Київський апеляційний суд
Провадження № 33/824/586/2022 Головуючий в суді першої інстанції: Дорошенко В.М.
Єдиний унікальний № 369/5012/21 Доповідач: Гладій С.В.
Категорія: ст.ст. 124, 122-4 КУпАП
21 січня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сніжко А.Г., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2021 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Згідно з постановою суду, 06 березня 2021 року о 10 годин 15 хвилин по вулиці Ботанічна, 3, в смт. Глеваха Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21112», д.н.з. НОМЕР_1 , під час виїзду з місця паркування заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом «BMW-320», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди за вищевказаних обставин, ОСОБА_3 , залишив місце ДТП, чим порушив п.п. 2.10 (а, б, в, д, е) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Сніжко А.Г., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_1 , а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в указані у протоколі дату та час ОСОБА_1 дійсно від'їжджав зі стоянки, але під час виїзду жодного контакту з іншими автомобілями не відчув, ніхто не робив зауважень та не зупиняв, до того ж на його транспортному засобі немає будь-яких пошкоджень, які б свідчили про контактування його автомобіля з іншим транспортним засобом. Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги свідчення дружини ОСОБА_1 та його сина, які будь-яких пошкоджень - подряпин чи деформацій, що б свідчили про участь автомобіля в ДТП, не виявили. Разом з тим суд послався на один з доказів винуватості ОСОБА_1 - наявність уламків фари на місці ДТП, начебто від автомобіля «ВАЗ-21112», але для перевірки зазначеного в судове засідання працівник поліції, який складав схему на місці події, викликаний не був, що позбавило можливості пересвідчитись в зворотньому. Не згоден апелянт і з тим, що механізм дорожньо-транспортної пригоди був встановлений зі слів ОСОБА_4 та з наданих нею фотознімків.
Також, апелянт вважає, що суддя місцевого суду, в порушення приписів п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, розпочала розгляд справи після того, як закінчився строк притягнення особи до відповідальності, що, в своїй сукупності, також свідчить про необ'єктивність у розгляді провадження.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Сніжко А.Г. на підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід прийти до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Апеляційним переглядом не встановлено порушень норм процесуального права під час розгляду та прийняття суддею місцевого суду рішення в справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , а також неправильного застосування норм матеріального права.
Як слідує з матеріалів провадження та змісту судового рішення, суддя місцевого суду, проаналізувавши у постанові всі досліджені в справі докази, дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, а тому судове рішення, всупереч твердженням апелянта, є належно обґрунтованим.
Так, за поясненнями ОСОБА_1 , який хоча і заперечив факт причетності до дорожньо-транспортної пригоди і залишення місця ДТП, разом з тим підтвердив, що 06 березня 2021 року керував транспортним засобом «ВАЗ 21112», д.н.з. НОМЕР_1 , у вказаному у протоколах місці. Пояснив, що приїжджав туди з дружиною, завершив справи, виїхав з місця парковки та поїхав до сина. Жодної доожньо-транспотної пригоди він не вчиняв, як і не залишав місце ДТП, якого не було.
Разом з тим, на противагу вказаним поясненням, винуватість ОСОБА_5 у порушенні пункту 10.9 Правил дорожнього рухуУкраїни, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а також пунктів 2.10(а, б, в, д, е) цих Правил - підверджена наявними матеріалами справи та ґрунтується на даних:
-протоколів про адміністративне правопорушення серія ААБ № 081352 та ААБ № 081353 від 06 квітня 2021 року, які складені уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП (а.с. 1, 2);
-схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 06 березня 2021 року, на якій зафіксований автомобіль «BMW-320», д.н.з. НОМЕР_2 , із зазначенням пошкоджень на задніх лівих дверях та крилі вказаного транспортного засобу (а.с. 6);
-пояснень водія ОСОБА_4 на місці ДТП та в суді першої інстанції, відповідно до яких 06 березня 2021 року вона приїхала на ринок у смт. Глеваха Фастівського району Київської області, де по вулиці Ботанічна припаркувала транспортний засіб на узбіччі, пішла усправах, а коли повернулась, то звернула увагу на наявні пошкодження на своєму автомобілі. Пересічний громадянин надав записку з номерним знаком автомобіля, водій якого при виїзді заднім ходом в'їхав у її автомобіль та залишив місце пригоди. Зазначила, що станом на 06 квітня 2021 року автомобіль уже відремонтувала, оскільки вирішила не чекати страхового відшкодування (а.с. 7, 11, 91-95);
-пояснень свідка ОСОБА_6 , відповідно до яких 06 березня 2021 року він був очевидцем ДТП, коли автомобіль «ВАЗ» здійснив зіткнення з автомобілем «БМВ», на місці залишились частини фари автомобіля, а водій залишив місце події. Номер автомобіля «ВАЗ» записав на папірець та передав водію автомобіля «БМВ». У подальшому викликався працівниками поліції для дачі письмових пояснень щодо даних подій (а.с. 13, 91-95, 6-а);
-даними фотознімків пошкоджень транспортних засобів «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , та «ВАЗ 2112», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 14-24);
-пояснень старшого інспектора ВРПП Фастівського РУП ГУ НП в Київській області капрала поліції Ганзя О.А., який оформлював дані адміністративні матеріали, відбирав пояснення від учасників дорожньо-транспортної пригоди та оглядав транспортні засоби.
Зазначені докази об'єктивно узгоджуються між собою та були оцінені суддею місцевого суду відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги в частині неповного з'ясування всіх обставин справи з огляду на те, що судом першої інстанції не був викликаний працівник поліції, що складав схему місця ДТП - не заслуговують на увагу.
З матеріалів справи вбачається, що на задоволення клопотання захисника Гученко П.Ф., суд першої інстанції опитав всіх осіб, зазначених в клопотанні від 03 вересня 2021 року, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , працівника поліції Ганзю О.А. Питання щодо виклику в судове засідання працівника поліції ОСОБА_7 - стороною захисту не порушувалось. Судом першої інстанції самостійно вживались заходи щодо виклику останнього в судове засідання шляхом направлення судової повістки (а.с. 68), разом з цим свідок ОСОБА_7 не з'явився.
Також, не переконливими є доводи апеляційної скарги і в тій частині, що встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди саме за фотокартками та зафіксованими на них уламками скла фари вплинуло на повноту з'ясування фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до долучених до матеріалів справи фотознімків з місця події та при огляді транспортних засобів, на місці ДТП зафіксовані уламки скла задньої фари, що співпадають із зразком фари, встановленої на автомобілі ОСОБА_1 . Твердження ж про відсутність пошкоджень даної фари при огляді працівником поліції - не є беззастережними, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, в силу тих обставин, що подія мала місце 06 березня 2021 року, а огляд транспортного засобу проводився 06 квітня 2021 року, тобто зі сплином одного місяця, - не виключається її заміна.
Водночас, при огляді автомобіля «ВАЗ 2112», д.н.з. НОМЕР_1 , були встановлені і інші пошкодження задньої лівої частини, спричинення яких, як-то через удари хвірткою, про що вказував ОСОБА_1 в своїх первинних поясненнях та в суді першої інстанції, - є неспроможними з огляду на їх локалізацію.
Доказів зворотного - матеріали провадження не містять.
Що стосується пояснень дружини ОСОБА_1 та його сина - ОСОБА_8 , то вони були враховані суддею місцевого суду при прийняті рішення в сукупності з іншими доказами у справі.
З огляду на викладене та наявні у справі докази, які надають можливість з достатньою повнотою встановити дійсні обставини дорожньо-транспортної пригоди, суддя дійшов правильного висновку про порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів, а відтак і про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Додаткових обґрунтованих доводів, які б спростували такий висновок суду або свідчили про порушення вимог закону при прийнятті рішення, як і інших доказів, апеляційному суду не надано.
Щодо доведеності винуватості ОСОБА_9 у порушенні вимог п. 2.10 (а,б, в, д, е) Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, то апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в цій частині.
Оскільки на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, суддя ґрунтовно, на підставі ст. 38 КУпАП, закрив провадження у справі, з огляду на що вимоги апеляційної скарги захисника Сніжко А.Г. в частині невірного застосування положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - є неприйнятними.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
На підставі викладеного, апеляційна скарга захисника Сніжко А.Г. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП із закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сніжко Анатолія Григоровича - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій