Постанова від 10.06.2022 по справі 680/335/22

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/335/22

№3/680/218/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2022 р. смт Нова Ушиця

Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Олійник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від відділення ІНФОРМАЦІЯ_1

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП,

установив:

Відповідно до протоколу ЛВХ №235 від 13 травня 2022 року військовослужбовець призваний за мобілізацією - солдат ОСОБА_1 самовільно залишив територію розташування роти охорони третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП без поважних причин в умовах особливого періоду, а саме був відсутній на військовій службі на території роти охорони третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП ( АДРЕСА_2 ) в період з 19 год. 00 хв. 10 травня 2022 року по 13 год. 15 хв. 12 травня 2022 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що з початком військової агресії Росії проти України він прибув до третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП. 27 лютого 2022 року був доведений наказ про мобілізацію. Проходив службу у підрозділі роти охорони третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП. Близько двох місяців чергував на блокпостах у с. Заміхів. Командир взводу ОСОБА_2 доводив до відома графік несення служби. У травні 2022 року особовий склад роти охорони у складі 30 осіб направлявся до військової частини у м. Мукачево, Закарпатської області. Йому повідомили, що він також є у списках, проте з відповідним наказом його не ознайомлювати, припис не вручали. 07 травня 2022 року він здав зброю. Водночас з інтернет ресурсів він дізнався, що він як батько дитини, яка є особою з інвалідністю ІІ групи не підлягав мобілізації, тому 09 травня 2022 рокувін повідомив про цю обставину начальнику відділу С.Сачалко, а 10 травня 2022 року близько 13 год. подав письмову заяву. При цьому останній повідомив йому, що він має прибути о 18 год. цього ж дня для відправки до військової частини, оскільки він є у списках. Проте він не прибув, мотивуючи тим, що подав письмову заяву про відсутність підстав для його призову. 11 травня 2022 року він прибув до третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП, де написав пояснення. Йому повідомили, що він не значиться у штаті третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП, хоча він з того часу по даний час щоденно з'являється до третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП та працює на кухні в територіальній обороні. Зброю з 07 травня 2022 року йому не видавали. На його неодноразові звернення щодо з'ясування місця служби відповіді не надають, що призводить до стану невизначеності. Грошове забезпечення за лютий-квітень він отримував. 06 червня 2022 року йому був повернутий військовий квиток.

Захисник Соловей О.В. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивоване тим, що в силу вимог частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 не підлягав призову на військову службу по мобілізації, оскільки має на утриманні повнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, про що ОСОБА_1 повідомив третій відділ Кам'янець-Подільського РТЦК та СП Хмельницької області шляхом подачі письмової заяви 10 травня 2022 року. З огляду на викладене наказ № 37 від 24 лютого 2022 року в частині, що стосується ОСОБА_1 є нікчемним.

Разом з тим ОСОБА_1 присягу на вірність народу України не складав, форму військовослужбовця не отримував, до його відома не доводилися посадові обов'язки, графік несення служби, а тому він не може бути військовослужбовцем та суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП.

Крім того, відповідно до запису у військовому квитку ОСОБА_1 27 лютого 2022 року останній призваний по мобілізації, а 09 травня 2022 року на підставі наказу №112 вибув з третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП Хмельницької області до військової частини в м. Мукачево, Закарпатської області, тобто правових підстав для перебування 10-12 травня 2022 року у території роти охорони третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП ОСОБА_1 не мав, тому там і не знаходився.

Всебічно та об'єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов до наступного висновку.

Стаття 280 КУпАП покладає обов'язок на посадову особу при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частиною 4 статті 172-11 КУпАП встановлена відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, зокрема за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, в умовах особливого періоду.

Статтею 1 Закону України « Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію ( крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Визначення особливого періоду також наведене у статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, поняття «особливий період» пов'язується, зокрема, із введенням воєнного стану.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який діє до цього часу.

Вказані обставини є загальновідомими та не оспорюються учасниками процесу.

Що стосується доводів захисника Солов'я О.В. про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КупАП слід зазначити наступне.

Суб'єктом вказаного правопорушення є військовослужбовець (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаний, резервіст під час проходження зборів.

Закон України «Про військову службу і військовий обов'язок» (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (ч. 3 ст. 2 Закону № 2232-XII).

Проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (ч.2 ст.2 Закону № 2232-XII).

Видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу (ч. 6 ст. 2 Закону № 2232-XII).

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII) визначає, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно частини другої статті 4 Закону № 3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

Відповідно до статті 39 Закону № 2232-XII на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Доукомплектування особовим складом Збройних Сил України в особливий період здійснюється за рахунок призову військовозобов'язаних, громадян призовного віку чоловічої статі та резервістів, а також прийому громадян на військову службу за контрактом.

