Справа № 439/453/20 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.
Провадження № 22-ц/811/1351/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
31 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Савуляк Р.В.
секретаря: Скакун І.А.
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2021 року у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько о 15 год. 30 хв. на км 449 + 630 автодороги Київ-Чоп, що у с. Суходоли Бродівського району Львівської області, відбулось зіткнення між автопоїздом у складі сідлового тягача «Renault Premium 450» реєстраційний номер НОМЕР_1 і бортовим напівпричепом «Krone SDR 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_5 , та автопоїздом у складі спеціалізованого вантажного тягача «Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_3 із загальним бортовим тентованим напівпричепом «Kogel SNCO 24» реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 , який не впорався із керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, по якій у цей час рухався автопоїзд, яким керував ОСОБА_5 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
За фактом зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було відкрито кримінальне провадження № 12018140000000462 від 15.08.2018.
Постановою слідчого BP ЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Проте в описовій частині вказаної постанови слідчого зазначено, що згідно з висновком судової автотехнічної експертизи водій автопоїзда у складі спеціалізованого вантажного тягача «Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_3 із загальним бортовим тентованим напівпричепом «Kogel SNCO 24» реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 , не впорався із керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху у зв'язку з механічною несправністю транспортного засобу.
У результаті вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автопоїзд у складі сідлового тягача «Renault Premium 450» реєстраційний номер НОМЕР_1 і напівпричеп «Krone SDR 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать позивачеві на праві приватної власності, внаслідок чого позивачеві було завдано матеріальної шкоди.
Також внаслідок зазначеної ДТП помер ОСОБА_5 , у зв'язку з чим позивач поніс витрати на його поховання.
Окрім цього, позивачеві було заподіяно моральної шкоди у зв'язку із знищенням мого майна.
Позивач вважає, що відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Позивач вважає, що за шкоду заподіяну водієм ОСОБА_6 , незалежно від наявності у його діях вини, повинен відповідати його роботодавець - ОСОБА_3 , та страховик - ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», де була застрахована цивільно-правова відповідальність водія сідлового тягача «Renault Premium 450» реєстраційний номер НОМЕР_1 і напівпричеп «Krone SDR 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу автопоїзда у складі спеціалізованого вантажного тягача «Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_3 із загальним бортовим тентованим напівпричепом «Kogel SNCO 24» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 , та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє страховика та володільця джерела підвищеної небезпеки від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. Зазначає, що за змістом статей 1166,1187 ЦК України в разі завдання джерелом підвищеної небезпеки майнової шкоди такі дії визнаються неправомірними за винятком двох випадків: 1) коли шкоди було завдано внаслідок непереборної сили; 2) коли шкоди було завдано внаслідок умислу потерпілого. При цьому наявність зазначених обставин має довести володілець джерела підвищеної небезпеки або особа, відповідальна за нього. Відповідачем та третьою особою в цій справі вказаних обставин не доведено. Так, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що ні володілець джерела підвищеної небезпеки, ні страховик не довели наявності непереборної сили або умислу водія транспортного засобу, власником якого є позивач, в заподіянні шкоди. Таким чином, вищенаведені обставини вказують на причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями володільця джерела підвищеної небезпеки автопоїзда у складі спеціалізованого вантажного тягача «Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_3 із загальним бортовим тентованим напівпричепом «Kogel SNCO 24» реєстраційний номер НОМЕР_4 та заподіяною внаслідок ДТП шкодою майну позивача. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як володільця автопоїзда на час виникнення ДТП була застрахована відповідачем ПрАТ «СК «Вусо», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1858795 від 23.05.2018, то на підставі ч. 5 ст. 1187 ЦК України та враховуючи обов'язкову до застосування судову практику Верховного Суду, на ПрАТ «СК «Вусо» необхідно покласти обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну апелянту шкоду у межах страхової суми (ліміту відповідальності страховика). Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Від ПрАТ «СК ВУСО» поступив відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін (т. 2 а.с.175-176).
ОСОБА_3 подав відзив,в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін (т. 2 а.с.183-185).
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі.
Інші учасники справи в судове засідання не з"явилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, тому розгляд справи проводиться без їхньої участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішенням таким вимогам відповідає.
Як убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 15 год. 30 хв. на 449км. + 630м. автодороги Київ-Чоп, що у с. Суходоли Бродівського району Львівської області, відбулось зіткнення між автопоїздом у складі сідлового тягача «Renault Premium 450» реєстраційний номер НОМЕР_1 і бортовим напівпричепом «Krone SDR 27» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_5 , та автопоїздом у складі спеціалізованого вантажного тягача «Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_3 із загальним бортовим тентованим напівпричепом «Kogel SNCO 24» реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_4 . В результаті зіткнення транспортних засобів ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
Автопоїзд у складі сідлового тягача «Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_1 і бортового напівпричепу «Krone SDR 27» реєстраційний номер НОМЕР_5 належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 24.07.2012 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 21.08.2010 (т.1 а.с.26).
Цивільно-правова відповідальність водія у складі спеціалізованого тягача «Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_3 із загальним бортовим тентованим напівпричепом «Kogel SNCO 24» реєстраційний номер НОМЕР_4 , була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУСО», що підтверджується полісом № АМ 1858795 та полісом № АМ 1858794 (т.1 а.с.27-28).
При ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження, що підтверджується висновком експертного дослідження № 9/37 від 25.10.2018 (т.1 а.с. 30-66) та висновком судової автотоварознавчої експертизи від 28.12.2020 (т.2 а.с.2-67).
Згідно із ч.2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її
відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Норма статті 1166 ЦК України, закріплює презумпцію вини особи, яка є заподіювачем шкоди та покладає на неї обов'язок відшкодування такої шкоди, якщо вона не доведе, що така шкода завдана не з її вини.
Згідно з вимогами ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Доказами по справі встановлено, що водій автопоїзда у складі спеціалізованого вантажного тягача «Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_3 із загальним бортовим тентованим напівпричепом «Kogel SNCO 24» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_4 , внаслідок раптової розгерметизації (пнемовибуху шини) переднього лівого колеса вищезазначеного автомобільного транспортного засобу, не впорався із керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху.
З матеріалів справи вбачається, що вина водія ОСОБА_4 , який керував забезпеченим транспортним засобом автопоїздом у складі спеціалізованого вантажного тягача ««Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_3 із загальним бортовим тентованим напівпричепом «Kogel SNCO 24» реєстраційний номер НОМЕР_4 , не встановлена, що стверджується постановою про закриття кримінального провадження (т.1 а.с.21-25).
Крім того, судом встановлено, що на момент зіткнення вищевказаних транспортних засобів, діяльність із використання яких є джерелом підвищеної небезпеки, технічний стан спеціалізованого вантажного тягача ««Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_3 із загальним бортовим тентованим напівпричепом «Kogel SNCO 24» реєстраційний номер НОМЕР_4 відповідав усім технічним умовам та був придатним до експлуатації.
Таким чином, дорожньо-транспортна пригода сталася через раптово виниклу обставину, яка не залежала від водія ОСОБА_6 , а саме внаслідок «пнемовибуху шини», яку володілець джерела підвищеної небезпеки не передбачав та не міг передбачити.
У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч.1 ст.1188 ЦК України).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ст.1188 ЦК України, а тому правових підстав для відшкодування шкоди з власника транспортного засобу та страхової компанії не має.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду скарги.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено:09.06.2022.
Головуючий
Судді