Справа № 464/81/21 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.
Провадження № 22-ц/811/3401/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
06 червня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю: секретаря Симця В.І.;
позивача ОСОБА_1 і його представника
- адвоката Поваляєва П.О.;
відповідача ОСОБА_2 і його представника
- адвоката Пащука А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 18 серпня 2021 року,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, у якому просив стягнути солідарно зі згаданих відповідачів на користь позивача 70 000 Євро, 3 % річних та пеню за невиконання зобов'язання, а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 18.11.2018 року позивач надав відповідачу ОСОБА_2 (за відома дружини останнього, відповідачки ОСОБА_4 ) позику у розмірі 70 000 Євро на строк до 31.01.2019 року, про що відповідачем власноручно було складено та підписано у присутності двох свідків розписку. Однак, відповідач ухиляється від повернення боргу, чим порушує взяті на себе зобов'язання, а тому позивач змушений звернутися з даним позовом до суду(а.с. 2-5).
Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 70 000 Євро та 3 % річних в сумі 5 344, 93 Євро, а також 10 510 грн. судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено(а.с. 74-78).
Дане рішення оскаржив представник відповідача ОСОБА_2 .
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Стверджує, що «борг по розписці від 04.11.2018 року погашений», що стверджується іншими розписками, в тому числі - і самого позивача про повернення йому відповідачем (апелянтом) 35 800 Євро, а відтак вважає, що «правовідносини були трансформовані вже в інший договір позики від 23.01.2019 року» - на борг в сумі 51 950 Євро (а.с. 80-82).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони позивача і його представника, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (зокрема) фізичних осіб (частина 1 статті 2);
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77).
Судами встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма учасниками справи (а відтак доказуванню не підлягає) те, що:
- 04.11.2018 року відповідач ОСОБА_2 позичив у позивача ОСОБА_1 70 000 євро, які зобов'язався повернути до 31.01.2019 року, що стверджується розпискою ОСОБА_2 , фотокопія якої є наявною у матеріалах справи (а.с. 6), а оригінал якої знаходиться у ОСОБА_1 ;
- 22.01.2019 року ОСОБА_1 написав свою розписку, згідно якої ОСОБА_2 «повернув (йому) частину заборгованості в сумі 35 800 … євро» і «сума заборгованості станом на 22.01.2019 р. ОСОБА_2 становить 34 200 Є»: фотокопію цієї розписки представником відповідача було долучено до поданого ним до суду 24.06.2021 року Відзиву на позовну заяву (а.с. 49-53), а оригінал цієї розписки знаходиться у відповідача (апелянта) ОСОБА_2 ;
- до Відзиву на позовну заяву представником відповідача також долучено і фотокопію розписки відповідача ОСОБА_2 від 23.01.2019 року, згідно якої він 23.01.2019 року позичив у ОСОБА_1 17 750 євро, а відтак ОСОБА_2 визнає, що «загальна сума позики та заборгованості перед ОСОБА_1 становить 51 950 … євро. В дану суму входить старий ( ОСОБА_2 ) борг 34 200 … євро та новий борг 17 750 … євро» (а.с. 50-зворот).
Як вбачається з описової та мотивувальної частин оскаржуваного рішення, суд при ухваленні 18 серпня 2021 року оскаржуваного рішення не прийняв до уваги вищезгадані Відзив на позовну заяву від 24 червня 2021 року та долучені до нього фотокопії розписок ОСОБА_1 від 22.01.2019 року (про повернення йому 35 800 євро) та ОСОБА_2 (про визнання ним станом на 23.01.2019 року заборгованості перед ОСОБА_1 на загальну суму 51 950 євро), мотивуючи таке неприйняття тим, що згаданий відзив на позовну заяву «поданий у порушення строків передбачених ухвалою про відкриття провадження у справі та не містить підтвердження надіслання (надання) такого позивачу». Відтак, з урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про те, що стороною відповідача не було надано суду доказів щодо погашення боргових зобов'язань перед позивачем.
Колегія суддів, з урахуванням того, що на день ухвалення судом оскаржуваного рішення вищезгадані докази по справі, які мають безпосереднє відношення до предмета спору, вже знаходились у матеріалах справи майже 2 (два) місяці, а також з урахуванням всіх обставин по справі в їх сукупності, приходить до висновку про те, що неврахування судом вищезгаданих доказів не буде відповідати основним завданням цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів фізичних осіб, до яких відноситься також і відповідач ОСОБА_2 (частина 1 статті 2 ЦПК України), а також буде суперечити загальним засадам цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності (стаття 3 ЦК України).
В суді апеляційної інстанції сторона позивача наявність розписки позивача від 22.01.2019 року про повернення йому відповідачем 35 800 євро пояснила тим, що між сторонами по справі ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) ділові стосунки (в тому числі - пов'язані з позичками грошей та їх поверненням) існують вже тривалий час та ствердила, що розписка позивача про повернення йому відповідачем 35 800 євро не має жодного відношення до позики грошей у сумі 70 000 євро, повернення якої і є предметом даного судового спору.
В той же час, 70 000 євро - 35 800 євро = 34 200 євро, які і визнає позивач як розмір боргу відповідача перед ним станом на 22.01.2019 року у написаній ним цього ж дня розписці (а.с. 51).
Відтак, колегія суддів наявність у відповідача розписки позивача від 22.01.2019 року про повернення йому відповідачем 35 800 євро визнає (у відповідності до положень статті 545 ЦК України) доказом часткового виконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед позивачем по договору позики у формі розписки від 04.11.2018 року на суму 70 000 євро, оскільки наведене належними та допустимими доказами позивачем не спростовано.
За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позовних вимог, а саме: у розмірі 51 950 євро, оскільки борг перед позивачем саме у такій сумі визнається самим відповідачем, зокрема - у його розписці від 23.01.2019 року (тобто - у розмірі 74,21 % від заявлених позовних вимог).
Відповідно, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 (трьох) процентів річних від простроченої суми, а також судових витрат підлягають до задоволення частково: 3 (три) проценти річних від простроченої суми - у розмірі 2 540, 57 євро, а судові витрати - у розмірі 4 452 грн. 64 коп. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; частина 1 статті 141 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , частково задовольнити.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 18 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 950 (п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят) Євро боргу за договором позики; 2 540, 57 Євро в якості 3 (трьох) процентів річних від простроченої суми, а також 4 452 грн. 64 коп. судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 10 червня 2022 року.
Головуючий: Цяцяк Р. П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.