Справа №761/18540/21 Головуючий у І інстанції Пономаренко Н.В.
Провадження №22-ц/824/4887/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
08 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2021 позов задоволено в повному обсязі.
В подальшому стороною позивача було подано заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу, які ним понесені у зв'язку з розглядом справи.
В поданій заяві зазначає, що в позовній заяві було зазначено, що попередній розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понести складаються з витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та витрат на правову допомогу, які становлять 30000 грн.
На підтвердження понесених витрат позивач надає суду договір №1-18/05/2021 про надання (правничої) правової допомоги від 18 травня 2021 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних та здійснених для надання правової допомоги від 13 жовтня 2021 року, акт надання робіт/послуг №1 від 13 жовтня 2021 року за договором №1-18/05/2021 про надання (правничої) правової допомоги від 18 травня 2021 року.
На підставі викладеного в заяві про стягнення витрат на правову допомогу, ОСОБА_1 просив суд першої інстанції стягнути з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року заяву задоволено частково та стягнуто із ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. В іншій частині вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що умовами договору про надання правової допомоги було визначено розмір винагороди у вигляді фіксованої суми, відповідно вказане підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції.
Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами у договорі у фіксованому розмірі.
Окрім того, в поданому стороною відповідача клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу не зазначено ні доводи, ні докази на підтвердження не співмірності розміру витрат на правову допомогу із витраченим часом, обсягом наданих робіт та значенням справи для позивача.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу та ухвалити і цій нове судове рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу в повному обсязі.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Вердикт Капітал» в якому зазначено, що рішення суду є законним та обґрунтованим та не може бути скасоване чи змінене з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі.
Додатково у відзиві зазначає, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів щодо понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 30000 грн., так як підготовка такої справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, відповідно заявлена сума до стягнення є значно завищеною, не підтверджена дійсною затратою часу адвокатом, що свідчить про невідповідність понесених витрат критерію реальності, розумності та справедливості.
На підставі викладеного у відзиві, ТОВ «Вердикт Капітал» просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила суд її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду копії наступних документів: копія Договору №1-18/05/2021 про надання (правничої) правої допомоги від 18 травня 2021 року, Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних та здійсненний для надання правової допомоги від 13 жовтня 2021 року, Акт надання робіт/ послуг №1 за Договором №1-18/05/2021 про надання ( правничої) правової допомоги від 18 травня 2021 року.
Розмір виплати адвоката за умовами п.п. 3.1.1 п. 3.1. Договору, становить 30 000 грн. та підлягає сплаті Клієнтом Адвокату за домовленістю між Сторонами протягом 60 календарних днів після ухвалення судового рішення по справі №761/18540/21 та отримання рахунку.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що розмір судових витрат зазначених в договорі №1-18/05/2021 про надання (правничої) правової допомоги - не є співмірними в розумінні ч.4 ст. 137 ЦПК України, а тому з урахуванням клопотання відповідача про зменшення судових витрат доцільним є стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.
У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з положенням ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «»Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини, такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у справі № 910/12876/19.
Разом із тим, чинним цивільно-процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Верховний Суд у постанові справі № 922/3812/19 підтвердив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Отже, при надаючи оцінку наданого стороною доказу на підтвердження розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)
З урахуванням викладеного та тієї обставини, що розмір гонорару адвоката було визначено умовами договору про надання правової допомоги, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 30000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 червня 2022 року.
Реквізити сторін:
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», зареєстроване місце знаходження: вул. Кудрявський узвіз, 5 Б, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 36799749.
Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя-доповідач
Судді: