Справа № 308/3876/17
10 червня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання Бокотей А.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгород клопотання представника позивача у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання права власності на частку у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
-визнати за позивачем право власності на 1/2 частини будинковолодіння за адерсою АДРЕСА_3 ;
-визнати за позивачем право власноіт на 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_4 .
Ухвалою від 24.04.2017 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 23.05.2017 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 07.03.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання представника про витребування додаткових доказів.
Ухвалою від 02.11.2018 судзадовольнив клопотання представника позивача про забезпечення доказів.
Ухвалою від 30.05.2019 суд зобов'язав Закарпатський обласний державний нотаріальних архів (місцезнаходження м. Ужгород, вул. Гойди, 4) до виконання ухвали суду в частині витребування доказів.
Ухвалою від 24.02.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про роз'єднання позовних вимог.
Ухвалою від 24.02.2020 суд задовольнив клопотання представника позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а саме - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ).
Ухвалою від 17.08.2021 суд з огляду на смерть відповідача зупинив провадження у справі до залучення до участі у справі його правонаступника.
Ухвалою від 17.08.2021 суд залишив позов без розгляду в частині позовних вимог про визнання за позивачем права власності на 1/2 частини будинковолодіння за адресою АДРЕСА_3 .
Ухвалою від 25.05.2022 поновив провадження у справі.
10.06.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач отримала документ про право власності на частку у спірній квартирі, а тому подальше проведення розгляду справи є недоцільним.
У судовому засіданні позивач та її представник клопотання про залишення позову без розгляду підтримали, просили клопотання задовольнити.
У судове засідання третя особа не з'явилася, належним чином повідомлена про час, дату і місце його проведення, до суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без її присутності.
Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з наступного.
Так, залишення позову без розгляду є формою закінчення судового провадження, яке зумовлене недотриманням установлених законом умов щодо нормального розвитку судового процесу.
Статтею 257 ЦПК України персоніфіковано перелік випадків, з якими законодавець пов'язує наслідки у вигляді залишення позову без розгляду. Так, за змістом пункту 5 частини 1 названої правової норми суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частини 1 статті 13ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.
Стаття 13 ЦПК України передбачає право позивача на власний розсуд розпоряджатись своїми правами щодо предмета спору, у зв'язку з чим виключно позивачу належить право вибору характеру своїх процесуальних дій: залишити позов без розгляду, чи закінчити судовий розгляд справи.
Тобто позивач, користуючись своїм правом, може просити суд залишити позов без розгляду, що не суперечить чинному законодавству.
За правилами частини 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Таким чином, вимога представника позивача про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.
Додатково необхідно роз'яснити позивачу те, що згідно з частиною 2 статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 257, 258-260 ЦПК України, суд
клопотання представника позивача задовольнити повністю.
позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання права власності на частку у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.Й. Данко