Дата документу 30.05.2022
Справа № 334/1166/22
Провадження № 3/334/986/22
30 травня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює-перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
12.02.2022р. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №678650, згідно якого 12.02.2022 року о 17-00 год. вона неналежно виконувала свої батьківські обов'язки відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння не доглядала за дитиною, покинула її на батьків та пішла у справах, потім повернулась та влаштувала з ними сварку, принижувала їх гідність, кричала та висловлювалась нецензурною лайкою в присутності малолітньої дитини.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суддя вважає за можливе справу розглядати без його участі, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, оскільки не підтверджений належними та допустимими доказами по справі.
Так, до матеріалів, які надійшли до суду, не додано жодного доказу перебування правопорушника у стані алкогольного сп'яніння, а також вчинення дій щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) Європейського суду з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки, вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Враховуючи викладене, суд не може самостійно збирати докази для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП..
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін