Іменем України
09.06.2022 Справа №607/4414/22 Провадження № 3/607/2611/2022
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором СГ ТОВ «Поділля»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.04.2022 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 853741 від 14.03.2022 вбачається, що 14.03.2022 приблизно о 17 год. 25 хв. на пр-ті С.Бандери, 87 в м. Тернополі ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді, чинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції шляхом відмови вийти зі свого автомобіля, поводив себе агресивно та зухвало, розмахував руками, штовхався, на закону вимогу припинити правопорушення не реагував.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ст. 185 КУпАП.
У судове засідання 05.04.2022 ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується відміткою про ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу адміністративне правопорушення серії ВАБ № 853741 від 14.03.2022 у графі «Підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», де зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 05.04.2022 об 11 год. 00 хв. у Тернопільському міськрайонному суді.
Також ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 повісток про виклик до суду на 26.04.2022, 17.05.2022, 09.06.2022. Такі поштові відправлення повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому у зв'язку з поверненням таких поштових відправлень судом був надісланий запит до відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 . З наданої на запит відповіді за вих. № 964/28-03 від 27.05.2022 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання за місцем його роботи повісток про виклик до суду на 26.04.2022, 17.05.2022, 09.06.2022. Такі поштові відправлення були отримані адресатом, що підтверджується відмітками, проставленими у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення. Жодних заяв чи клопотань на день розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Також судом вживались заходи щодо приводу ОСОБА_1 у судове засідання. Так, під час виконання приводу ОСОБА_1 у судове засідання працівниками поліції було встановлено, що останній проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується поясненнями мешканців цього будинку. У зв'язку з викладеним судом був надісланий запит до Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області з метою отримання інформації про місце проживання ОСОБА_1 . З наданої на запит відповіді за вих. № 09/01-328 від 26.05.2022 вбачається, що ОСОБА_1 не зареєстрований та не проживає на території с. Стриївка Збаразького району Тернопільської області. При цьому також зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а на території с. Стриївка працює директором СГ ТОВ «Поділля».
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких доказів поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надав, а також ураховуючи принцип судочинства, визначений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчиненні таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 10-рп/2011 від 11.10.2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 14.03.2022 приблизно о 17 год. 25 хв. на пр-ті С.Бандери, 87 в м. Тернополі ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом відмови вийти зі свого автомобіля для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції. При цьому ОСОБА_1 поводив себе агресивно та зухвало, розмахував руками, штовхався, на закону вимогу припинити правопорушення не реагував.
Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- відеоматеріалами з нагрудної камери патрульних поліцейських № 472613 та № 472561, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 вчиняв зазначені дії з метою ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Патрульним поліцейським декілька разів було запропоновано ОСОБА_2 вийти з автомобіля та пройти огляд на стан сп'яніння, однак на таку пропозицію ОСОБА_2 категорично відмовився, почав розмахувати руками та штовхати патрульного поліцейського, при цьому сидячі на водійському сидінні автомобіля. Внаслідок таких дій ОСОБА_3 патрульний пред'явив йому вимогу щодо необхідності вийти з транспортного засобу та припинити правопорушення, однак ОСОБА_2 на такі вимоги патрульного поліцейського не реагував та їх не виконував. При цьому такі вимоги патрульного поліцейського були наполегливими та неодноразовими (17 год. 31 хв. - 17 год. 33 хв., назва відео файлу «export-jm097»);
- заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 14.03.2022, протоколом про адміністративне затримання серії АЗ № 135768 від 14.03.2022, протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 097004, № 09703, № 09702 від 14.03.2022, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14.03.2022, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.03.2022, які підтверджують законність вимоги працівника поліції про необхідність виходу ОСОБА_1 з транспортного засобу з метою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та складення адміністративних матеріалів.
Крім цього, обставини, встановлені у судовому засіданні, узгоджуються з даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 853741 від 14.03.2022, в якому процесуально зафіксовані конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення. При цьому такий протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити, підписаний особою, яка склала протокол, та містить відмітку про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підпису та отримання копії протоколу.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а саме: злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків. Відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 185 КУпАП, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 496 грн 20 коп.
Керуючись ст. 27, 33-35, 40-1, 185, 245, 251-252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят гривень) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяІ. В. Марциновська