Справа № 457/119/21 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.В.
Провадження № 22-ц/811/2676/21 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
Категорія:63
01 червня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Симець В.І.
з участю: представника Трускавецької міської ради Львівської області - Григоришина В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 червня 2021 року,-
у січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Трускавецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , про скасування рішення про зняття з квартирної черги та поновлення на квартирному обліку.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01 липня 1986 року направлена на роботу в Трускавецьку міську лікарню, як молодий спеціаліст та надалі продовжує перебувати у трудових відносинах з даною установою, працюючи н посаді медичної сестри. 19 лютого 1987 року була зарахована на квартирний облік по місцю проживання при виконавчому комітеті Трускавецької міської ради і включена в список громадян, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, а станом на листопад 2020 року перебувала на позачерговій черзі під №1. 04 листопада 2020 року на підставі рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради за № 142 була знята з вищезазначеного квартирного обліку у зв'язку з покращенням житлових умов, підставою для зняття її з квартирного обліку стало набуття у власність її повнолітнім сином квартири у місті Львові. Зазначає, що і надалі проживає у квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 48.4 кв.м., яка складається з двох житлових кімнат та кухні. Вважає, що знята з квартирного обліку з порушенням вимог законодавства у зв'язку з відсутністю підстав для цього, а висновки відповідача про покращення її житлових умов не відповідають дійсності. Вказує, що рішення про зняття її з квартирного обліку прийнято з порушенням п. 28 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради профспілок від 11 грудня 1984 року № 470, зокрема, вона не була запрошена на засідання житлової комісії та не отримувала жодних повідомлень про засідання комісії та розгляд питання про зняття її з квартирного обліку. Звертає увагу на те, що відповідач не перевіривши її житлових умов, не перевіривши її облікові дані прийняв протиправне рішення про зняття її з квартирного обліку. З наведених підстав просить скасувати рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 04 листопада 2020 року № 142 щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку у зв'язку з покращенням житлових умов та зобов'язати виконком Трускавецької міської ради поновити її на квартирному обліку.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 09 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апелянт стверджує, що висновки суду першої інстанції про те, що житлова площа, яку вона займає не є меншою за визначену законодавством нормою житлової площі, а тому вона не потребує покращення житлових умов, є безпідставними. Крім того, вона більше тридцяти трьох років на законних підставах перебувала на пільговій квартирній черзі, а станом на листопад 2020 року перебувала на квартирній черзі під № 1. Зазначає, що ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло, а держава створює умови, за яких кожен громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, а громадяни, які потребують поліпшення житлових умов мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю. Вважає, що особисто у неї житлові умови не поліпшилися, оскільки її син, ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , хоча не проживає з нею однією сім'єю, оскільки є повнолітнім, працює у м. Львові та фактично створив свою сім'ю, а тому придбання ним у власність квартири у м. Львові не є покращенням її житлових умов. На думку апелянта, рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 04 листопада 2020 року № 142 щодо зняття її з квартирного обліку у зв'язку з покращенням житлових умов є незаконним, а тому підлягає задоволенню і вимога про поновлення її на квартирному обліку з часу безпідставного виключення. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області Григоришина В.В. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що син позивачки, ОСОБА_2 , який разом з нею перебував на квартирному обліку, є власником квартири у м. Львові, а житлова площа у квартирі, яку на даний час займає позивачка, не є меншою, ніж встановлена житловим законодавством норма житлової площі при забезпеченні житлом, а тому ОСОБА_1 не є особою, яка потребує поліпшення житлових умов у розумінні чинного житлового законодавства, а відтак дії відповідача про зняття її з квартирної черги є правомірними, підстав для скасування рішення про зняття з квартирної черги та поновлення позивачки на квартирному обліку, немає.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 40 Житлового кодексу УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті. Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Пункт 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, громадяни перебувають на квартирному обліку до отримання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених у даному пункті. Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Тобто, чинним житловим законодавством чітко передбачені підстави для зняття громадян з квартирного обліку.
Слід звернути увагу на те, що передбачені чинним житловим законодавством підстави для зняття з квартирного обліку повинні існувати бути на момент розгляду питання про зняття з квартирного обліку.
Тобто, у випадку, якщо житлові умови черговика поліпшилися, але його в цей час не зняли з квартирного обліку, а в подальшому житлові умови погіршилися і перестали відповідати вимогам п. п. 1 п. 26 Правил…, то такого черговика не можна знімати з квартирного обліку з підстав поліпшення житлових умов в минулому.
З листа виконавчого комітету Трускавецької міської ради № 08 від 01 березня 1995 року та з надісланої на вимогу апеляційного суду копії облікової квартирної справи №416 ОСОБА_1 , вбачається, що рішенням Трускавецького міськвиконкому № 56 від 19 лютого 1987 року ОСОБА_1 зарахована на квартирний облік за місцем проживання при міськвиконкомі, на даний час перебуває у позачерговій черзі під № 11, склад сім'ї - 4 особи (вона, чоловік, син, дочка).
