ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"10" червня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/1000/21
За позовом Комунального підприємства “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода”, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Комунального підприємства “Ужгородська міська друкарня”, м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 32 611 грн. 10 коп. заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
представники:
Позивача - без виклику
Відповідача - без виклику
Комунальним підприємством “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода”, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Комунального підприємства “Ужгородська міська друкарня”, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 32 611 грн. 10 коп. заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2022 року відкрито провадження у справі № 907/1000/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 21.02.2022 року.
За змістом приписів ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Суд також звертає увагу на те, що у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, 15.03.2022 року Верховна Рада України затвердила Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 14.03.2022 року № 133/2022, відповідно до якого воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб. 21.04.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб. 22.05.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
З аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства випливає, що запровадження на території держави режиму воєнного стану не має прямого впливу на процес здійснення судочинства (за винятком випадку неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій ведуться активні бойові дії).
Суд звертає увагу, що відповідачем у межах даного спору є юридична особа - Комунальне підприємство “Ужгородська міська друкарня”, територіально розташована в Закарпатській області, де наразі не ведуться бойові дії, а відтак, відсутні підстави для нездійснення правосуддя судами, в тому числі і Господарським судом Закарпатської області.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи (без виклику) у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (без виклику), є дата складення повного судового рішення.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 205/13 від 01.08.2013 року в частині взятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість у розмірі 32 611 грн. 10 коп.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Надіслана на його офіційну юридичну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ, ухвала суду про відкриття провадження у справі 28.02.2022 року була повернута на адресу суду відділенням поштового зв'язку з відміткою “за закінченням встановленого терміну зберігання”.
В даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.
Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвала суду від 18.01.2022 року є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.
У свою чергу, п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка”), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до абз. 1 п. 116 Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абз. 1 п. 117 Правил).
Таким чином, встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 року у справі № 904/9904/17, від 26.11.2019 року у справі № 910/568/19, від 16.07.2020 року у справі № 904/4673/19, від 21.01.2021 року у справі № 910/16249/19).
При цьому, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 19.05.2021 року у справі № 910/16033/20).
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Між Комунальним підприємством “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода” (водоканалом, позивачем у справі) та Комунальним підприємством “Ужгородська міська друкарня” (абонентом, відповідачем у справі) укладено Договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 205/13 від 01.08.2013 року (надалі - Договір), за умовами якого водоканал бере на себе зобов'язання забезпечувати абонента питною водою (до точки розмежування згідно з розділом 9 даного Договору), яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держпродспоживстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого нормативу (ліміту) в об'ємі 1,940 куб.м./добу, а також приймати від нього стічні води (у точці розмежування згідно з розділом 9 даного Договору) в розмірі встановленого нормативу (ліміту) в кількості 1,940 куб.м./добу, а абонент бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього Договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (п. п. 2.1., 2.2. Договору).
За умовами п. 3.1. Договору, водопостачання та водовідведення здійснюється по об'єкту: друкарня в м. Ужгород по вул. Руській, будинок 13, що знаходиться в абонента на правах балансоутримувача (комунальна власність), згідно із свідоцтвом на право власності від 18.07.2012 року за № 219.
Відповідно до нормативних вимог послуги оплачуються за тарифами: водопостачання - 6 грн. 06 коп. за 1 куб.м.; водовідведення - 3 грн. 70 коп. за 1 куб.м.; разом - 9 грн. 76 коп. за 1 куб.м. Відведення дощових та снігових стоків - 3 грн. 70 коп. за 1 куб.м. У разі зміни у встановленому порядку тарифів, діючих на час укладання Договору, сплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами, діючими на період розрахунку, без внесення змін до даного Договору (п. 3.3. Договору).
У розділі 4 Договору сторонами обумовлено порядок оплати за спожиті послуги. Так, згідно з п. 4.1. Договору, абонент зобов'язується оплачувати надані послуги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку на умовах цього Договору за тарифами, вказаними у п. 3.3. даного Договору: - за показаннями приладів обліку; - згідно з встановленими нормами.
Оплата абонентом проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок водоканалу грошових коштів до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі виставленого до оплати рахунку за фактично надані послуги. Розрахунковий період - один місяць. Фактичним строком оплати вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок водоканалу. Рахунки за воду та каналізацію вручаються представнику абонента. Для вручення рахунку абонент зобов'язується з'явитися в розрахунковий відділ водоканалу до 15 числа наступного за розрахунковим місяця. У випадку нез'явлення представника абонента для отримання рахунку, останній надсилається на його адресу поштою простим, а не рекомендованим, листом. Відповідальності за неотримання абонентом рахунку водоканал не несе (п. п. 4.2., 4.3. Договору).
На підставі пп. 6.3.5. п. 6.3. Договору абонент зобов'язаний оплачувати послуги у строки, встановлені п. 4.2. даного Договору.
Цей Договір набирає чинності з дня його укладення (підписання) і діє до 31.12.2013 року. Договір вважається щорічно продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність його перегляду (переукладання) (п. 15.1. Договору).
На виконання умов укладеного між сторонами спору Договору, КП “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода” за період із травня 2019 року по листопад 2021 року надало КП “Ужгородська міська друкарня” послуги на суму 41 429 грн. 82 коп., підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи копії рахунків - фактур № 010324/пд від 08.05.2019 року, № 012474/пд від 06.06.2019 року, № 014571/пд від 10.07.2019 року, № 016759/пд від 07.08.2019 року, № 018936/пд від 09.09.2019 року, № 021126/пд від 09.10.2019 року, № 023302/пд від 07.11.2019 року, № 025538/пд від 09.12.2019 року, № 001863/пд від 03.01.2020 року, № 004045/пд від 06.02.2020 року, № 006148/пд від 04.03.2020 року, № 008334 від 02.04.2020 року, № 009828/пд від 06.05.2020 року, № 011799/пд від 03.06.2020 року, № 013956/пд від 06.07.2020 року, № 016189/пд від 05.08.2020 року, № 018394/пд від 03.09.2020 року, № 020664/пд від 05.10.2020 року, № 022955/пд від 05.11.2020 року, № 025165/пд від 04.12.2020 року, № 002061/пд від 12.01.2021 року, № 004243 від 04.02.2021 року, № 006545/пд від 04.03.2021 року, № 008631/пд від 06.04.2021 року, № 010912/пд від 11.05.2021 року, № 013226/пд від 08.06.2021 року, № 015553/пд від 08.07.2021 року, № 017874/пд від 05.08.2021 року, № 020289/пд від 07.09.2021 року, № 022709/пд від 06.10.2021 року та № 025068/пд від 05.11.2021 року.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень та виписок по банківському рахунку, відповідач вартість наданих йому послуг оплатив частково в сумі 8 818 грн. 72 коп., із огляду на що в останнього виникла та рахується перед позивачем заборгованість у сумі 32 611 грн. 10 коп., несплата якої стала підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у примусовому порядку.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, станом на день розгляду даної справи в суді обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов укладеного між сторонами спору Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 205/13 від 01.08.2013 року надав відповідачу у період з травня 2019 року по листопад 2021 року послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 41 429 грн. 82 коп.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, оплативши вартість наданих йому послуг у розмірі 8 818 грн. 72 коп.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 32 611 грн. 10 коп. При цьому, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати суми заборгованості.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 32 611 грн. 10 коп. є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2 270 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Ужгородська міська друкарня”, вул. Руська, будинок 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02466530) на користь Комунального підприємства “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода”, вул. Митна, будинок 1, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 03344326) суму 32 611 (Тридцять дві тисячі шістсот одинадцять гривень) грн. 10 коп. заборгованості за надані послуги, а також 2 270 (Дві тисячі двісті сімдесят гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 10.06.2022 року.
Суддя Пригара Л.І.