вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.06.2022 Справа № 904/504/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.
за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, м.Дніпро в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро
до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт Слобожанське Дніпровський район Дніпропетровська область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Відповідача - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініча Сергія Анатолійовича, м. Дніпро
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Позивача - Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро
про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку
Представники:
Прокурор: Вороновська О.В., посвідчення № 058608 від 14.12.2022
Від Відповідача: Синявський І.Л., представник
Третя особа-1: представник не з'явився
Третя особа-2: Пастернак Л.Ф., довіреність№46-11-19 від 10.01.2022, представник
Від Позивача: представник не з'явився
1. Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, м.Дніпро в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі-Позивач) 10.02.2022 року звернулося з позовом до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі-Відповідач), в якому просить суд:
скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га, проведену 20.10.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулінічем Сергієм Анатолійовичем за Дніпровською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 04052264) з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428);
стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800);
залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кулініча Сергія Анатолійовича, вул. Івана Акінфієва, 14, м. Дніпро, 49000;
залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Дніпровський державний аграрно-економічний університет (вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро,49027, код ЄДРПОУ 00493675);
залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДРІВКА АГРО" (вул. Панікахи, 65, кв.13, Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44399023).
В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що за Відповідачем було зареєстровано без законних на те підстав право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га, чим порушено право власності Позивача на земельну ділянку.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
15.02.2022 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.03.2022 о 10:30год. Залучено Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кулініча Сергія Анатолійовича (вул. Івана Акінфієва, 14, м. Дніпро, 49000), до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Відповідача та залучено Дніпровський державний аграрно-економічний університет (вул. Сергія Єфремова, 25, м.Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 00493675), до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Позивача.
15.03.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
06.04.2022 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 05.05.2022 об 10:30 год.
05.05.2022 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДРІВКА АГРО" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДРІВКА АГРО" (вул. Панікахи, 65, кв.13, Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44399023) (арк.с. 172-174).
05.05.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.06.2022 о 10:00год.
02.06.2022 в засіданні оголошено перерву до 07.06.2022 о 10:30 год.
Позивач та Третя особа-1 в судові засідання призначені на 05.05.2022, 02.06.2022 та 07.06.2022 не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, на електронну адресу Позивача - dnipropetrovsk_gu@dazru.gov.ua та електронну адресу Третьої особи-1 - kulinich@notariat.dp.ua, які зазначені в позовній заяві прокуратурою, були відправлені ухвали суду, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
04.05.2022 на електронну адресу суду від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Позивача (арк.с. 151).
Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи неявку Позивача та Третьої особи-1, належним чином сповіщених про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Позивача та Третьої особи-1.
В судовому засіданні 07.06.2022 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
28.03.2022 канцелярією суду зареєстровано відзив Відповідача на позовну заяву про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку (арк.с. 122-125), в якому зазначено про те, що саме Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повинно здійснювати розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 1221481000:01:001:0100, яка належить до державної форми власності сільськогосподарського призначення. З урахуванням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" приватним нотаріусом Кулініч С.А. здійснено реєстраційні дії без відома та без погодження на те з боку Дніпровської райдержадміністрації.
29.04.2022 на електронну адресу суду від Позивача надійшло пояснення про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, в якому просить суд: прийняти до розгляду дані пояснення по справі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк.с. 144-146).
04.05.2022 представник Третьої особи-2 надав письмові пояснення (арк.с. 155-158) та 05.05.2022 на електронну адресу суду Третя особа-2 надіслала письмові пояснення (арк.с. 163-166), в яких просить суд прийняти рішення, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відомостях про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га, проведену 20.10.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулінічем Сергієм Анатолійовичем за Дніпровською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 04052264) вказати Головне управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428).
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
20.10.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулінічем С.А., за заявою ректора Дніпровського державного аграрно-економічного університету Кобця А.С, на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 047362, виданого 16.11.2005 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією, внесено відомості про реєстрацію права власності та права постійного користування на земельну ділянку державної форми власності з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га. Власником земельної ділянки зазначено Дніпровську районну державну адміністрацію, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 283343478 від 08.11.2021 (арк.с. 21-23).
Земельна ділянка, з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га, знаходиться за межами населеного пункту, є об'єктом державної власності, віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення з встановленим видом використання - "Для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства", належить на праві постійного користування Дніпровському державному аграрно-економічному університету, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ № 9047362 від 16.11.2005 (арк.с. 24-25) та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1202196212015 від 31.01.2015 (арк.с. 26).
Земельна ділянка з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 закріплена за державним закладом вищої освіти - Дніпровським державним аграрно-економічним університетом, який є її належним правокористувачем.
Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не вжито жодних заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави шляхом скасування державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку в особі не уповноваженого органу.
Дніпропетровською обласною прокуратурою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області направлялось повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про необхідність захисту інтересів держави від 14.12.2021 № 24-15-18вих-21, в якому повідомлялося про встановлені факти, про ситуацію яка склалася навколо земельної ділянки, про пред'явлення ТОВ "ОЛЕКСАНДРІВКА АГРО" позову у справі № 904/8915/21 та наголошувалось на необхідності захисту інтересів держави шляхом оскарження у судовому порядку державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку в особі Дніпровської районної державної адміністрації та визнання права державної власності на земельну ділянку в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (арк.с. 84-88).
У встановлений строк Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області про заходи, направлені на захист інтересів держави у зв'язку з встановленими фактами порушень, а також про наміри їх застосування, обласну прокуратуру не повідомлено.
Повторно обласною прокуратурою аналогічне повідомлення до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області направлялось 11.01.2022 № 24-29вих-22, на яке також відповіді не отримано, у зв'язку з чим Дніпропетровською обласною прокуратурою 20.01.2022 до господарського суду Дніпропетровської області подано заяву про вступ у справу № 904/8915/21 (арк.с. 91-95).
У зв'язку із невжиттям органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, прокуратурою подано позов до суду.
Крім того, під час з'ясування підстав для представництва прокурором інтересів держави у вказаних правовідносинах, з'ясовано, що Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет 23.04.2015 року звертався до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з проханням вжити заходи щодо проведення державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку, але державну реєстрацію права власності держави на земельну ділянку з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області своєчасно не здійснено, що в подальшому призвело до реєстрації цього права в особі не уповноваженого органу (арк.с. 46-48).
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд
при прийнятті рішення
5.1. Щодо представництва інтересів держави прокурором
Згідно зі статтею 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини 3 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (надалі - Закон) наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
З урахуванням встановлених обставин цієї справи суд дійшов висновку, що прокурором правильно обґрунтовано заявлено позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, який є розпорядником землями державної власності згідно зі ст. 15-1 Земельного кодексу України.
5.2. Інтереси держави у спірних правовідносинах
У статтях ІЗ, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування, і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на наведене, положення статті 1, частини першої статті 83, частини першої статі 84, статті 122 ЗК України, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
У даному випадку порушення інтересів держави відбулося через порушення норм законодавства під час державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка належить на праві постійного користування державному закладу освіти.
Відповідно до ст.70 Закону України "Про вищу освіту" земельні ділянки відносяться до матеріально-технічної бази закладу вищої освіти і мають спеціальний правовий режим.
Землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються закладами вищої освіти відповідно до Земельного кодексу України.
Земельні ділянки, як і інші об'єкти матеріально-технічної бази закладів освіти (будівлі, споруди, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності) призначені для забезпечення виконання закладом вимог і стандартів освіти та ліцензійних умов.
Враховуючи, що основними напрямками діяльності Дніпровського державного аграрно-економічного університету є підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів для агропромислового комплексу України, науково-дослідна робота, у тому числі розробка технологій вирощування сільськогосподарських культур, розробка нових напрямків землеробства, ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою пропаганди передових технологій у рослинництві та тваринництві, земельна ділянка є ключовим об'єктом у матеріально-технічній базі закладу.
Тому у даному випадку підлягають захисту також інтереси держави у сфері охорони права громадян на освіту шляхом усунення будь-яких перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та не здійсненні їх захисту органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
5.3 Щодо фактичних підстав позову.
За обставинами справи нотаріус Кулініч С.А. (Третя особа-1) зареєстрував речові права - право постійне користування закладу освіти (Третя особа-2) на спірну земельну ділянку, зазначивши при цьому в якості власника Дніпровську районну державну адміністрацію (Відповідач), в той час як розпорядником цієї земельної ділянки державної власності є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Позивач).
Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (Закон № 5245-VI від 06.09.2012 із змінами) передбачено, що з дня набрання чинності цим законом (з 01.01.2013 року) у державній власності залишаються, в тому числі, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-ІХ від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України та відповідно до абзацу 1 п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, зміст якого визначає, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).
