Справа № 466/9289/19
Провадження № 1-кп/466/121/22
08 червня 2022року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12019140310000267 від 15.05.2019 та №12020140090002001 від 07.08.2020 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Саджавка Надвірнянського району Івано-Франківської області, ІПН НОМЕР_1 , українця, громадянина України, без постійного місця проживання, раніше згідно ст.89 КК України несудимого, скеровано 26.07.2019 обвинувальний акт за ч.1ст.185 КК України до Галицького районного суду місті Львова
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.121 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 14 травня 2019 року близько 18 години 20 хвилин, перебуваючи на території автовокзалу «Північний», що на вул. Богдана Хмельницького,225 у місті Львові, керуючись корисливим мотивом та з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_6 та шляхом ривка, із його правої кишені штанів, відкрито, повторно викрав гаманець чорного кольору, вартістю 500 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 100 доларів США (відповідно до курсу НБУ станом на 14.05.2019 становить 2611,32 грн.), які належали ОСОБА_6 , після чого покинув місце кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3 111 грн.32 коп.
Окрім того, обвинувачений ОСОБА_5 07 серпня 2020 року близько 20 години, перебуваючи на перехресті вулиць Промислової та Липинського у місті Львові, на грунті особистих неприязнених відносин, які виникли у результаті словесного конфлікту, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , тримаючи у руці ніж, наніс ним один удар в живіт та один удар у ділянку грудної клітки потерпілого, чим спричинив йому, відповідно до висновку експерта № 178/2020 від 19.08.2020 проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки, що відноситься за ступенем тяжкості до тяжкого ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент його заподіяння, та колоте поранення грудної клітки, яке відноситься за ступенем тяжкості до легкого тілесного ушкодження
В судовому засіданні ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121,ч.2 ст.186 КК України, не заперечував свою винуватість у вчиненому, щиро розкаюється, просить суворо не карати.
В судові засідання потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не з'явились скерували на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, при постановленні вироку покладаються на розсуд суду, матеріальних претензій до обвинуваченого не мають (т.1 а.с.14,81).
Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, крім визнання своєї вини ОСОБА_5 , підтверджується наступними письмовими доказами, які долученні до матеріалів кримінального провадження за № 12019140310000267 (том перший):
витягом з ЄРДР від 15.05.2019 , з якого вбачається про час на місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України(а.с.1);
рапортом чергового від 15.05.2019 про вчинення кримінального правопорушення невідомою особою відносно потерпілого ОСОБА_6 , у якого є тілесні ушкодження (а.с.2);
заявою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про завдання йому тілесних ушкоджень невідомою особою 14.05.2019(а.с.3);
довідкою Сокальської центральної районної лікарні від 14.05.2019 про травми у ОСОБА_6 внутрішніх органів(а.с.6);
ухвалою слідчого судді від 24.05.2029 про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , висновком експерта № 031/2019 від 07.06.2019, з якого вбачається, що у гр. ОСОБА_6 в період стаціонарного лікування в Сокальській центральній районній лікарні з 14 травня по 24 травня 2019 року лікарями було встановлено діагноз:"Забій уретри.Уретрорагія."Діагноз при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не може бути прийнятий" (а.с.34,35);
медичними документами потерпілого ОСОБА_6 (а.с.36-43);
протоколом пред'явлення особи для впізнання від 31.05.2019, з якого вбачається , що ОСОБА_6 опізнав ОСОБА_5 , як особу, яка вчинила відносно нього злочин ( а.с.55-59);
заявою ОСОБА_5 про добровільну видачу гаманця, який він викрав у ОСОБА_6 (а.с.60):
протоколом огляду гаманця від 31.05.2019, фототаблицею до протоколу, постановою про визнання гаманця речовим доказом та розпискою про отримання речового доказу на зберігання у Шевченківському ВП (а.с.61-64);
ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 04.06.2019 про накладення арешту на майно (а.с.68);
протоколом про проведення слідчого експерименту від 19.09.2019, де ОСОБА_6 детально повідомив про обставини справи (а.с.69-71) та відеодиском до нього;
протоколом про огляд місця події від 19.09.2019(а.с.72-74);
протоколом пред'явлення речей для впізнання від 19.09.2019, де ОСОБА_6 опізнав свій гаманець, який був викрадений у нього ОСОБА_5 (а.с.75-79).
Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, крім визнання ОСОБА_5 своєї винуватості, підтверджується наступними письмовими доказами, які долученні до матеріалів кримінального провадження за № 12020140090002001 (том другий):
витягом з ЄРДР від 07.08.2020,з якого вбачається про час на місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України(а.с.1);
рапортом інспектора взводу ОСОБА_8 від 07.08.2020 про нанесення ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 ножового поранення (а.с.29);
листом КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» від 27.08.2020 про те, що ОСОБА_7 ,1974 р.н. перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні №1 Центру хірургії з 07.08.2020р.-20.08.2020 року. Діагноз колото-різана проникаюча рана передньої черевної стінки. Колота рана грудної стінки. Травматичний гемо пневмоторакс.(а.с.11);
постановою про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_7 від 10.08.2020 та висновком експерта № 178/2020 від 19.08.2020 відповідно до якого, у ОСОБА_7 ,1974 р.н. виявлено проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки,що відноситься за ступенем тяжкості до тяжкого ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент його заподіяння, та колоте поранення грудної клітки, яке відноситься за ступенем тяжкості до легкого тілесного ушкодження (а.с.12-14);
протоколом затримання ОСОБА_5 від 07.08.2020 о 21.05 год., з якого вбачається час та місце затримання обвинуваченого, диск (а.с.15-21);
протоколом огляду місця події від 07.08.2020, диском, фототаблицею,з якого вбачається, що ОСОБА_5 повідомив про місце вчинення злочину (а.с.23-29);
протоколом огляду речей від 08.08.2020, а саме- складний ніж, який був виявлений та оглянутий ОСОБА_5 за участю захисника на перехресті вул.Промислової - Липинського м.Львова 07.08.2020 з 23.22 по 23.43 год. (а.с.30);
постановою про визнання предметів речовими доказами від 08.08.2020-складного ножа, який був виявлений на місце вчинення злочину 07.08.2020(а.с.31);
протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_7 від 26.08.2020, де останній відтворив обставини вчиненого злочину проти нього ОСОБА_5 07.08.2020 та диск до нього (а.с.38-39);
заявою ОСОБА_7 про видачу одягу, в якому він був одягнений під час вчинення злочину відносно нього 07.08.2020, протоколом огляду речей від 08.08.2020 та постановою про визнання предметів речовими доказами від 08.08.2020 (а.с.40-42);
протоколами проведення слідчого експерименту від 08.08.2020 з свідком ОСОБА_9 та відеодиск (а.с.52-53) та з підозрюваним ОСОБА_5 (а.с.80-81)
ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.08.2020 про накладення арешту на одяг ОСОБА_7 (а.с.107);.
ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.08.2020 про накладення арешту на речовий доказ-складний ніж(а.с.а.с.109-110);
ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.08.2020 про накладення арешту на одяг ОСОБА_5 (а.с.а.с.112-113);
постановою про відібрання біологічних зразків у ОСОБА_5 від 08.08.2020, протоколами отримання зразків для експертизи від 08.08.2020, постановами про призначення імунологічних експертиз від 11.08.2020 щодо групи крові ОСОБА_7 , висновком експерта №1189/2020-ім від 27.08.2020;
висновком комплексної судової психолого-психіатричної стаціонарної експертизи № 113 від 02.09.2021 (т.2 судовий а.с.16-22),з якої вбачається, що ОСОБА_5 психічною хворобою не страждає, виявляє органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку змішаного генезу з наростаючим психоорганічним синдромом та поліморфними пароксизмальними нападами нерівномірної частоти у розумово відсталої особи, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом, на даний час, ОСОБА_5 не повною мірою може правильно сприймати обставини кримінального провадження та давати по них відповідні покази.
Під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_5 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, виявляв органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку змішаного генезу з наростаючим психоорганічним синдромом та поліморфними пароксизмальними нападами нерівномірної частоти у розумово відсталої особи. Наявні у ОСОБА_5 порушення в інтелектуально-мнестичній та емоційно-вольовій сфері мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття рішень, розуміння власного місця та ролі в досліджуваній ситуації, передбачення наслідків своїх дій та здатність регулювати свою поведінку. Тому,під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_5 не повною мірою міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем перебування.