Призови на військову службу військовозобов'язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України. Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (п. 253-254 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі- Положення).

Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні: для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (ч. 7 ст.23 Закону № 2232-XII).

Статтею 26 Закону № 2232-XII визначено, що звільнення з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Водночас частиною четвертою вказаної статті передбачені підстави звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, під час воєнного стану.

Частиною одинадцятою статті 24 Закону № 2232-XII визначено, що особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України (ч. 3 ст. 24 Закону № 2232-XII).

Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу начальника Кам'янець-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 37 від 24 лютого 2022 року солдата запасу ОСОБА_1 , призваного Кам'янець-Подільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Хмельницької області 24 лютого 2022 року - стрільцем відділення охорони взводу охорони роти охорони третього відділу Кам'янець-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Хмельницької області зараховано до списків особового складу Кам'янець-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на всі види забезпечення (арк.спр.10).

Даними військового квитка НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_1 підтверджується, що ОСОБА_1 раніше проходив військову службу у Збройних Силах СРСР, із 1986 по 1988 року. Був звільнений у запас. 27 лютого 2022 року був призваний до ЗСУ по мобілізації. Графа щодо звільнення із Збройних Сил України є незаповненою. Графа за №15 «Проходження військової служби» містить запис про зарахування ОСОБА_1 на підставі наказу від 24 лютого 2022 року № 37 до роти охорони третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП та виключення з роти на підставі наказу №112 від 09 травня 2022 року. 27 лютого 2022 року ОСОБА_1 було видано зброю, а 07 травня 2022 року зброя останнім здана (арк.спр.18-21).

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені підстави для відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до вимог вищевказаної статті, в редакції чинній станом на 24 лютого 2022 року, передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, у тому числі, військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років.

Отже, дійсно вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», передбачали однією з підстав для відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації наявність на утриманні повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років.

Даними свідоцтва про народження, виданого 11 лютого 2004 року та довідки до акта огляду медико-експертної комісії №776141 підтверджується, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю ІІ групи (арк.спр.33,34).

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що під час його призову він вказану обставину не повідомляв, оскільки не знав про таку підставу для відстрочки.

В той же час наказ № 37 від 24 лютого 2022 року в частині призову по мобілізації ОСОБА_1 та зарахування до списків особового складу Кам'янець-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на всі види забезпечення на даний час є чинним та ОСОБА_1 не оскаржувався.

Доводи захисника Солов'я О.В. щодо нікчемності наказу, суд відхиляє, оскільки недійсність наказу не встановлена законом. В той же час ОСОБА_1 , вважаючи наказ таким, що прийнятий з порушенням вимог закону мав право на його оскарження у порядку визначеному законом.

Посилання захисника про те, що ОСОБА_1 не було відомо про існування вказаного наказу, суд відхиляє, оскільки пояснення останнього у судовому засіданні про те, що з лютого 2022 року він проходив службу, відбував чергування, останньому була видана зброя, він отримував грошове забезпечення, цілком спростовують такі доводи.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не складав Військову присягу, тобто на службу у Збройні Сили України не поступав, суд відхиляє, оскільки згідно з статтею 24 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу" початок проходження військової служби не пов'язується із прийняттям Військової присяги, окрім того ОСОБА_1 згідно даних військового квитка Військову присягу прийняв 14 грудня 1986 року, тому відповідно до вимог пункту 3 Положення про порядок складання Військової присяги, яке є додатком до Статуту внутрішньої служби (далі - Статуту ВС ЗСУ), необхідність у прийнятті такої присяги відсутня.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про те, що з 27 лютого 2022 року ОСОБА_1 був призваний під час мобілізації, на особливий період, відповідно набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов'язку та продовжує проходити військову службу, адже не є звільненим з неї.

Тому ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Що стосується факту відсутності ОСОБА_1 на території розташування третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП, суд зазначає таке.

Даними довідки №287 підтверджується, що надійшла інформація від начальника відділу до оперативного чергового Хмельницького ЗВ ВСП про самовільне залишення 10 травня близько 19:00 год. військовослужбовцем призваним за мобілізацією солдатом ОСОБА_1 розташування третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП (смт Нова Ушиця) (без зброї). Розшукові заходи проведені командуванням відділу позитивних результатів не дали, мобільний телефон не відповідає. Були вжиті заходи щодо розшуку військовослужбовця (арк.спр.8).

З рапорту начальника третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП С.Сачалка вбачається, що військовослужбовець, призваний по мобілізації солдат ОСОБА_1 , який 10 травня 2022 року о 18:00 год. самовільно залишив розташування підрозділу на відправку особового складу до виконання завдань за призначенням. 12 травня 2022 року 13:15 год. представниками військової служби правопорядку відділення ВСП Хмельницького ЗВ ВСП був доставлений за власним бажанням для подальшого проходження служби у підрозділ роти охорони третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП.

Письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 підтверджується, що військовослужбовець ОСОБА_1 був відсутній на службі в період з 19:00 год. 10 травня 2022 року по 13:15 год. 12 травня 2022 року.

Дослідженні судом докази підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 в період часу з 19:00 год. 10 травня 2022 року до 13:15 год. 12 травня 2022 року був відсутній на території розташування третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП (смт Нова Ушиця).

Зазначену обставину ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував. Така обставина підтверджується також його письмовими поясненнями (арк.спр.10).

Щодо посилань захисника про те, що ОСОБА_1 не зобов'язаний був 10-12 травня 2022 року перебувати на території розташування третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП, слід зазначити наступне.

Місцем служби - є територія, яка не збігається з територією військової частини, але на якій військовослужбовець повинен нести службу за наказом командира (начальника).

Як суд встановив у військовому квитку ОСОБА_1 міститься запис про вибуття ОСОБА_1 з роти охорони третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП на підставі наказу № 112 від 09 травня 2022 року.

Судом був досліджений витяг з наказу начальника Кам'янець-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 112 від 09 травня 2022 року та встановлено, що даним наказом молодшого сержанта ОСОБА_1 , зарахованого наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 07 травня 2022 року №74-РС в розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що з 09 травня 2022 року справи та посаду здав і вибув до нового місця служби в м. Мукачево, Закарпатської області. З 09 травня 2022 року виключено зі списків особового складу третього відділу Кам'янець-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та зі списків особового складу Кам'янець-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Підстава: наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 07 травня 2022 року №74-С, припис начальника Кам'янець-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Хмельницької області від 09 травня 2022 року №502.

Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 26.05.2014 № 333 (далі- Інструкція №333), військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших під час прямування до них, враховуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється у складі команд. Особи, персонально переміщені по службі з одних військових частин до інших, відправляються до місця служби одиночним порядком.

Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов'язково мають бути, в тому числі іменний список на відправлених - у начальника (старшого) команди. Під час відправки одиночним порядком у кожного військовослужбовця повинні бути: припис, документи, що посвідчують особу військовослужбовця, військово-перевізні документи, продовольчий і речовий атестати, грошовий атестат (розрахункова книжка), а в опечатаному пакеті - обліково-послужна і службова картки, медична книжка.

Пунктом 2.8 Інструкції № 333 передбачено, що зарахування до списків військової частини прибулого особового складу (прийом на роботу працівників) проводиться наказом по стройовій частині, у день прибуття особового складу до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Відповідно до пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі- Положення) військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.

Військовослужбовці, які зараховані в розпорядження відповідно до підпунктів 1 - 121 цього пункту, продовжують проходити військову службу згідно з цим Положенням, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають.

Вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця (п. 109 Положення).

Згідно з пунктом 117 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказ Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170 призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, за винятком випадків, передбачених підпунктами 12 - 16 пункту 116 цього Положення.

Отже, досліджений у судовому засідання витяг з наказу № 112 від 09 травня 2022 року свідчить про те, що з 09 травня 2022 року ОСОБА_1 вибув до нового місця служби та виключений із списків особового складу третього відділу Кам'янець-Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки з 07 травня 2022 року зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 (м. Мукачево, Закарпатської області).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже суд вважає недоведеним ту обставину, що станом на 10-12 травня 2022 року місцем служби ОСОБА_1 була територія розташування роти охорони третього відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП, самовільне залишення якої ставиться у провину ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачяться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Оскільки матеріалами справи жодним чином не підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. ч. 4 ст. 172-11, 247, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.172-11 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області.

Суддя А. О. Олійник

Попередній документ
104715379
Наступний документ
104715381
Інформація про рішення:
№ рішення: 104715380
№ справи: 680/335/22
Дата рішення: 10.06.2022
Дата публікації: 19.08.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Новоушицький районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Військові адміністративні правопорушення; Самовільне залишення військової частини або місця служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.06.2022)
Дата надходження: 26.05.2022
Предмет позову: ч 4 ст 172-11 КУпАП Самовільне залишення військової частини або місця служби
Учасники справи:
головуючий суддя:
ОЛІЙНИК АЛІНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ОЛІЙНИК АЛІНА ОЛЕКСАНДРІВНА
захисник:
Соловей Олександр Васильович
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Войнаренко Микола Григорович