Відповідно до ч.1, п. "з" ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти.
Таким чином, враховуючи положення вищезазначених законів, земельна ділянка державної власності з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га розташована на території селища Олександрівка, що входить до складу Слобожанської територіальної громади, закріплена на праві постійного користування за державним закладом вищої освіти, вона не може бути передана у комунальну та приватну власність.
Під час з'ясування підстав для представництва інтересів держави, прокурору із листа Дніпровської районної державної адміністрації від 31.01.2022 № 1-50-170/0/290-22 стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 у 2020 році увійшла до меж с. Олександрівка згідно з рішенням Дніпровської районної ради від 09.09.2020 № 633-30/VП "Про зміну меж с. Олександрівка Олександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області", яким затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Олександрівка, Дніпровського району, але на правовий статус зазначеної земельної ділянки та на можливість її вилучення із державної власності це не впливає (арк.с. 44).
Згідно з частинами 3, 4 ст. 173 Земельного кодексу України включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті, якою передбачено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 15-1 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1302 від 09.12.2021 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним- органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Пунктом 50 вищезазначеного Положення передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Згідно з п. 1, п.п. 17 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженим наказом Держгеокадастру № 603 від 23.12.2021, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області (арк.с. 55-65).
Підпунктом 29 пункту 4 вищезазначеного Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, в тому числі за: додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
Таким чином, земельна ділянка загальною площею 1 535,77 га з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, яка належить на праві постійного користування Дніпровському державному аграрно-економічному університету, відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення та право державної власності на неї повинно реалізуватися державою через органи Держгеокадастру і відповідно захист інтересів держави у цій сфері має здійснюватися цими органами. Органом, що здійснює розпорядження зазначеною земельною ділянкою державної форми власності сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Закон № 1952-IV від 01.07.2004 в редакції Закону № 834-УНІ від 26.11.2015 із змінами) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 28 вищезазначеного Закону передбачено особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності.
Зокрема, частиною 2 вказаної статті встановлено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.
Разом з тим, абзацем другим ч. 2 цієї статті передбачено, що державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов'язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", якими визначено які землі вважаються землями комунальної власності, а які залишаються у державній власності.
А пунктом 5 II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" встановлено, що державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав: 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно із ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком (далі за текстом - Порядок № 1127).
Таким чином, здійснюючи державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га з одночасною реєстрацією права власності держави на зазначену земельну ділянку, нотаріус повинен був керуватися нормами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", з'ясувати в особі якого органу на момент реєстрації речового права держава здійснює права власника цієї земельної ділянки і у разі неподання уповноваженим органом відповідної заяви відмовити у державній реєстрації речових прав.
Згідно з листом Дніпровської районної державної адміністрації від 31.01.2022 № 1-50-170/0/290-22 посадові особи Дніпровської райдержадміністрації у період з 2020-2022 років не вживали заходи щодо реєстрації за райдержадміністрацією права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га.
Реєстрація 20.10.2021 права державної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказану земельну ділянку в особі уповноваженого органу Дніпровської районної державної адміністрації, тобто в період повноважень із розпорядження землями, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування, порушує права законного власника земельної ділянки - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, на розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ускладнює здійснення дій, направлених на захист права власності держави на зазначену земельну ділянку.
Отже, право або інтерес Позивача, який є власником земельної ділянки, порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про власника, який таким на момент реєстрації не був.
Так, пункти 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачають, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Таким чином, чинна редакція ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:
- судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;
- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19.
Враховуючи, що станом на момент проведення державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га за Дніпровською районною державною адміністрацією остання не мала права розпорядження нею, скасуванню підлягає державна реєстрація права власності на зазначену земельну ділянку за Дніпровською районною державною адміністрацією із одночасною зміною її власника на Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд покладає понесені прокурорм судові витрати на Позивача, оскільки обставини справи свідчать про те, що Відповідач не вчиняв жодних дій, які призвели до реєстрації спірного права, в той час як Позивач наділений повноваженнями державного контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, м.Дніпро в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області задовольнити в повному обсязі.
Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 загальною площею 1535,77 га, проведену 20.10.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулінічем Сергієм Анатолійовичем за Дніпровською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 04052264) з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428).
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м.Дніпро, вул.Філософська, 39 а, код ЄДРПОУ 39835428) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 10.06.2022
Суддя Н.Б. Кеся