У ОСОБА_5 встановлено зниження рівня процесів пам'яті, уваги, зосередження та відволікання. В індивідуально-психологічних особливостях структури особистості встановлено-зниження критики, емоційно-вольова лабільність, схильність до імпульсивних дій, легковажність. Основними мотивами діяльності ОСОБА_5 є ситуаційно-імпульсивні мотиви. Дані індивідуально-психологічні особливості не призвели до спотвореного сприйняття об'єктивної дійсності.
Індивідуально-психологічні особливості структури особистості ОСОБА_5 (зниження рівня та продуктивності психічних процесів, зниження критики, послаблений емоційно-вольовий контроль, схильність до імпульсивних дій) суттєво вплинули на його поведінку, на момент, інкримінованих йому дій.
ОСОБА_5 на момент інкримінованих йому дій, у стані фізіологічного афекту не перебував.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приймає їх до уваги, оскільки обвинуваченим в судовому засіданні вони не оспорюються.
Оцінюючи покази обвинуваченого про визнання своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, суд приймає їх до уваги, вважає правдивими, оскільки вони доповнюються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оцінюючи покази обвинуваченого, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю і об'єктивно доведена.
Дії ОСОБА_5 слід вірно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України як вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), повторно.
Дії ОСОБА_5 слід вірно кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Призначаючи ОСОБА_5 міру покарання, у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, їх наслідки, особу обвинуваченого, обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочинів, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено та приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого є неможливим без призначення йому покарання в межах санкції частин статтей, за якими кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі..
На підставі ч.4 ст.70 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.ст.20,94 КК України,ст.368 КПК України, судом враховано психічний стан ОСОБА_5 ,з врахуванням висновку експертизи комплексної судової психолого-психіатричної стаціонарної експертизи № 113 від 02.09.2021 (т.2 судовий а.с.16-22) застосувати до останнього примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбуття покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому обрано тримання під вартою з часу фактичного затримання,а саме, з 07 серпня 2020 року,який діє по даний час.
Цивільних позові потерпілими не заявлено.
Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 04.06.2019 про накладення арешту на майно-речовий доказ - гаманець, який належить потерпілому ОСОБА_6 (а.с.68) - скасувати. Речовий доказ гаманець-повернути потерпілому ОСОБА_6 , який зберігається у відділі поліції.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.08.2020 про накладення арешту на одяг ОСОБА_7 (а.с.107)-скасувати, речі повернути потерпілому ОСОБА_7 , які зберігаються у відділі поліції.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.08.2020 про накладення арешту на речовий доказ-складний ніж(а.с.а.с.109-110)-скасувати. Речовий доказ -складний ніж, який знаходиться у відділі поліції-знищити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.08.2020 про накладення арешту на одяг ОСОБА_5 (а.с.а.с.112-113)-скасувати. Речі повернути засудженому ОСОБА_5 , які зберігаються у відділі поліції.
Керуючись ст. ст. 368,370,371, 373, 374,376 КПК України,ст.ст.20,94 КК суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:
ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме 5(п'ять) років позбавлення волі.
Застосувати до засудженого ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбуття покарання.
ОСОБА_5 обрано запобіжний захід тримання під вартою. Строк тримання під вартою рахувати з часу фактичного затримання з 07 серпня 2020 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 04.06.2019 про накладення арешту на майно-речовий доказ - гаманець, який належить потерпілому ОСОБА_6 (а.с.68) - скасувати. Речовий доказ гаманець-повернути потерпілому ОСОБА_6 , який зберігається у відділі поліції.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.08.2020 про накладення арешту на одяг ОСОБА_7 (а.с.107)-скасувати, речі повернути потерпілому ОСОБА_7 , які зберігаються у відділі поліції.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.08.2020 про накладення арешту на речовий доказ-складний ніж (а.с.а.с.109-110)-скасувати. Речовий доказ -складний ніж, який знаходиться у відділі поліції-знищити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11.08.2020 про накладення арешту на одяг ОСОБА_5 (а.с.а.с.112-113)-скасувати. Речі повернути засудженому ОСОБА_5 , які зберігаються у відділі поліції.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1