Справа № 298/1176/17 Провадження № 1-кп/304/48/2022
07 червня 2022 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
їх захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12017070070000155 від 10 травня 2017 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карасаївка Акбулакського району Оренбурзької області, мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, непрацюючого, неодруженого, громадянина України, раніше не судимого,
та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Саксанхаш Шахрисабзького району Кашкадар'їнської області, мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, непрацюючого, неодруженого, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України,
з обвинувального акту вбачається, що 22 червня 2017 року близько 00.30 год обвинувачений ОСОБА_5 за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_6 , знаходячись біля вулиці Возз'єднання у селі Забрідь Ужгородського (Великоберезнянського) району, умисно демонтували та викрали з опор повітряної лінії зв'язку належний Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» кабель марки ТТП 100*2*0,4, загальною довжиною 150 м, призвівши кабель повітряної лінії зв'язку у непридатний для цільового використання стан, чим спричинили тимчасове припинення телефонного зв'язку загального користування для сорока чотирьох абонентів та завдали ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 15 177 грн, однак не довели злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками поліції, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України (в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення).
Крім цього у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також обвинувачувалися у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України, за епізодами злочинної діяльності, що були вчинені ними у період з 09 травня по 06 червня 2017 року, однак ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 червня 2022 року за клопотанням захисника обвинувачених було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження в цій частині закрито.
В той же час у судовому засіданні встановлено, що на час судового розгляду справи сплив також строк притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності у частині їх обвинувачення за епізодом злочинної діяльності, що мав місце 22 червня 2017 року, та кваліфікований органом досудового розслідування за ст. 360 КК, в редакції чинній на час вчинення діяння, а відтак суд повинен вирішити питання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності чи покарання в цій частині.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, які вважали за доцільне кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закрити і у вказаній частині, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.
Встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 органом досудового розслідування також обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, що на момент вчинення такого (22.06.2017) кваліфіковано за чинною редакцією ст. 360 КК України, як умисне пошкодження повітряної лінії зв'язку, що спричинило тимчасове припинення зв'язку, яке відповідно до статті 12 цього Кодексу у вказаній редакції, є злочином невеликої тяжкості, за який, зокрема, передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до двох років.
З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2021 року в справі № 328/1109/19.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, чинної на час вчинення кримінального правопорушення (22.06.2017), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Як роз'яснено в п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що інкриміноване ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ст. 360 КК України, було вчинене ними 22 червня 2017 року, яке у свою чергу згідно зі ст. 12 КК України, чинною на вказану дату, відноситься до злочину невеликої тяжкості, а відтак на час судового розгляду справи сплив, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.
В матеріалах справи відсутні будь які дані, які б вказували на те, що обвинувачені ухилялися від досудового слідства та суду.
Таким чином, суд, за наявності згоди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на закриття кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність їх звільнення від кримінальної відповідальності, що передбачена 360 КК України, за епізодом злочинної діяльності, вчиненої 22 червня 2017 року, та закриття відносно них кримінального провадження в частині даного обвинувачення у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017070070000155.
Запобіжні заходи відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час досудового розслідування даного кримінального провадження не обиралися, на даний час клопотання про їх обрання суду не подано, отже питання щодо таких судом не розглядається.
Питання речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься судом при ухваленні судового рішення за результатами розгляду решти обсягу обвинувачення на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Що стосується вирішення цивільного позову ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди, то суд приходить до такого.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні встановлений статтею 129 КПК України. Частиною першою вказаної статті передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Таким чином, цивільний позов суд розглядає по суті у випадках, передбачених ч. 1 ст. 129 КПК України.
Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, у зв'язку з прийняттям судом рішення про звільнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині обвинувачення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, суд позбавлений також й можливості вирішити заявлений цивільний позов у відповідній частині, оскільки такий вирішується судом згідно зі ст. 129 КПК України у випадку постановлення вироку чи ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, а відтак вказаний цивільний позов про стягнення майнової шкоди, спричиненої епізодом злочинної діяльності, що був вчинений обвинуваченими 22 червня 2017 року та кваліфікований органом досудового розслідування за ст. 360 КК України, необхідно залишити без розгляду, що не позбавляє цивільного позивача (потерпілого) можливості звернутися до суду з таким позовом у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284 ч. 2, 286, 288, 369, 372 КПК України, суд,
ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 360 КК України за епізодом злочинної діяльності, вчиненим 22 червня 2017 року, на підставі ст. 49 цього Кодексу - звільнити у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього в цій частині закрити.
ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 360 КК України за епізодом злочинної діяльності, вчиненим 22 червня 2017 року, на підставі ст. 49 цього Кодексу - звільнити у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього в цій частині закрити.
Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди - залишити без розгляду в частині відшкодування майнової шкоди за ст. 360 КК України, завданої за епізодом злочинної діяльності 22 червня 2017 року.
Роз'яснити, що цивільний позивач (потерпілий) не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди в частині, що залишена без розгляду, в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Копію ухвали суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6, 7 ст. 376 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1