Справа № 466/9346/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/342/22 Доповідач: ОСОБА_2
06 червня 2022 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 квітня 2022 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.241 КК України,
з участю прокурора - ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9
потерпілої ОСОБА_10
представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11
Оскарженою ухвалою у задоволенні клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141380000143 від 27.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 241 КК України відмовлено.
Згідно з ухвалою суду, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 12:00 год., працюючи на посаді стажера-комірника в ТзОВ «Промснаб-Львів» відповідно до наказу №13/11 від 13 листопада 2013 року, будучи належним чином проінструктованим з питань техніки безпеки, охорони праці, охорони навколишнього природнього середовища, будучи ознайомленим про відповідальність за збирання, зберігання, передачу на утилізацію та облік відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів, перебуваючи на території поблизу орендованих приміщень ТзОВ «Промснаб-Львів» по вул. Промислова, 50/52 у м. Львові, прийняв одноосібне рішення в порушення вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України «Про охорону навколишнього середовища», Постанови КМУ №827 від 14.08.2019, якою затверджено «Порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря», злив кислоту сірчану (електроліт) із двох циліндричних пластикових бочок, які були заповнені приблизно 40 літрами електроліту кожна до колектора системи каналізації, що розташований за вказаною адресою, неподалік від цеху по нарізці м'яса та сиру ПП «Гал-Ексім», внаслідок чого відповідно до судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №4227/4228/19- 34/7573/20-34/26129-26146/20-34 від 27.10.2020 внаслідок хімічної реакції з вмістом відходів життєдіяльності стався викид сірководню та аміаку і потрапив до приміщення вказаного цеху по системі каналізації під тиском, що призвело до смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які в той час там перебували.
Згідно з висновком судово-медичного експерта № 1069/2013 від 17.03.2014 смерть ОСОБА_12 настала від комбінованого гострого отруєння зооцидом «Крисина смерть» і сірководнем. Цей підсумок про причину смерті стверджується наступними даними: насичений синюшно- фіолетовий колір трупних плям, повнокров'я внутрішніх органів, набряк легень, наявність білусоватої піни в просвіті бронхів. Мікроскопічно: набряк та вогнищева емфізема легень з порушенням гемомікроциркуляції, набряк головного мозку з порушенням гемомікроциркуляції в м'яких оболонках, кров в бронхах. При судово-токсикологічному дослідженні внутрішніх органів (шлунка, тонкого кишківника, печінки, нирки та головного мозку) виявлено органічну речовину, яка дає реакцію на брадіфакум, який є основною складовою частиною зооциду «Крисина смерть». В представлених матеріалах кримінального провадження на експертизу є заключення «Львівського обласного центру Держсанепідслужби України», згідно якого «В побутових приміщеннях дільниці фасування харчових продуктів ФОГІ Гринюк концентрація аміаку перевищує ГДК (гранично допустима концентрація) в 4,15 рази, концентрація сірководню перевищує ГДК в 2187,5 рази згідно вимог ДСГІ 201097».
Згідно з висновком судово-медичного експерта № 1068/2013 від 12.03.2014 при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 виявлені ознаки раптової смерті у вигляді: крововиливів в сполучні оболонки очей з темно-червоними крововиливами, плямисті темно-червоні крововиливи на поверхні серця, емфізема легень (при відсутності ознак механічної асфіксії) та зміни головного мозку у вигляді його розм'якшення та брудно сіро-зеленавого забарвлення; при судово токсикологічній експертизі внутрішніх органів (шлунка, тонкого кишківника, печінки, нирки та головного мозку) з трупа ОСОБА_13 виявлено органічну речовину, яка давала реакції на брадіфакум, який є основною складовою частиною зооциду «Крисина смерть»; виявлені при мікроскопічній експертизі експертизі гостра емфізема та вогнищевий набряк легень з порушенням гемомікроциркуляції, еритроцити в просвітах окремих бронхів, набряк та порушення гемомікроциркуляції в головному мозку, виражене повнокров'я внутрішніх органів, порушення гемомікроциркуляції в серці та підшлунковій залозі. В представлених матеріалах кримінального провадження на експертизу є заключення «Львівського обласного центру Держсанепідслужби України», згідно якого «В побутових приміщеннях дільниці фасування харчових продуктів ФОГІ Гринюк концентрація аміаку перевищує ГДК (гранично допустима концентрація) в 4,15 рази, концентрація сірководню перевищує ГДК в 2187,5 рази згідно вимог ДСП 201097». Вищенаведене дає підстави вважати, що смерть ОСОБА_13 настала внаслідок комбінованого отруєння сірководнем (що може відповідати виявленій при експертизі трупа патоморфологічній картині) та органічною речовиною, яка давала реакції на брадіфакум (при відсутності даних про вплив такої речовини на людину та патоморфологічні зміни при отруєнні такою), за відсутності ознаки іншої причини смерті.
Згідно з висновком експерта судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 4227/4228/19-34/7573/20-34/26129-26143/20-34 від 27.10.2020 року дії, а саме зливання сірчаної кислоти (електроліту) до колектора системи каналізації у АДРЕСА_2 , неподалік від цеху по нарізці м'яса та сиру ПП «Гал-Ексім», перебувають в причинному зв'язку з фактом отруєння людей сірководнем, який утворився в результаті цієї дії і потрапив до приміщення, де вони в той час знаходились, по системі каналізації під тиском, що виник внаслідок виділення газів в результаті хімічної взаємодії речовин у колекторі з сірчаною кислотою.
Таким чином, органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковано як у іншій зміні природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей речовинами внаслідок порушення спеціальних правил, що спричинило загибель людей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.241 КК України.
Не погоджуючись із оскарженою ухвалою, прокурор у кримінальному провадженні подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою звільнити від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 241 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження - закрити.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що, Згідно санкції ч. 2 ст. 241 КК України передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Згідно положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 241 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
Згідно положень п. З ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
На підставі вищевказаного слід прийти до висновку, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 241 КК України, яке відноситься до нетяжкого злочину, пройшло більше ніж п'ять років, а згідно вимог п. З ч. 2 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , передбачене ч.2 ст.241 КК України та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, оскільки за нього передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Таким чином, строк притягнення особи до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.141 КК України становить 5 років.
Враховуючи, що з моменту вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення минуло понад 8 (вісім) років, обставини, передбачені ч.ч.2,3 ст. 49 КК України, не встановлені, ОСОБА_7 згоден на звільнення його від кримінальної відповідальності, тому вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю.
Потерпіла ОСОБА_14 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу прокурора, у якому вказала, що просить суд залишити оскаржену ухвалу без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - без задоволення. Просить апеляційний розгляд провести за її відсутності.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак, виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності потерпілої ОСОБА_14 , оскільки це не буде порушенням прав учасників процесу, а сприятиме досягненню основних принципів національного та європейського законодавства - права особи на справедливий суд.
Заслухавши доповідь головуючого, думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку потерпілої ОСОБА_15 та її представника - адвоката ОСОБА_11 , які заперечили проти апеляційних вимог, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.241 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2021 року ОСОБА_14 визнано потерпілою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141380000143 від 27.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.241 КК України.
Прокурор у кримінальному провадженні вважає, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 241 КК України, яке відноситься до нетяжкого злочину, пройшло більше ніж п'ять років, а згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а тому просить звільнити підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності, за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 241 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно санкції ч. 2 ст. 241 КК України передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Згідно положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 241 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом роз'яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Так, за змістом статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 241 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за клопотанням прокурора, суд на виконання вимог ст. 288 КПК України, враховує: наявність доказів на підтвердження факту вчинення особою кримінального правопорушення та правильності правової кваліфікації із зазначенням статті закону про кримінальну відповідальність; даних на підтвердження правильності встановлення розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди та даних про добровільне відшкодування завданих матеріальних збитків і моральної шкоди; даних на підтвердження обставин, які свідчать про те, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідної правової підстави; даних на підтвердження ознайомлення потерпілого з клопотанням прокурора та думки потерпілого стосовно можливості звільненого підозрюваного , обвинуваченого від кримінальної відповідальності; наявності письмової згоди підозрюваного, обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
За відсутності згоди підозрюваного, обвинуваченого, суд, відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, має розглянути справу в загальному порядку й за наявності підтвердження даних, передбачених пп. 1-5 ч. 1 ст. 368 КПК України, та після виконання вимог, передбачених пп. 6-14 ч. 1, ч.ч. 2-6ст. 368 КПК України, постановити обвинувальний вирок, призначити покарання та звільнити особу від покарання на підставі ст. ст. 12, 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям провадження у справі під час: підготовчого судового засідання; розгляду справи по суті в загальному порядку, керуючись ст. 12, 49 КК України у порядку, визначеному ст. ст. 284-288, 314, 315, 337 КПК України.
Однак, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії підозрюваного ОСОБА_7 із зазначенням статті закону про кримінальну відповідальність не надано, так як у судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 241, 267 КК України, які згодом виділено в окреме провадження.
Одночасно прокурором не доведено, що ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності із зазначенням відповідної правової підстави, оскільки до матеріалів клопотання не долучено жодних належних і допустимих доказів вчасного здійснення процесуальних (слідчих) дій у досудовому розслідуванні, що призвело до закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності. Немає відомостей , чи обвинувачений не ухилявся від слідства і суду, чи не перебував у розшуку, що в свою чергу може переривати строки давності.
Окрім того, до матеріалів клопотання прокурором не було долучено матеріалів кримінального провадження, якими прокурор обґрунтовував клопотання.
Відтак, колегія суддів вважає доводи сторони обвинувачення про скасування ухвали суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 та закриття кримінального провадження відносно нього у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності безпідставними та необґрунтованими.
За наявних обставин, рішення про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України було б передчасним та необґрунтованим.
Можливості для призначення у справі нового розгляду у суді першої інстанції апеляційним судом також не встановлено.
Таким чином, суд першої інстанції належно та повно оцінив і перевірив усі зібрані по справі докази. Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б могли слугувати причиною скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено. Відтак ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 квітня 2022 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 - без задоволення.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4