майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"03" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/840/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.,
секретар судового засідання: Русецька Ю.О.
за участю:
прокурора Житомирської обласної прокуратури: Цеміна Н.Ю., посвідчення №058872 від 21.12.2020р.;
представника позивача 1: Михальчук К.О., діє в порядку самопредставництва згідно витягу з ЄДРЮОФОПГ;
представника відповідача: Кока В.А.- адвокат, ордер серія АМ №1016164 від 12.10.2021р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Державної екологічної інспекції Поліського округу
2. Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю " Украгро-Полісся"
про відшкодування шкоди та стягнення 1743706,00 грн.
Процесуальні дії по справі.
Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-Полісся" 1743706,00 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.08.2021р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.08.2021р.
20.08.2021р. від відповідача надійшли наступні документи:
- клопотання про витребування у заступника керівника Житомирської окружної прокуратури доказів, а саме відомості із відповідними підтверджуючими документами, яким чином ним були отримані матеріали перевірок Державної екологічної інспекції Поліського округу (т.1, а.с.83-85);
- відзив на позовну заяву (т.1, а.с.86-154).
У судовому засіданні розглядалось клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-Полісся" про витребування доказів, яке надійшло до суду 20.08.2021.
За результатами розгляду вищевказаного клопотання суд дійшов висновку, що останнє задоволенню не підлягає, оскільки подане з порушенням умов, визначених ч.2 ст. 81 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.08.2021р. суд відклав підготовче засідання на 12.10.2021р.
15.09.2021р. від прокуратури надійшла відповідь на відзив з клопотанням про поновлення строку на подання відповіді на відзив (т.1, а.с.167-181, 183-186).
29.09.2021р. від відповідача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку та приєднання письмових доказів до матеріалів справи, а саме листа АТ "Житомиробленерго" Зарічанський РЕМ від 25.08.2020р. №530/8613 (т.1, а.с.191-198).
29.09.2021р. від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової екологічної експертизи. (а.с.200-210).
30.09.2021р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (т.1, а.с.211-221).
07.10.2021р. від прокурора надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи (т.1, а.с.222-230).
У підготовчому судовому засіданні від 12.10.2021р. суд оголосив перерву до 28.10.2021р.
У підготовчому судовому засіданні 28.10.2021р. суд постановив ухвалу про оголошення перерви до 03.11.2021р., яка занесена до протоколу судового засідання.
01.11.2021р. від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання про поновлення строку для подачі доказів та долучення їх до матеріалів справи, а саме договору про надання послуг ЛЕ-128 від 28.12.2018 (т.2, 2-10).
У підготовчому судовому засіданні 03.11.2021р. судом оголошено перерву до 07.12.2021.
03.12.2021р. засобами електронного зв'язку від Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшли пояснення по справі (т.2, а.с.24-26).
06.12.2021р. від відповідача засобами електронного зв'язку надійшли:
- заперечення на пояснення позивача (т.2, а.с.27-30);
- клопотання про приєднання письмових доказів: копії повного розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проведений ТОВ "Еко-МПБ" (т.2, а.с.33-35, 42-250; т.3, а.с.3-250; т.4, а.с.1-198).
Ухвалою суду від 07.12.2021р. відкладено підготовче засідання на 11 січня 2022р.
У підготовчому судовому засіданні від 11.01.2022 суд оголосив перерву до 25.01.2022.
24.01.2022р. від відповідача надійшли письмові пояснення на позовну заяву (т.4, а.с.199-202).
У підготовчому судовому засіданні суд постановив ухвалу про оголошення перерви до 14.02.2022р., яка занесена до протоколу судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні суд постановив ухвалу про оголошення перерви до 10.03.2022, яка занесена до протоколу судового засідання від 14.02.2022.
У підготовчому судовому засіданні судом оголошено перерву до 10.03.2022.
Судове засідання 10.03.2022 не відбулося у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, неприпиняючими ракетними ударами у місті Житомир та в Житомирській області.
Ухвалою суду від 31.03.2022 підготовче засідання призначено на 03.05.2022.
У підготовчому судовому засіданні від 03.05.2022 судом оголошувалась перерва до 11.05.2022.
В судовому засіданні 11.05.2022р. судом розглядалось клопотання ТОВ "Украгро-Полісся" від 29.09.2021 про призначення екологічної експертизи, на вирішення якої заявник просить поставити питання: "Який дійсний розмір збитків, заподіяних внаслідок порушень, зафіксованих в акті №30 від 23.01.2019р., складеному за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за період з 17.01.2019р. по 12.03.2020р., враховуючи фактично відпрацьований час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до довідки від 24.02.2021р. за №3.".
За результатами розгляду вищевказаного клопотання, із врахуванням пояснень учасників справи, суд дійшов висновку та постановив ухвалу про відмову в його задоволенні, з підстав неприпустимості призначення експертизи, в разі порушення перед експертом питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Ухвалою суду від 11.05.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу №906/840/21 до судового розгляду по суті на 23 травня 2022 р.
В судовому засіданні 23.05.2022р. судом оголошено перерву до 30.05.2022р.
В судовому засіданні 30.05.2022р. судом оголошено перерву до 03.06.2022р.
В судовому засіданні 03.06.2022р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною екологічною інспекцією Поліського округу з 17.01.2019р. по 23.01.2019р. проведено планову перевірку додержання ТОВ "Украгро-Полісся" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за наслідками якої складено акт №30.
Перевіркою встановлено, що виробничі потужності товариства розміщені за адресою: Житомирський район, село Садки, вулиця Цвітна, 15 і включають в себе, котельню, обладнану твердопаливним котлом марки РОКОТ-250, який працює на дровах, холодильні установки, якими здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
При цьому, на момент перевірки у ТОВ "Украгро-Полісся" був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, однак укладено договір № ЛЕ-128 від 28.12.2018 з ТОВ "Лідер-Еко" на розробку документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел для отримання відповідного дозволу на викиди.
23 січня 2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу відносно директора ТОВ "Украгро-Полісся" Роя А.А. складено протокол №002442 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 78 КУпАП за фактом здійснення викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
Постановою № 284-2.4 від 23.01.2019р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 78 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 гривень.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу винесено припис № 4/2.4 від 25.01.2019, згідно пункту 1 якого суб'єкта господарювання зобов'язано здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел лише за наявності відповідного дозволу на викиди.
На підтвердження факту виконання вимог припису № 4/2.4 від 25.01.2019, відповідачем надіслано лист №23 від 16.08.2019, яким повідомлено про те, що товариством розробляються документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, громадськість повідомлена про намір отримати дозвіл на викиди.
В подальшому з метою перевірки виконання припису №4/2.4 від 25.01.2019 Державною екологічною інспекцією Поліського округу проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Украгро- Полісся", за результатами якої складено акт №687 від 15.08.2019, яким констатовано невиконання суб'єктом господарювання пункту 1 вищевказаного припису.
Також за результатами проведення позапланової перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відносно Роя А.А. складено протокол №003933 від 15.08.2019 та надалі винесено постанову №1715-2.5 від 16.08.2019, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 18-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 265,00 грн.
Прокурор вказує, що лише 13 березня 2020 року Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрацією видано відповідачу дозвіл № І 822086301-299 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Таким чином, в період часу з 17.01.2019 (виявлення порушення органом державного контролю) по 12.03.2020 відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності необхідного для цього дозволу.
Державною екологічної інспекцією Поліського округу 15.06.2020 на адресу ТОВ «Украгро-Полісся» був надісланий запит про надання довідки (інформації) про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з дати початку здійснення викидів по 12.03.2020.
У відповідь товариством на адресу Держекоінспекції надіслано лист №19 від 07.07.2020, яким запитуваної інформації не надано.
За таких обставин, Держекоінспекція на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020р. № 277 (далі Методика № 277), здійснила розрахунок розміру відшкодування збитків на суму 1743706,00 гривень, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів ТОВ "Украгро-Полісся" за період з 17.01.2019 по 12.03.2020, виходячи з фактичного часу роботи джерел викиду 24 години на добу,
Розрахунок разом з претензією №10-2.5/1 18.01.2021 був надісланий Держекоінспекцією на адресу відповідача для добровільного відшкодування збитків.
У відповіді на претензію відповідач відмовився сплачувати нараховані збитки.
Відповідач заперечив проти доводів та вимог позовної заяви. Вказав, що позивач застосував для нарахування розміру збитків Методику №277, яка набрала чинності вже після проведення перевірки. Натомість застосуванню підлягала Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008 №639 (далі Методика 639), яка була чинна на момент виявлення правопорушення.
Зазначено, що в акті перевірки №30 не вказані стаціонарні джерела викидів, які працювали під час перевірки і здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, їх вид, характеристики.
Відповідач вказує, що в акті №30, на відміну від уніфікованого акту перевірки, відсутня дата його складання, а вказано лише період проведення перевірки. Акт №30 містить додаткові не передбачені уніфікованою формою розділ 4, та не містить розділ ІХ. Крім того, відсутні відповідні додатки до акту.
Актом зафіксовано лише наявність у відповідача твердопаливного котла, витягових вентиляцій, холодильних фреонових установок. Фактично це джерела викидів №1, №2-3, №5-6, №7, 8, 9.
Також, вважає безпідставним проведення нарахування збитків за період з 17.01.2019р. по 12.03.2020р., із визначенням фактичних годин роботи джерел викидів 24 години на добу, оскільки підприємство працює 7 годин на добу, 250 робочих днів на рік.
Відповідач вказує, що у листі №2-08/2311 від 15.06.2020р. інспекція не вказала правові підстави для направлення вимоги про надання довідки підприємством про кількість працюючих джерел викидів.
Вважає безпідставним посилання прокурора на звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, оскільки частина вказаних в ньому джерел не працювала на момент проведення перевірки.
Зауважив, що джерело викидів №10 - труба термічного утилізатора була придбана 27.01.2020р. та введена в експлуатацію в березні 2021р., а тому безпідставно включена до розрахунку розміру викидів в атмосферне повітря за період, коли проводилася відповідна перевірка.
Прокурор в спростування заперечень відповідача вказує, що на час проведення впродовж 17.01.2019 - 23.01.2019 планової перевірки додержання ТОВ "Украгро-Полісся" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища чинною була уніфікована форма акту, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів №303 від 09.08.2017, у відповідності до якої і складено акт №30 від 23.01.2019.
Звертає увагу на ту обставину, що відповідач, отримавши вищевказаний акт, будь-яких пояснень, зауважень або заперечень до нього не вніс, дії Держекоінспекції щодо його складання до суду не оскаржив.
Відносно здійснення розрахунку пояснив, що враховуючи факт ненадання відповідачем інформації про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визначення Держекоінспекцією Поліського округу при здійсненні розрахунку збитків фактичного часу роботи джерела викидів із розрахунку 24 годин на добу відповідає пункту 3.11 Методики №277 від 28.04.2020 та на ньому грунтується.
Також вказав, що моментом усунення порушення законодавства про охорону атмосферного повітря є дата отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1822086301-299 від 13.03.2020.
Тому під час проведення заходів державного контролю і до 13.03.2020 Держекоінспекція Поліського округу не мала підстав для отримання інформації про фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря, допоки відповідачем не було усунуто порушення вимог законодавства шляхом отримання дозволу на здійснення викидів.
Державна екологічна інспекція Поліського округу у письмових поясненнях підтримала позовні вимоги прокурора та навела детальний розрахунок, за яким проводилося нарахування збитків відповідачу внаслідок забруднення атмосферного повітря викидами.
Прокурор та представник позивача 1 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог позовної заяви, просив відмовити в її задоволенні.
Березівська сільська рада Житомирського району Житомирської області письмових пояснень щодо поданого прокурором позову не надала та свого представника в засідання суду не направила.