Свідоцтвом про право власності на квартиру від 14 лютого 2011 року, виданого відділом обліку, розподілу та приватизації житла Трускавецької міської ради, підтверджується, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та членам сім'ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у рівних частках кожному.
Тобто, син позивачки ОСОБА_2 , є співвласником квартири АДРЕСА_1 , частки співвласників є рівними.
З технічного паспорта на вказану квартиру вбачається, що квартира складається з двох кімнат площею 25,2 кв.м., кухні площею 8,6 кв.м., вбиральні (поєднаної) площею 3,3 кв.м., коридору площею 8,1 кв.м., вбудованої шафи площею 0,8 кв.м. Загальна площа квартири становить 48,4 кв.м., а також квартира обладнана лоджією площею 2,4 кв.м.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Трускавецького міського суду від 09 липня 2004 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, цим же рішенням ухвалено сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом з матір'ю, ОСОБА_1 , а доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - разом з батьком, ОСОБА_3 .
З копії облікової квартирної справи №416 вбачається, що 28 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернулася з заявою на ім'я міського голови м. Трускавець Грицака Л.Я. , у якій просила залишити її разом з сином, ОСОБА_2 , на квартирному обліку для одержання житла у зв'язку зі зміною складу сім'ї, і саме у такому складі вона перебувала на квартирному обліку до зняття її оскаржуваним рішенням виконкому міської ради з квартирного обліку.
Оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області № 142 від 04 листопада 2020 року «Про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 » ОСОБА_1 знято з квартирного обліку у зв'язку з покращенням житлових умов (придбання житла), яка перебуває на обліку складом сім'ї дві особи (вона, син) з 19 лютого 1987 року у загальній черзі під № 41 та в списку позачергового одержання житла під № 2.
Як на підставу для зняття з квартирного обліку сім'ї ОСОБА_1 , виконавчий комітет Трускавецької міської ради покликається на поліпшення її житлових умов, які поліпшилися внаслідок придбанням її сином ОСОБА_2 благоустроєної квартири у м. Львові.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 , яка має загальну площу 75,7 кв.м., житлова площа становить 38,5 кв.м.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, місцем реєстрації сина позивачки, ОСОБА_2 , є квартира АДРЕСА_1 , він є співвласником цієї квартири, яка належить співвласникам в рівних частках, тобто, син позивачки, ОСОБА_2 , який разом з нею перебував на квартирному обліку, безспірно має право на житлову площу у цій квартирі, має законне право на проживання в цій квартирі.
Придбання квартири сином ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у м. Львові не свідчить про поліпшення його житлових умов у м. Трускавець, не свідчить про поліпшення житлових умов ОСОБА_1 , оскільки придбана ОСОБА_2 квартира знаходиться у м. Львові, відстань між м. Львів і м. Трускавець Львівської області становить 93 км, і придбавши квартиру у м. Львові, ОСОБА_2 не втратив право на квартиру АДРЕСА_1 , право на проживання у квартирі АДРЕСА_1 .
За наведеного, відсутні підстави вважати, що житлові умови проживання ОСОБА_1 поліпшилися у зв'язку з придбанням її сином ОСОБА_2 благоустроєної квартири у м. Львові, а відтак відсутні підстави для зняття сім'ї ОСОБА_1 з квартирного обліку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач не надала доказів на підтвердження поновлення нею документів для визначення підстав для подальшого перебування сім'ї на квартирному обліку, однак зазначена обставина не передбачена чинним законодавством, як підстава для зняття черговика з квартирного обліку
Що стосується покликання суду на положення ст. 47, ч. 1 ст. 48 ЖК України, то дані норми застосовуються при вирішенні питання про надання житлової площі, і не можуть бути застосовані при вирішенні питання про зняття з квартирного обліку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність зняття ОСОБА_1 з квартирної черги у виконавчому комітеті Трускавецької міської ради Львівської області, вважає, що ОСОБА_1 безпідставно, з порушенням норм чинного житлового законодавства, знята з квартирного обліку, що є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області від 04 листопада 2020 року №142 «Про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 » та зобов'язання виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області поновити сім'ю ОСОБА_1 на квартирному обліку у виконавчому комітету Трускавецької міської ради Львівської області.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 червня 2021 року - скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області від 04 листопада 2020 року № 142 «Про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 - скасувати.
Зобов'язати виконавчий комітет Трускавецької міської ради Львівської області поновити сім'ю ОСОБА_1 на квартирному обліку у виконавчому комітеті Трускавецької міської ради Львівської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 09.06.2022 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк