10 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/1147/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Малашенкової Т.М.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка, заявник) адвоката Луки Тараса Миколайовича
про відвід судді Верховного Суду Баранця О.М. від розгляду справи №914/1147/20
за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" (далі - ТОВ "Латориця")
на рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2020
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021,
у справі №914/1147/20
за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ТОВ "Латориця"
до ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізична особа-підприємець Ходак Марія Василівна,
про відшкодування збитків,
Від представника ОСОБА_1 , адвоката Луки Т.М., надійшла 26.05.2022 заява про відвід судді Верховного Суду Баранця О.М. від розгляду справи №914/1147/20, яка передана судді для розгляду 06.06.2022.
У заяві про відвід судді представник позивачки адвокат Лука Т.М. зазначає про те, що з ухвали Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20 (про залишення касаційної скарги без руху) стало відомо про таке: перегляд у цій справі за повторно поданою ОСОБА_1 касаційною скаргою здійснюється суддею Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Баранцем О.М., який підлягає відведенню від розгляду справи №914/1147/20 на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Мотивуючи подану заяву представник позивачки адвокат Лука Т.М., вказує на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Верховного Суду Баранця О.М., а саме:
- серед колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка постановила ухвалу про закриття касаційного провадження від 30.09.2021 у цій справі (за результатом розгляду касаційної скарги позивачки, що була подана вперше), існують різні правові позиції щодо необхідності здійснення касаційного розгляду цієї справи, про що свідчить наявність окремої думки судді Верховного Суду Кібенко О.Р. на зазначену ухвалу, відповідно до якої Верховний Суд повинен був переглянути справу в межах заявлених доводів та вимог касаційної скарги та ухвалити рішення по суті спору - касаційну скаргу задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій у справі №914/1147/20 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог - стягнути з відповідача збитки у розмірі 602 640 грн;
- у справах з подібними до цієї справи правовідносинами існують різні правові позиції Верховного Суду, що сформовані за участю судді Баранця О.М. та викладені, зокрема у постановах від 21.09.2021 у справі №910/1895/20 та від 02.11.2021 у справі №918/1131/20;
- Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, до якої входив і суддя Баранець О.М., у зазначених справах, на відміну від справи №914/1147/20 здійснив касаційний розгляд справи по суті спору та сформував правові висновки щодо застосування статей 92, 1166 Цивільного кодексу України та статей 55, 89 Господарського кодексу України;
- натомість у справі №914/1147/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, до якої входив і суддя Баранець О.М., закрив касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України та не здійснював касаційний розгляд справи по суті;
- існування зазначених обставин (наявність у судді Баранця О.М. сформованої за результатом розгляду первісно поданої позивачкою касаційної скарги позиції щодо необхідності закриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою позивачки та існування у судді Верховного Суду Баранця О.М. у справах з подібними правовідносинами різних правових позицій) викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності зазначеного судді.
Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №914/1147/20 визнано необґрунтованою заяву про відвід судді Баранця О.М. від розгляду справи №914/1147/20; справу №914/1147/20 передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Верховного Суду Баранця О.М. від розгляду даної справи.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2022 на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Малашенковій Т.М. передано заяву представника ОСОБА_1, адвоката Луки Т.М., про відвід судді Баранця О.М. від розгляду справи №914/1147/20.
Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід головуючій судді.
Частиною третьою статті 38 ГПК України, зокрема визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Правовою підставою подання заяви про відвід судді заявник визначає пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Касаційний господарський суд зазначає, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначений і тому вирішення питання про визнання тих чи інших обставин тими обставинами, мова про які йде у наведеному вище пункті 5 частини першої статті 35 ГПК України, знаходиться у межах дискреційних повноважень Суду.
Верховний Суд відзначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність.
За висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Разом з тим, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
Водночас, приписами частини четвертої статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що заява про відвід судді зводиться саме до висловлення незгоди з діями судді Баранця О.М. під час розгляду касаційної скарги та винесення ухвали Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №914/1147/20 про закриття касаційного провадження.
Верховний Суд зазначає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, тощо.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Наявність ухвали Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №914/1147/20 про закриття касаційного провадження, існування різних правових позицій щодо необхідності здійснення касаційного розгляду, в тому числі і в цій справі, здійснення касаційного розгляду справи по суті спору та формування правових висновків щодо застосування статей 92, 1166 Цивільного кодексу України та статей 55, 89 Господарського кодексу України в інших справах самі по собі не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення зазначеним суддею саме необ'єктивності чи упередженості при ухваленні судового рішення на користь однієї з сторін, а тому, враховуючи приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, не може бути підставою для відводу.
Доказів на підтвердження необ'єктивності чи упередженості заявником до матеріалів заяви про відвід судді Баранця О.М. не надано. Відтак, істинність тверджень заявника документально не підтверджена та недоведена належними та допустимими доказами відповідно до статей 73-80 ГПК України, а обставини наведені у заяві про відвід судді самі по собі жодним чином не свідчить про його необ'єктивність чи упередженість.
Отже, наведені в заяві обставини для відводу судді Касаційного господарського суду Верховного Суду Баранця О.М. від розгляду справи №914/1147/20 не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 ГПК України для відводу судді, а також не підтверджують упередженість та необ'єктивність судді при розгляді даної справи.
Таким чином, заява про відвід судді Баранця О.М. від розгляду справи №914/1147/20 не містить документально обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а також відсутні докази на підтвердження інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, у зв'язку з чим Суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича про відвід судді Касаційного господарського суду Баранця О.М. від розгляду справи №914/1147/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова