Справа № 461/2762/22
Провадження № 1-кс/461/2095/22
10.06.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про скасування арешту майна,
встановив:
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна - автомобіля марки «Citroen Jumpy» д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до клопотання, заявник просить слідчого суддю скасувати арешт накладений на зазначений транспортний засіб та передати його на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова у межах кримінального провадження №12021140000000959 від 17.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за клопотанням слідчого ГУ НП у Львівській області, відповідною ухвалою, було накладено арешт на автомобіль марки «Citroen Jumpy» д.н.з. НОМЕР_1 .
Заявник вказує на те, що станом на день звернення до слідчого судді проведено огляд даного транспортного засобу, а тому, на думку захисника, потреба у застосуванні арешту відпала.
Заявник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, зокрема шляхом скерування повідомлення на адресу електронної пошти зазначеної адвокатом у клопотанні.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, положення процесуального законодавства не містять норм стосовно наявності перешкод для розгляду клопотання про скасування арешту, у разі неявки заявника та слідчого в судове засідання.
Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду клопотання або обставин які зумовлюють неможливість проведення його розгляду не встановлено.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з огляду на нижченаведене.
Відповідно до приписів статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021140000000959 від 17.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.11.2021 року накладено арешт на автомобіль марки «Citroen Jumpy» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , із тимчасовим позбавленням права проведення обліково-реєстраційних операцій, розпорядження та користування з даним транспортним засобом.
Правовою підставою для накладення арешту на зазначене майно було збереження речових доказів, з метою проведення ряду слідчих дій, зокрема огляду транспортного засобу та проведення необхідних експертиз з дослідження технічного стану транспортного засобу. Вказаний автомобіль визнаний речовим доказом у справі.
Заявником до поданого клопотання не долучено жодного доказу, який підтверджує факт проведення із зазначеним вище транспортним засобом усіх необхідних експертних досліджень, процесуальних та слідчих дій.
Крім того, слід відзначити, що заявником не подано жодного документу, який уповноважує його діяти в інтересах володільця автомобіля - ОСОБА_5 , адже згідно матеріалів клопотання про арешт майна ОСОБА_4 власником наведеного вище транспортного засобу не являється.
Таким чином, в ході судового розгляду не встановлено того, що станом на день звернення до слідчого судді з даним клопотанням про скасування арешту вищезазначеного транспортного засобу з ним було проведено усі необхідні слідчих дії та експертні дослідження, у зв'язку з чим відпала б необхідність у подальшому арешті, в тому числі для передачі автомобіля на відповідальне зберігання підозрюваному.
Доводи заявника стосовно реалізації права власності не скасовують та не спростовують того факту, що автомобіль визнаний речовим доказом у справі і може бути використаний для встановлення усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як наведено вище, згідно ч. 1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для скасування арешту з транспортного засобу та задоволення клопотання, оскільки доводи заявника не спростовують подальшу доцільність у застосуванні арешту майна та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Таким чином, приходжу до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя
постановив:
В задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1