79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.06.2022 Справа № 914/1120/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу,
заявник:Товариство з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс», м. Львів,
боржник:Перемишлянська міська рада, м. Перемишляни Львівського р - ну Львівської обл.,
предмет:стягнення 26?650,00 грн заборгованості за Договором № 004 з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 10.02.2020.
До Господарського суду Львівської області 06.06.2022 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про видачу судового наказу про стягнення з Перемишлянської міської ради 26?650,00 грн заборгованості за Договором № 004 з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 10.02.2020.
Заяву обґрунтовано невиконанням Перемишлянською міською радою, як правонаступником Ушковицької сільської ради, умов Договору № 004 з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 10.02.2020 (далі - Договір), укладеного між ТзОВ «Західземлепроект Плюс» та Ушковицькою сільською радою, у частині здійснення оплати вартості наданих послуг у розмірі 26?650,00 грн.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про видачу судового наказу за вимогами про стягнення з Перемишлянської міської ради 25?650,00 грн заборгованості за Договором та 248,10 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Разом з тим, суд на підставі ст. 152 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про часткову відмову у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення 1?000,00 грн заборгованості за вказаним Договором у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.ст. 147 - 149 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Пунктами 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: зокрема, 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: 3) копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до ст. ст. 76 - 78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зі змісту заяви, поданої ТзОВ «Західземлепроект Плюс», слідує, що заявник просить стягнути з боржника суму 26?650,00 грн, яка виникла за Договором № 004 з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 10.02.2020.
На підтвердження наявності господарських правовідносин між сторонами заявником, серед іншого, надано суду копії: письмового Договору № 004 з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 10.02.2020 та акта № б/н здачі - прийманя робіт (надання послуг) від 30.09.2020.
Відповідно до пункту 2.1. Договору загальна вартість послуг за цим договором становить: 25'650,00 грн (Двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят грн 00 коп), без ПДВ. Загальна вартість Послуг визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток 2), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису (додаток 3), що розрахований за допомогою програмного комплексу «АС-4ПИР» версія 10.18.1.002.
У Протоколі погодження договірної ціни на надання послуг (Додаток 2 до Договору) сторони досягнули згоди про розмір договірної ціни в сумі 25'650,00 грн. Ідентична сума закладена у Кошторисі на виготовлення технічної документації з нормативно грошової оцінки земель території с. Кимир Ушковичівської сільської ради (Додаток 3 до Договору).
Актом № б/н здачі - прийманя робіт (надання послуг) від 30.09.2020, підписаним з обох сторін без зауважень, підтверджується виконання узгоджених сторонами послуг з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів с. Кимир на суму 25'650,00 грн.
Дослідивши вищенаведене, суд встановив, що різниця між розміром заборгованістю, що заявляє до стягнення ТзОВ «Західземлепроект плюс» (26'650,00 грн) та розміром заборгованості, що фактично підтверджена матеріалами справи (25'650,00 грн) становить 1'000,00 грн.
Частиною 3 статті 152 ГПК України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою пов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно із ч. 2 ст. 154 ГПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відтак, суд дійшов висновку, що судовий наказ підлягає видачі лише у частині стягнення 25'650,00 грн заборгованості, у задоволенні решти вимог у розмірі 1'000,00 грн слід відмовити.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 148, 149, п. 1, 8 ч. 1, ч. 2 ст. 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» (79041, Львівська область, місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73; ідентифікаційний код 4127977) у видачі судового наказу в частині стягнення з Перемишлянської міської ради (81200, Львівська область, Львівський район, місто Перемишляни, вулиця Привокзальна, будинок 3А; ідентифікаційний код 26485176) 1?000,00 грн заборгованості за Договором № 004 з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 10.02.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Трускавецький В.П.