Справа № 2-24/2012
Провадження № 22-ц/4808/810/22
Головуючий у 1 інстанції Лицур І.М.
Суддя-доповідач Бойчук
10 червня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 12 січня 2012 року під головуванням судді Лицура І.М. у смт. Вигода у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання частково недійсним договору іпотеки,
Рішенням Долинського районного суду від 12 січня 2012 року задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання частково недійсним договору іпотеки.
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 14.08.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Київська Русь» в частині передачі в іпотеку незавершеного будівництва одноповерхового будинку, готовністю 64 відсотки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Долинського РНО Барабаш Р.С.
Зобов'язано ПАТ «Банк «Київська Русь» звернутися до приватного нотаріуса Долинського РНО Барабаш Р.С. із заявою про виключення запису в Державному реєстрі іпотек та зняття заборони щодо відчуження вищевказаного незавершеного будівництва.
В задоволенні первісного позову ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 30.05.2022 подала апеляційну скаргу,посилаючись на те, що вона не була залучена до участі у справі, а оскаржуване рішення хоч і скасовано, однак підлягало скасуванню в частині вимог первісного позову з інших підстав.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2012 року у цій справі апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволено. Рішення Долинського районного суду від 12 січня 2012 року скасувано і ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме об'єкт незавершеного будівництва одноповерхового будинку, готовністю 64%, який розташований по АДРЕСА_1 . Об'єкт незавершеного будівництва належить Іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010730300005 від 03.12.2007 року, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видного Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації 11.07.2008 року за № 19497388, реєстраційний номер 23947773, шляхом його продажу з публічних торгів, та за рахунок одержаних від реалізації коштів задовольнити вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь» на суму 2 934 512 гривень 78 коп. і стартова ціна якого повинна становити суму боргу 2 934 512 гривень 78 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 2 159,50 грн судових витрат. У зустрічному позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Рішення апеляційного суду набрало законної сили 22 березня 2012 року.
Таким чином, оскаржуване рішення суду було скасовано.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 52654628 від 16.10.2018 виконавче провадження з примусового виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2012 року у цій справі закінчено у зв'язку з повним та фактичним виконанням, виконавчий лист повернуто суду першої інстанції, що також встановлено Долинським районним судом при розгляді подання про ДВС (ухвала від 18.10.2018 у справі № 2-24/2012) (а.с. 265-267 т.1).
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 2 ЦПК України передбачено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Також колегія суддів зазначає, що у силу п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України оскарження судового рішення, яке не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), є зловживанням процесуальними правами, що є недопустимим.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07 липня 1989 року).
З огляду на викладене та враховуючи наявність рішення апеляційного суду, яким скасовано оскаржуване рішення суду першої інстанції і яке виконано в повному обсязі, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 12 січня 2012 року під головуванням судді Лицура І.М. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання частково недійсним договору іпотеки.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.В. Бойчук
Судді: О.В. Пнівчук
О.О. Томин