Справа № 754/3471/22 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження№11-сс/824/2141/2022 Доповідач: ОСОБА_2
08 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 травня 2022 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100030000926 від 09.05.2022,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого суддіДеснянського районного суду м. Києва від 13 травня 2022 року задоволено клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з 17 год.40 хв. 09 травня 2022 року.
Строк дії ухвали - до 17 год. 40 хв. 07 липня 2022 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою обрати підозрюваного підозрюваному ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою - домашній арешт за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
Апелянт вказує на те, що докази на підтвердження повідомленої ОСОБА_7 , підозри за ч. 2 ст. 121 КК України на які посилається слідчий жодним чином не доводять обґрунтованість даної підозри та спростовують її. Підозра складена з невірною правовою кваліфікацією. В матеріалах справи відсутня судово-медична експертиза ОСОБА_10 , тим самим відсутні докази, що смерть наступила від поштовху в щелепу, оскільки інших дій від ОСОБА_7 до ОСОБА_10 не було взагалі.
Також апелянт зазначає, що наведені в клопотанні ризики не підкріплені жодним доказом і ґрунтуються на припущеннях слідчого. У даному кримінальному провадженні відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України.
Крім того апелянт вказує на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання і реєстрацію в місті Києві, офіційно одружений на громадянці ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка хворіє та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , також на утриманні матір - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, на роботі характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, надавав допомогу та приймав участь в обороні нашої країни та міста Києва від військових дій російського агресора в ДФТГ “Континент” № 10 в місті Києві з 24.02.2022 року, на що є відповідний документ.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного та його захисника, щодо обставин викладених в апеляційній скарзі, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставин і просили про її задоволення, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, сторони захисту задоволенню не підлягає з таких підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, що у провадженні СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100030000926 від 09.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.05.2022, приблизно о 00 год. 15 хв., ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у ході якого у ОСОБА_7 виник раптовий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом здійснив один удар в область голови ОСОБА_10 , в наслідок чого було спричинено тілесне ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеня з формуванням гострої субдуральної гематоми, перелому лівої тім'яно-скроневої кістки, через що ОСОБА_10 був госпіталізований до КНП «КМКЛШМД», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, де в подальшому помер від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_7 , приблизно о 13 год. 50 хв.
12.05.2022 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_7 повідомлений про підозру.
13.05.2022 року слідчий Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_9 за погодження з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_15 , звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме:
- оглядами місця події від 09.05.2022;
- показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;
- слідчим експериментом за участі свідка ОСОБА_23 ;
- переглядом відеозапису від 10.05.2022;
- речовими доказами у кримінальному провадженні;
Також сторона обвинувачення послалась на існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
23.05.2022 року ухвалою слідчого суддіДеснянського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів до 17 год. 40 хв. 07 липня 2022 року.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 , до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "IlgarMammadov v. Azerbaijanп. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його за дій ч. 1 ст. 121 КК України, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, колегія суддів вважає передчасними.
Більш того, дослідження та оцінка доказів у кримінальному провадженні відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування, а тому посилання апелянта на те, що наявні у матеріалах провадження докази є неналежними та недопустимими, та не підтверджують викладені у клопотанні фактичні обставини інкримінованого кримінальних правопорушень, а також доводи про те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не надав оцінки доказами з точки зору належності та допустимості, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу, в їх сукупності.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
При цьому, колегією суддів враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема і ті, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, тобто передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини. Однак з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого суддіДеснянського районного суду м. Києва від 13 травня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4