкція» - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повис або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Відтак, відповідач вважає, що визначальним критерієм у цій справі є визначення змісту поняття «реконструкція» та співвіднесення його з фактичним і обставинами цієї справи - здійсненням позивачем будівельних робіт по реконструкції квартири та балкону.
З матеріалів перевірки та матеріалів фотофіксації, зроблених у квартирі позивача, вбачається, що позивачем здійснюватись саме будівельні роботи з реконструкції, оскільки позивачем:
- розібрано накривку з металевого листа огородження балкону;
- розібрано металеву конструкцію перил огородження балкону;
- завезено конструкції рам скління балкону з розміткою місць встановлення, які приводять до зміни площі квартири, зазначеної у технічному паспорті квартири (замість площі балкону 4.8 м2 з коефіцієнтом 0.3 площа балкону 12,8 м2 з коефіцієнтом 0.8). Вказані дані також встановлено з переданої ОСББ «ПАРК РЕЗИДЕНС» проектної документації, та здійснено зміни зовнішнього виду в вісях 1-14 будинку, зазначеному у Паспорті оздоблення фасадів, виготовлених ТОВ «АРКА-ДІЯ», що є порушенням затвердженого робочого проекту шифр 05/16-П-АП арк.6: 05/16-П-АР4: 05/16-П-АП5: 05/16-П-АР1.
Крім того, дані щодо площі квартири також підтверджуються копією технічного паспорту на вказану квартиру, наданого позивачем під час перевірки.
З копії технічного паспорту вбачається, що площа балкону складає 4,8 кв.м. Між тим, враховуючи проведені будівельні роботи, посадовими особами шляхом проведення замірів встановлено, що площа складатиме 12.8 кв.м.
Таким чином, внаслідок проведених будівельних робіт з реконструкції, загальна площа квартири позивача збільшилась. Відтак, позивачем здійснено реконструкцію квартири та балкону.
Перебудова балкону у багатоквартирному будинку передбачає зміни зовнішньої конфігурації об'єкта (квартири), передбачає зміну його конструктивної системи. З огляду на це перебудова балкону передбачає збільшення площі квартири і а є реконструкцією, що потребує отримання містобудівних умов, повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Аналогічну за своїм змістом позицію стосовно поняття «реконструкція» займає Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 року у справі №825/528/16.
На переконання відповідача є недоречним посилання позивача ст. 152 Житлового кодексу УРСР, оскільки позивачем здійснювалось безпосереднє втручання у несучі конструкції будинку.
Також безпідставними є посилання позивача, на п. 10.7 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» в контексті виконання робіт із скління балкону. Як зазначалося вище, позивачем виконано будівельні роботи саме із реконструкції квартири та балкону із втручанням в несучі конструкції.
На переконання відповідача, посилання позивача на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» не витримує критики: положення зазначеної постанови взагалі не регламентують порядок виконання будівельних робіт з виконання будівельних робіт з реконструкції.
Ключовим у даній справі є саме виконання будівельних робіт із реконструкції та встановлення посадовими особами цього факту, а не скління балкону, як стверджує позивач.
Відповідач вважає, що під час проведення перевірки у квартирі позивача посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановивши факт вчинення позивачем самочинного будівництва, відповідач законно дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАІІ.
Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Як встановлено судом, позивач є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 35).
Право власності набуто 09.09.2020 р., що підтверджується відповідним витягом (а.с. 35).
Квартира загальною площею 137 кв.м, житлова площа 43 кв.м (а.с. 39).
Листом від 19.10.2021 р. ОСББ «ПАРК РЕЗИДЕНС» звернулося до начальника Управління ДАБК Ратич Н.М. із листом з приводу скління балконів деякими співвласниками будинку з внутрішнього двору будинку, тоді як було винесено рішення загальних зборів про прийняття Правил «Заборона скління літніх приміщень будинку, балконів та терас» (а.с. 123).
Відповідно до протоколу №18/21 від 29.10.2021 р. за результатами розгляду голови правління ОСББ «ПАРК РЕЗИДЕНС» вирішено провести позаплановий захід державного архітектурно - будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 124).
02.11.2021 р. відповідач видав наказ про проведення позапланової перевірки (а.с. 125).
02.11.2021 р. була видано направлення №0254 на проведення планового (позапланового) заходу (а.с. 126).
16.11.2021 р. відповідачем був складений акт за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с. 127-137), відповідно до якого виявлені наступні порушення вимог законодавства:
- розібрано накривку з металевого листа огородження балкону;
- розібрано металеву конструкцію перил огородження балкону;
- завезено конструкції рам скління балкону з розміткою місць встановлення, які приводять до зміни площі квартири, зазначеної у технічному паспорті квартири (замість площі балкону 4.8 м2 з коефіцієнтом 0.3 площа балкону 12,8 м2 з коефіцієнтом 0.8). Вказані дані також встановлено з переданої ОСББ «ПАРК РЕЗИДЕНС» проектної документації, та здійснено зміни зовнішнього виду в вісях 1-14 будинку, зазначеному у Паспорті оздоблення фасадів, виготовлених ТОВ «АРКА-ДІЯ», що є порушенням затвердженого робочого проекту шифр 05/16-П-АП арк.6: 05/16-П-АР4: 05/16-П-АП5: 05/16-П-АР1.
16.11.2021 р. відповідачем складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 96 КУпАП (а.с. 138-139), відповідно до якого позивачем виконуються ремонтно-будівельні роботи з реконструкції квартири.
Вказаний протокол містить відмітку про те, що ОСОБА_1 відмовилася від підписання протоколу (а.с. 139). Як встановлено судом протокол складався відповідачем 16.11.2021 р. у відсутності правопорушника (ч. 1 ст. 78 КАС України).
16.11.2021 р. відповідачем видано припис про зупинення виконання будь-яких ремонтно - будівельних робіт з реконструкції квартири позивача (а.с. 140-141).
Припис містить відмітку про те, що ОСОБА_1 відмовилася від отримання припису (а.с. 146). Як встановлено судом припис складався відповідачем 16.11.2021 р. у відсутності правопорушника (ч. 1 ст. 78 КАС України).
Як встановлено судом на підставі відповідної постанови від 30.11.2021 р. №47А/3-1121 (а.с. 243) начальником управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Н.М. було розглянуто акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №00000000095, протокол про адміністративне правопорушення від 16.11.2021 р., припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 16.11.2021 р., та встановлено, що гр. ОСОБА_1 , власницею квартири на об'єкті будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виконуються ремонтно - будівельні роботи з реконструкції квартири, а саме:
- розібрано накривку з металевого листа огородження балкону;
- розібрано металеву конструкцію перил огородження балкону;
- завезено конструкції рам скління балкону з розміткою місць встановлення, які приводять до зміни площі квартири, зазначеної у технічному паспорті квартири (замість площі балкону 4.8 м2 з коефіцієнтом 0.3 площа балкону 12,8 м2 з коефіцієнтом 0.8). Вказані дані також встановлено з переданої ОСББ «ПАРК РЕЗИДЕНС» проектної документації, та здійснено зміни зовнішнього виду в вісях 1-14 будинку, зазначеному у Паспорті оздоблення фасадів, виготовлених ТОВ «АРКА-ДІЯ», що є порушенням затвердженого робочого проекту шифр 05/16-П-АП арк.6: 05/16-П-АР4: 05/16-П-АП5: 05/16-П-АР1.
Згідно з оскаржуваною постановою від 30.11.2021 р. рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП було прийнято на підставі поданих документів і матеріалів та заслуховування осіб, які беруть участь у справі: начальника управління ДАБК Дніпровської міської ради Ратич Н.М., начальника юридичного відділу УДАБК Бісерова А.С., головного спеціаліста - інспектора УДАБК Мокрого Ю.О.
Копія постанови була отримана ОСОБА_1 30.11.2021 р., що підтверджується її підписом у відповідній постанові (а.с. 144).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 дав свідчення, відповідно до яких він доводиться ОСОБА_1 племінником та працює в неї водієм, та коли у квартирі позивача були 2 інспектора УДАБК (точної дати свідок не зміг пригадати) скління балкону ще не було завершено, лише були завезені склопакети. У квартирі були будівники, які робили в ній ремонт, двоє працівників УДАБК прийшли, помірили та пішли.
Процесуальні дії у справі:
-ухвалою суду від 06.06.2022 р. задоволено клопотання представника позивача адвоката Алексєєва О.Є. про виклик свідка ОСОБА_2 .
Правовідносини виникли із дій суб'єкта владних повноважень по притягненню особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП.
Дослідив докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить про їх захист.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За ч. 1 ст. 96 КУпАП настає відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.
На підтвердження наявності в діях позивача складу передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП правопорушення відповідач надав:
1.лист від 19.10.2021 р. ОСББ «ПАРК РЕЗИДЕНС»;
2.акт направлення №0254 на проведення планового (позапланового) заходу;
3.протокол від 16.11.2021 р.;
4.припис від 16.11.2021 р.;
5.постанову від 30.11.2021 р.
Не зважаючи на те, що відповідно до акту від 16.11.2021 р. процес проведення заходу фіксувався засобами відеотехніки та засобами фототехніки (а.с. 16), такі докази суду не надані.
Частиною другою ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено судом, спір виник з приводу дій позивача щодо скління балкону, які, тобто дії позивача, відповідач вважає реконструкцією об'єкта будівництва, втім, проти цього заперечує позивач, вважаючи, що скління балкону відбувалось без втручання у несучі конструкції або інженерні системи загального користування, що в свою чергу не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, а відтак, дії позивача зі скління балкону не є реконструкцією, що у розумінні ч. 1 ст. 96 КУпАП виключає адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Протокол, є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Наприклад, у справі “Лучанінова проти України” (рішення від 09.06.2011 р., заява N16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції “з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням”.
У рішенні у справі “Карелін проти Росії” (“Karelin v. Russia”, заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі “Тейксейра де Кастор проти Португалії” від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі “Шабельника проти України” від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні по справі “Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії” ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів. З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол. Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини позивача у вчиненні правопорушення суду відповідачем надані наступні докази: лист від 19.10.2021 р. ОСББ «ПАРК РЕЗИДЕНС», акт направлення №0254 на проведення планового (позапланового) заходу, протокол від 16.11.2021 р., припис від 16.11.2021 р., постанову від 30.11.2021 р., тому саме ці докази досліджуються судом.
Само по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адмінправопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вже було встановлено судом та зазначено вище в даному рішенні, не зважаючи на те, що відповідно до акту від 16.11.2021 р. процес проведення заходу фіксувався засобами відеотехніки та засобами фототехніки (а.с. 16), такі докази суду не надані.
Суд погоджується із доводами учасників справи, що визначальним критерієм у цій справі є визначення змісту поняття "реконструкція" та співвіднесення його з фактичними обставинами цієї справи.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 5) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
В абз. 2 ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Такий перелік затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 0611.2017 № 289, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.11.2017 за N 1437/31305.
Пункт 25 цього Переліку передбачає серед таких об'єктів реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.
Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ці норми встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Реконструкція» - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Скління балкону, який є складовою частиною квартири, не передбачає зміни зовнішньої конфігурації об'єкта (квартири) по зовнішнім контурам фундаменту, не передбачає зміну його конструктивної системи, додаткових навантажень на підвалини основи існуючого об'єкту. З огляду на це, скління балкону не передбачає збільшення площі квартири та не є реконструкцією, що потребує отримання містобудівних умов.
Водночас, поза увагою відповідача залишилося те, що Постанова КМУ №553, якою затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, не передбачає можливості проведення перевірки у фізичної особи - власника квартири; заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) можуть вчинюватися на об'єктах будівництва.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена вказаним вище Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, приписи якого з боку відповідача були порушені.
Як встановлено судом, позивач не є суб'єктом містобудування, відтак, проведення у позивача перевірки відповідачем було унеможливлено.
Таким чином, прийняте відповідачем рішення не є таким, що прийнято в межах повноважень (п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України), відтак, рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю (п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України).
Керуючись ст.ст. 2-3, 6-10, 12, п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. 22, ч. 1 ст. 25, ст.ст. 72-77, 79, 90, ч. 5 ст. 139, ч. 1 ст. 143, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 241, ст. 242, ч. 1 та ч. 2 ст. 243, ст. 244, ч. 1 ст. 245, ст.ст. 246, 250, ч. 1 ст. 251, ст.ст. 255, 271, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 30.11.2021 р. №47А/301121 задовольнити повністю.
Скасувати постанову начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Надії Миколаївни від 30.11.2021 р. №47А/301121 про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї