Справа № 372/2116/21 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1438/2022 Доповідач: ОСОБА_2
07 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року,
за участю: прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року відмовлено повністю у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , щодо скасування повідомлення про підозру.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу в якій просить, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 17 вересня 2020 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 366, ч. 1, ч. 2 ст. 200, ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42020111190000100 від 03.12.2020 р.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною.
Апелянт вказує на те, що всудовому засіданні під час розгляду скарги, а також у поданій скарзі сторона захисту наголошувала на тому, що орган досудового розслідування не забезпечив передбачену КПК України процедуру вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 у рамках кримінального провадження № 420201111900001000 від 03.12.2020 р. До ОСОБА_7 безпідставно застосовано загальний порядок виклику особи, як до особи яка мешкає на території України, тоді як остання з серпня 2020 року на законних підставах проживає у Польщі, про що органу досудового розслідування було відомо в ході всього досудового розслідування та на час складання повідомлення про підозру.
А тому, у даному конкретному випадку належним способом врученням повідомлення про підозру (виклик) ОСОБА_7 , є тільки результати виконання Конвенції про надання міжнародної правової допомоги (ч. 7 ст. 135 КПК України).
З оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя не дослідив всі обставини справи, не надав жодної правової оцінки доводам сторони захисту, щодо не дотримання органом досудового розслідування процедуру виклику суб'єкта міжнародних правовідносин, передбачених ч. 7 ст. 135 КПК України, як наслідок це призвело до невірних висновків суду.
Також апелянт звертає увагу на те, що під час розгляду скарги у суді першої інстанції, слідчий ОСОБА_9 не заперечував того, що органу досудового розслідування було відомо про те, що ОСОБА_7 проживає у Польщі, однак у зв'язку з тим, що їм не відомо за якою адресою остання знаходиться в Польщі, орган досудового розслідування здійснив вручення повідомлення про підозру у порядку визначеному ч. 2 ст. 135 КПК України.
Апелянт вказує на те, що орган досудового розслідування не вжив жодних заходів для встановлення адреси місця проживання ОСОБА_7 у Республіці Польща. Зокрема ні родичі, ні сусіди про її теперішнє місцезнаходження не опитані, не направлено жодного запиту до Республіки Польща для встановлення місця її проживання та інші дії, які б дали можливість органу досудового розслідування встановити місце проживання ОСОБА_7 , що є неповнотою.
У свою чергу неможливість органу досудового розслідування забезпечити виклик суб'єкта міжнародних правовідносин, через власну бездіяльність не повинні підмінятись усними припущеннями про його умисне переховування від національного правоохоронного органу.
Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_7 залишила територію України за три місяці до відкриття кримінального провадження. Тобто на момент відкриття кримінального провадження, ОСОБА_7 вже не проживала в Україні.
Крім того апелянт вказує на те, що уподаній скарзі, зокрема, наголошувалось на тому, що повідомлення про підозру не було вручено в день його складання, що є порушення положень ст. 278 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, яку вона підтримала з наведених в ній обставин, пояснення прокурора, яка заперечувала щодо задоволення поданої апеляційної скарги та вважала оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи та ухвали слідчого судді, що 13.12.2021 адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді Обухівського районного суду Київської області зі скаргою на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42020111190000100 від 03.12.2020 року.
На обґрунтування вимог скарги зазначила, що в провадженні старшого слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 перебуває кримінальне провадження № 42020111190000100 від 03.12.2020 року в якому 16.09.2021 року заступником керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 було погоджено та підписано повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.09.2021 року старшим слідчим ОСОБА_10 письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 366, ч. 1, ч. 2 ст. 200, ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України було вручено ОСОБА_12 , (матері фігуранта) для передачі.
Повідомлення про підозру вручалося за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, 17 вересня 2021 року старший слідчий ОСОБА_10 наручно вручила старості села Стайки виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_13 . Сторона захисту вважає, що старшим слідчим ОСОБА_10 не дотримано процесуального порядку повідомлення про підозру, передбаченого статтями 276 - 79 КПКУкраїни, а тому вказане повідомлення про підозру повинно бути скасоване.
24.01.2022 року ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області відмовлено у задоволенні зазначеної скарги сторони захисту.
Дане рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час перегляду оскаржуваної ухвали апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 щодо скасування повідомлення про підозру, в повній мірі дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального Закону.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Із поданої скарги вбачається, що підставою для скасування повідомлення про підозру захисник ОСОБА_6 , зазначає про не дотримання органом досудового розслідування процедури виклику суб'єкта міжнародних правовідносин, передбачених ч. 7 ст. 135 КПК України. Вважає, що слідчий суддя не дослідив даної обставини справи та не надав жодної правової оцінки доводам сторони захисту, щодо не дотримання органом досудового розслідування процедуру виклику суб'єкта міжнародних правовідносин, передбачених ч. 7 ст. 135 КПК України, як наслідок це призвело до невірних висновків суду.
Однак як встановлено слідчим суддею при розгляді скарги, що відповідно до наданих доказів слідчому судді, письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_12 , (матері фігуранта) для передачі. Повідомлення про підозру вручалося за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 . Також, 17 вересня 2021 року старший слідчий ОСОБА_10 наручно вручила старості селаСтайки виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_13 .
Враховуючи, що місце знаходження ОСОБА_7 на час складення повідомлення про підозру встановлено не було, оскільки вона перебувала за межами кордону, слідчим застосовано порядок вручення повідомлення про підозру шляхом вручення для передання повідомлення про підозру за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_7 та 17 вересня 2021 року наручно було вручено старості села Стайки виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області ОСОБА_13 , який в даному випадку є виправданим і доцільним, оскільки можливості вручити повідомлення про підозру особисто ОСОБА_7 у слідчого не було.
Також слідчим суддею під час розгляду вказаної скарги встановлено, що слідчий ОСОБА_9 в судовому повідомив, що ОСОБА_7 не знята з зареєстрованої адреси, особа була оголошена в розшук у зв'язку з перетином кордону, відтак підозра була вручена матері ОСОБА_7 .
Із зазначеного вбачається, що слідчим дотримано вимоги положень ст.ст. 276-279 КПК Українита були відсутні підстави для виклику ОСОБА_7 , у порядку передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України.
За змістом повідомлена 17.09.2021 р. ОСОБА_7 , підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів,які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_7 , була причетна до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 366, ч. 1, ч. 2 ст. 200, ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України.
Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст. 276-278 КПК України, а відтак відсутні підстави для задоволення скарги.
Доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали не можуть бути визнані переконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді скарги повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань, які стосуються повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про обґрунтованість такої підозри, при цьому, вислухав пояснення сторони захисту та сторони обвинувачення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 309, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3