Справа № 362/2014/22
Провадження 2-з/362/4/22
"10" червня 2022 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області:
у складі головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
09.06.2022 р. до Васильківського міськрайонного суду надійшла заява про забезпечення позову представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в якій вона просила накласти арешт на квартиру, загальною площею 36,1 кв.м., що розташована за адресою: кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2337313432107, яка 13.04.2021 р. на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_3 .
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Представник заявника просить забезпечити позов у визначений ним спосіб мотивуючи його тим, що 07.10.2018 р. між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Грін.Буд» та асоційованим членом кооперативу Школьною Тетяною Григорівною укладено договір договору №100-ГБ про сплату внесків у ЖБК, за змістом якого ЖБК зобов'язується організувати будівництво житлового будинку в
АДРЕСА_2 , за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення в Об'єкті будівництва, обумовлене цим Договором, а всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов'язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати Об'єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним Договором для учасника. Сторони домовились, що об'єкт нерухомості, розташований за адресою АДРЕСА_2 та передається з наступними характеристиками: квартира номер будівельний 20, загальна площа 33,43, поверх 3, секція 4.
Як вбачається з Додатку №1 до Договору №100 -ГБ від 07.10.018 р. «Порядок сплати внесків», на дату підписання цього порядку сплати внесків з врахуванням площі Об'єкту нерухомості, згідно проекту та вартості будівництва одного квадратного метру становить 334300 грн.
Внески ОСОБА_1 оплачені в повному розмірі, що стверджується актом взаєморозрахунків від 07.10.2018 p., 16.10.2018 p., 17.10.2018 p., розпискою від 19.10.2018 р.
Відповідно до п. 4.2.1. Договору, ЖБК зобов'язаний організувати будівництво Об'єкту будівництва та здачу його в експлуатацію орієнтовно «IV квартал 2018 р.» при умові дотримання Учасниками порядку та строків сплати внесків.
Після 2020 р. уповноважена особа ЖБК перестала виходити на зв'язок та повідомляти обставини будівництва.
Прибувши на місце будівництва ОСОБА_1 з'ясувала, що оплачена нею квартира значиться за іншими власниками, з підстав, їй незрозумілих і невідомих.
Бажаючи з'ясувати справжні обставини щодо квартири, права на які оплачені нею в повному розмірі, ОСОБА_1 отримано інформацію щодо зареєстрованого власника зазначеного нерухомого майна
Так, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.06.2022 p., квартира з адресою: АДРЕСА_3 , 13.04.2021 р. на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі довідки про здійснення повної оплати пайового внеску, серія та номер 100/к виданий 07.04.2021 p., видавник ОК ЖБК «Грін.Буд», протокол загальних зборів членів, серія та номер :1, виданий 07.04.2021 p., акт прийому-передачі б/н виданий 07.04.2021 p., видавник : сторони по акту; технічний паспорт б/н виданий 13.05.2020 p., видавник ФОП ОСОБА_4 , договір про сплату внесків у ЖБК, серія та номер 100-ГБ, виданий 07.04.2021 p., видавник сторони по договору.
Відтак, уклавши договір з ОСОБА_1 та отримавши внески за квартиру в повному обсязі, ЖБК «Грін.Буд» безпідставно передав право отримати зазначений об'єкт нерухомості - а саме квартиру АДРЕСА_1 іншій особі, а саме ОСОБА_3 .
На момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову з'ясовуються підстави передачі прав на квартиру іншій особі, зокрема на адресу ЖБК «Грін.Буд» направлено запит щодо стану будівництва та виконання укладеного між сторонам договору. За результатами отриманої відповіді буде обрано відповідний спосіб захисту прав ОСОБА_1 з метою повернення їй прав на спірну квартиру.
В будь-якому разі, предметом майбутнього позову будуть права на квартиру АДРЕСА_1 .
Так, на даний час існують об'єктивні ризики відчуження спірної квартири, оскільки теперішній титульний власник квартири, дізнавшись про спір на неї, може безперешкодно продати чи подарувати її третім особам, які в результаті набудуть статусу добросовісного набувача і відновлення прав позивача на вказане майно стане неможливим.
Тобто, невжиття на даний час заходів забезпечення позову унеможливить відновлення прав позивача та повернення прав на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Оскільки, у зв'язку із відсутністю арешту на квартиру, її може бути відчужено на користь іншої особи, що в подальшому беззаперечно утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
За таких обставин, враховуючи наявність спору між сторонами та вагомість доказів, наданих представником заявника на підтвердження своїх вимог, суд вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що вид забезпечення позову, який просить застосувати представник заявника - відповідає обставинам, суд вважає за можливе задовольнити дану заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначене майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 157ЦПК України, суд, -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,- задовольнити.
Накласти арешт на квартиру, загальною площею 36,1 кв.м., що розташована за адресою: кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2337313432107, яка 13.04.2021 р. на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_3 .
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ).
Боржник: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання:
АДРЕСА_5 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Л.М. Кравченко