Згідно ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд розглянув справу за відсутності представника позивача 2.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
На підставі направлення №18 від 10.01.2019р. (т.1, а.с.17) в період з 17.01.2019р. по 23.01.2019р. Державною екологічною інспекцією Поліського округу було проведено планову перевірку додержання ТОВ "Украгро-Полісся" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено акт №30 (т.1, а.с.19-24).
Вказаною перевіркою встановлено, що ТОВ "Украгро-Полісся" розміщене на одному виробничому майданчику (Житомирський р-н., с.Садки, вул.Цвітна, 15) і спеціалізується по забою та переробленні птиці на лінії потужністю 2000 штук на годину.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: твердопаливний котел, що працює на дровах; витягові вентиляції; викиди від холодильних установок та ін.
В акті вказано, що ТОВ "Украгро-Полісся" укладено договір №ЛЕ-128 від 28.12.2018 з ТОВ "Лідер-Еко" на розробку документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел для отримання відповідного дозволу на викиди.
Як зазначено в розділі VI акту №30 під час перевірки, зокрема, виявлено порушення ч. ч. 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме: "Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Украгро-Полісся" від виробничого устаткування, а саме: твердопаливний котел, що працює на дровах; витягові вентиляції; викиди від холодильних установок та ін. здійснюються за відсутності дозволу на викиди".
Постановою Державної екологічної інспекції Поліського округу №284-2.4 від 23.01.2019р., складеною на підставі протоколу №002442 від 23.01.2019р. про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 78 КУпАП за фактом здійснення викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, директора ТОВ "Украгро-Полісся" Роя А.А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 78 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 гривень (т.1, а.с.25, 26).
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу винесено припис №4/2.4 від 25.01.2019р., пунктом 1 якого суб'єкта господарювання зобов'язано здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел лише за наявності відповідного дозволу на викиди (т.1, а.с.28-30).
З метою перевірки виконання припису №4/2.4 від 25.01.2019р., на підставі направлення №496 від 08.08.2019р., Державною екологічною інспекцією Поліського округу проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Украгро-Полісся", за результатами якої складено акт №687 від 15.08.2019р. (т.1, а.с.31 - 38).
За результатами проведення позапланової перевірки інспекцією встановлено невиконання суб'єктом господарювання пункту 1 припису №4/2.4 від 25.01.2019р.
Відповідач листом №23 від 16.08.2019р. повідомив Державну екологічну інспекцію Поліського округу про те, що товариством розробляються документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, громадськість повідомлена про намір отримати дозвіл на викиди (т.1, а.с.30).
Постановою №1715-2.5 від 16.08.2019р. директора ТОВ "Украгро-Полісся" Роя А.А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 265 гривень 00 копійок (т.1, а.с.41-42, 43).
13.03.2020р. ТОВ "Украгро-Полісся" отримано дозвіл за №1822086301-299 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної адміністрації (т.1, а.с.103-109).
15.06.2020 Державною екологічної інспекцією Поліського округу на адресу ТОВ "Украгро-Полісся" був надісланий лист №2-08/2311 про надання довідки (інформації) про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період дати початку здійснення викидів по 12.03.2020 або масу наднормативно викинутих забруднюючих речовин в атмосферне повітрі.
Попереджено, що в разі ненадання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту, інспекцією, відповідно до п. 3.11 Методики № 277 буде проведено розрахунок завданої шкоди з фактичним часом роботи джерел викидів прийнятим як 24 години на добу (т.1, а.с.44).
У відповіді №19 від 07.07.2020р. на лист екологічної інспекції товариство вказало, що 13.03.2020 отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1822086301-299.
З посиланням на ст. 58 Конституції України відповідач вказав, що Методика №277 від 28.04.2020 не може бути застосована до попереднього періоду (т.1, а.с.45).
18.01.2021р. Державною екологічної інспекцією Поліського округу на адресу ТОВ "Украгро-Полісся" надіслано претензію №10-2.5/1 про відшкодування шкоди у розмірі 1743706,00 грн., заподіяної державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, до якої додано розрахунок розміру збитків (т.1, а.с.46-51).
В претензії зазначено, що розрахунок шкоди проведено на підставі:
- Методики №277;
- документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Украгро-Полісся";
- часу роботи джерел в режимі наднормативного викиду - 10056 годин (з 17.01.2019р. - по 12.03.2020 = 419 днів * 24 години = 10056 годин) відповідно до п. 3.11 Методики №277.
У відповіді на претензію №1 від 10.02.2021 ТОВ "Украгро-Полісся" відмовилося сплачувати нараховані йому збитки, вказуючи про відсутність правових підстав для застосування при розрахунку збитків Методики 277, затвердженої 15.04.2020.
До відповіді на претензію відповідач додав розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря станом на листопад 2020р., виконаний ТОВ "ЕКО-МБ", згідно якого розмір збитків за період, визначений екологічною інспекцією, із врахуванням фактичного часу роботи джерел викидів забруднюючих речовин становить 27108,02 грн. (т.1, а.с.111-118).
В матеріалах справи міститься копія листа відповідача №3 від 24.02.2021р., яким товариство надіслало екологічній інспекції інформацію щодо фактично відпрацьованого часу роботи стаціонарних джерел викидів (т. 1 а.с.136-137), однак доказів надіслання позивачу 1 даного листа відповідач суду не надав.
21.05.2021р. прокурор направив Березівській сільській раді та Державній екологічній інспекції Поліського округу повідомлення про намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави (т.1, а.с.52-54, 56-58).
Березівська сільська рада у листі №279 від 01.06.2021р. вказала, що не заперечує наміру прокуратури звернутися з позовом до ТОВ "Украгро-Полісся" про стягнення збитків (т.1, а.с.55).
Державна екологічна інспекція Поліського округу у листі №9-07/2381 від 26.05.2021р. просила прокурора вжити заходи представницького характеру в інтересах держави, шляхом пред'явлення позову до ТОВ "Украгро-Полісся" про стягнення збитків (т.1, а.с.59-60).
27.07.2021р. прокурором було направлено Березівській сільській раді та Державній екологічній інспекції Поліського округу повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до суду від їх імені в інтересах держави з позовом про стягнення збитків з ТОВ "Украгро-Полісся" (т.1, а.с.61-64).
За вказаних обставин, Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-Полісся" 1743706,00 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У даній справі Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області із позовними вимогами до ТОВ «Украгро-Полісся» про стягнення 1743706,00 грн. збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, оскільки позивачі самостійно не вживали заходів щодо стягнення вказаних збитків в судовому порядку.
Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 вищевказаного Закону державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до п. 4 вищевказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Згідно з п.п. 1, 3 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.
Відтак, Державні екологічні інспекції є належними органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері захисту навколишнього природного середовища, а тому у даному випадку Державна екологічна інспекція Поліського округу є належним органом, в інтересах якого мав право звертатися прокурор з даним позовом.
Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування держави - члени Ради Європи, які підписали цю Хартію, врахували, що органи місцевого самоврядуванні є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму та право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма членами Ради Європи і воно найбільш безпосередньо може здійснюватися саме на місцевому рівні.
Згідно ч.1 ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
ТОВ «Украгро-Полісся» здійснює виробничу діяльність, за результатами якої допущено понаднормативні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря в селі Садки, що входить до складу Березівської об'єднаної територіальної громади.
Внаслідок вчиненого відповідачем порушення завдано шкоди здоров'ю жителів цієї територіальної громади, забезпечення прав та інтересів яких і є метою діяльності Берегівської сільської ради Житомирського району.
Крім того, в силу дії пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України 50 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності підлягають зарахуванню до спеціального фонду бюджету Березівської сільської ради Житомирського району.
За вказаних обставин, Березівська сільська рада правомірно визначена прокурором в якості органу, уповноважено представляти інтереси держави в спірних правовідносинах.
Відповідно до приписів ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Частинами 1, 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Судом встановлено, що відповідач в порушення приписів Закону України "Про охорону атмосферного повітря" до 13.03.2020 здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Украгро-Полісся" отримало 13.03.2020р. (т.1, а.с.103-109).
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до приписів ст.69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з ст. ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.
Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Розмір відшкодування збитків в сумі 1743706,00 грн., заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які належать ТОВ "Украгро-Полісся", розраховані позивачем 1 згідно Методики № 277, яка набрала чинності 15.05.2020р.
Розрахунок збитків обраховано по семи джерелам викидів забруднюючих речовин, а саме:
- джерело №1: труба відводу димових газових котлів;
- джерело №2: труба витягової вентиляції забійного цеху;
- джерело №3: труба витягової вентиляції цеху патрошіння та цеху охолодження;
- джерело №5: труба витягової вентиляції цеху фасовки;
- джерело №6: труба витягової вентиляції машинної мийки тари;
- джерело №10: труба відводу димових газів термічного утилізатора УТ 500 ДТ;
- джерело №14: труба відводу димових газів дизельгенератора.
З даного розрахунку вбачається, що маса наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, на які не встановлені нормативи гранично допустимих викидів відповідно до законодавства, обрахована згідно п. 3.3 Методики №277 за формулою (4): mi = 3,6 * 10-3 * (qmi - qm норм) * T.
Обчислення розміру відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховувалося позивачем 1 на підставі п. 4.1 Методики №277 за формулою (16): З = mi * 1,1П * Ai * Кт * Кзi.
Для визначення часу роботи джерела викиду забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, позивачем 1 було застосовано приписи п.3.11 Методики №277, за яким у разі не надання суб'єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу. У зв'язку з цим час роботи джерел в режимі наднормативного викиду з 17.01.2019р. - по 12.03.2020 за 419 днів визначено 10056 годин.
Проаналізувавши норми законодавства та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що розрахунок здійснений Державною екологічною інспекцією Поліського округу на підставі Методики №277 є безпідставним, з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства екологічною інспекцією проводилася в період з 17.01.2019р. по 23.01.2019р., а розрахунок збитків здійснено за період з 17.01.2019 по 12.03.2020.
Разом з тим, застосована екологічною інспекцією Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря набрала чинності лише 15.05.2020 року.
Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1 -зп, від 9 лютого 1999 року № 1 -рп/99, від 5 квітня 2001 року № З-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим і актом.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
З огляду на положення ст. 58 Конституції України та висновки, викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп відносно дії нормативно-правових актів у часі, суд зазначає про неможливість використання положень Методики №277 до обставин, які існували до моменту набрання законної сили даним нормативно-правовим актом. При цьому норми вказаної Методики не містять будь-яких застережень щодо поширення її дії на відносини, які виникли до набрання нею чинності.
На час проведення перевірки та виявлення вчинення відповідачем порушень вимог природоохоронного законодавства діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 р. №639.
Наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" скасовано рішення про державну реєстрацію наказу № 639 у зв'язку з набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3820/18.
11.06.2019 наказ №639 виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
В ході розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справи №826/3820/18, постанова від 21.10.2019, суд не встановив порушень законодавства при прийнятті Міністерством охорони навколишнього природного середовища України наказу від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".
При цьому Верховний Суд зазначив, що визнання протиправним та нечинним вищевказаного наказу призводить до звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності у зв'язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв'язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
За змістом положень частини 4 статі 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статті 1166 ЦК України, наявність повного складу цивільного правопорушення, яке полягає у здійсненні викидів в атмосферне повітря без спеціального дозволу, є підставою для стягнення майнової шкоди (збитків), завданих державі, які розраховуються відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка повинна застосовуватися до відповідача у справі в редакції, чинній на час проведення перевірки.
Правова позиція щодо застосування методики в редакції чинній на час перевірки, викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 06 липня 2018р. у справі № 920/570/17.
Отже, розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТзОВ "Украгро-Полісся" мав бути здійснений за Методикою 639, яка діяла на час проведення перевірки.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність та завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Слід зауважити, що стаття 1166 ЦК України, встановлює правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Тобто, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв'язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.
Під час вирішення спорів про відшкодування збитків суди мають надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, встановлювати, чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковими методами (п. 2.2. Методики № 639).
За результатами перевірки суб'єкта господарювання, складається акт перевірки в установленому законодавством порядку із зазначенням часу роботи джерела викиду в режимі наднормативного викиду в годинах (п. 2.8 Методики №639).
Як вже вказувалося, за результатами проведення планової перевірки в період з 17.01.2019р. по 23.01.2019р. екологічною інспекцією складено акт №30, в якому вказано про виявлене порушення ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" - викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Украгро-Полісся" від виробничого устаткування, а саме: твердопаливний котел, що працює на дровах; витягові вентиляції; викиди від холодильних установок та ін. здійснюються за відсутності дозволу на викиди.
Тобто, в акті № 30 Державна екологічна інспекція, незважаючи на вимогу про детальний опис виявленого порушення, не вказала чіткий перелік джерел викидів забруднюючих речовин, які були наявні у відповідача на момент перевірки, обмежившись посиланням на кілька видів джерел викидів без конкретизації їх найменування.
В той же час екологічною інспекцією здійснено розрахунок розміру збитків, завданих внаслідок викиду забруднюючих речовин 7 джерелами викиду, що належать ТОВ "Укграгро-Полісся" (розрахунок на а.с.46-48, т.1).
Найменування та перелік джерел викидів отримані Державною екологічною інспекцією зі Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ "Украгро-Полісся", розділ 2.5 "Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин" (т.2, а.с.182-250), який був розроблений ТОВ "Лідер Еко" з метою отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та затверджений ТОВ "Украгро-Полісся" 23.12.2019, тобто вже після проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією.
Разом з тим, відповідач заперечує факт наявності у нього на момент перевірки джерела викиду № 10 - труба відводу димових газів термічного утилізатора УТ 500 ДТ, вказуючи, що утилізатор був придбаний підприємством 27.01.2020, згідно видаткової накладної № РН 0000006 та введено в експлуатацію 14.03.2020 (т.1 а.с.138, 139).
Крім того, в Акті санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта виробничого майданчика ТОВ "Украгро-Полісся", складеного Житомирським районним управлінням ГУ Держспоживслужби в Житомирській області від 29.08.2019, який є складовою Звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ "Украгро-Полісся" (т. 3 а.с. 10-13), щодо джерела викиду № 10 - труба відводу димових газів терміного утилізатора УТ500ДТ, має місце вказівка, що планується його встановлення на території згідно схеми розташування джерел викидів.
Таким чином, має місце недоведення факту роботи джерела викиду №10 станом на момент проведення перевірки та відповідно правомірності обрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини даним джерелом, що в тому числі, ставить під сумнів правильність виконаного розрахунку суми збитків.
Враховуючи наведені факти, встановити з наявних у матеріалах справи доказів дійсний перелік джерел викидів, які працювали на момент проведення перевірки в період з 17.01.2019р. по 23.01.2019р., суд не вбачає можливим, оскільки такі дані мають встановлюватися на підставі допустимих доказів, якими у справах про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, є саме акти перевірки.
Розділом 4 Методики 639 регламентовано розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2 Методики) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини, за формулою: З = mі х 1,1П х Аі х КТ х Кzі, де З - розмір збитків, грн.; mі - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,П - розмір мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кzі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.
Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря мав бути здійснений зідно п. 3.2 Методики 639 за формулою (4)
mi = 3,6 * 10-3 * (qmi - qm норм) * T
де mі - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, т;
q mi - середнє значення масової витрати i-тої забруднюючої речовини, г/с;
q m норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, г/с;
Т - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.
За змістом п. 3.11 Методики 639, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. При цьому, вказівка у п. 3.11 Методики на необхідність урахування фактично відпрацьованого часу означає необхідність проведення розрахунку виключно за час (години) реальної роботи джерела викиду (без урахування періоду простою, як-от в нічний час тощо) загалом за період, в який здійснювались наднормативні викиди
Суд вважає за необхідне зазначити, що формули для обчислення розміру збитків, вказані у Методиці за №277 та №639 є аналогічними, разом з тим п.3.11 Методики №639 не містить положень щодо визначення фактичного часу роботи джерела викиду як 24 години на добу у разі ненадання суб'єктом господарювання інформації на запит (припис).
Тобто, враховуючи приписи п.3.11 Методики №639 час роботи джерел в режимі наднормативного викиду в будь-якому випадку підлягав визначенню з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Повноваженнями щодо отримання інформації про фактичний час роботи джерела викиду наділена екологічна інспекція саме під час проведення перевірки, а тому повноваження щодо зібрання доказів суд не може перебрати на себе та витребовувати відповідні дані під час судового розгляду справи, оскільки отримані таким способом відомості будуть недопустимими доказами в розумінні ст.77 ГПК України.
З огляду на викладене, визначення позивачем 1 невірного фактичного часу роботи при розрахунку маси викиду забруднюючих речовин має своїм наслідком невірний розрахунок розміру збитків, заявлених до стягнення у даній справі.
Необхідно також вказати, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для застосування санкцій у разі встановлення контролюючим органом порушень законодавства. Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачено право контролюючого органу після проведення перевірки та складення акту впродовж необмеженого часу витребовувати додаткові документи та на цій підставі робити висновки про порушення законодавства та розраховувати збитки внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Такі дії контролюючого органу суперечать визначеним Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю)» у сфері господарської діяльності" процедурним механізмам щодо порядку проведення перевірок та застосування санкцій до суб'єкта господарювання.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі №804/3368/16.
Матеріали справи свідчать, що позивач 1 звернувся до відповідача листом про надання інформації відносно часу роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 15.06.2020 (т.1, а.с.44), тобто більше аніж рік після проведення перевірки та складання акту № 30 і не в межах нового планового (позапланового) заходу, що вказує про зловживання позивачем своїм правом на збирання доказів порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища під час проведення перевірки.
Підсумовуючи вище наведене, суд вказує, що допущені позивачем 1 порушення при здійсненні перевірки та виконанні розрахунків свідчать про недоведеність розміру шкоди та неможливість встановити її дійсний розмір, у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження чіткого переліку джерел викидів та часу їх роботи, а також застосуванням положень нормативно-правового акту, який не був чинним на дати проведення перевірки.
Позовні вимоги не підлягали задоволенню, оскільки відсутній повний склад цивільного правопорушення, а саме: позивачем не доведено розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та заявленою до стягнення шкодою.
Необхідно зазначити, що суд не наділений повноваженнями змінювати на власний розсуд предмет і підстави заявленого позову.
В постанові Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18 викладено правовий висновок, що повноваження суду щодо визначення меж розгляду справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права.
Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Відносно заперечень відповідача про невідповідність акту №30 формі уніфікованого акту перевірки, відсутності дати його складання, зазначення додаткових непередбачених уніфікованою формою розділів та відсутність додатків, незазначення правових підстав для направлення вимоги про надання довідки щодо кількості працюючих джерел викидів, то дані доводи судом не оцінюються, в зв'язку з виявленням допущених позивачем 1 порушень при здійсненні перевірки і виконанні розрахунків, що призвело до недоведеності розміру збитків та відповідно відмови у позові.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд під час розгляду справи встановив, що відповідач допустив порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, оскільки здійснював викиди забруднюючих речовин без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що не заперечується також і самим відповідачем.
Проте з огляду на те, що розрахунок розміру збитків є необґрунтованим та не підтверджений документально, враховуючи, що суд не взмозі та не вправі самостійно здійснити такий розрахунок внаслідок відсутності первинних даних для розрахунку, а також відповідних повноважень, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено розміру збитків в сумі 1743706,00 грн., а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір, в порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, покладається на Житомирську обласну прокуратуру.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 10.06.22
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу 1 (рек з повід.)
3 - позивачу 2 (рек. з повід.,)
4 - відповідачу (рек з повід. )
5 - прокурору (рек.з пов.)