Справа № 487/1723/22
Провадження № 1-кс/487/1397/22
10.06.2022 року
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , в присутності підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021152030000065 від 14.02.2021 за підозрою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Василівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою - АДРЕСА_1 , фактично проживаючого адресою - АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України,
08.06.2022 року старший слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_6 за погодженням із прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що в проваджені Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, перебувають матеріали кримінального провадження № 62022150010000081 від 22.03.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 1111 КК України.
04.06.2022 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч . 4 ст. 1111 КК України.
Крім того, в клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив задовольнити клопотання.
В судовому засіданні захисник заперечувала щодо задоволення клопотання, оскільки вважав, що підозра необґрунтована та безпідставна. А також просила обрати запобіжний захід , не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні вину не визнав, оскільки вказаного кримінального правопорушення не вчиняв, підтримав думку захисника.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суддя вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється розслідування кримінального провадження № 62022150010000081 від 22.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 1111 КК України.
Так, внаслідок проведення воєнних (бойових) дій на території Снігурівської міської територіальної громади Миколаївської області, м. Снігурівка 19.03.2022 тимчасово окуповано збройними формуваннями держави-агресора (РФ), в силу чого фактично на території міста припинили свою діяльність органи державної, місцевої влади України та бюджетні установи.
З метою забезпечення умов для утримання захопленої території м. Снігурівка та подальшого безперешкодного просування територією України, 20.03.2022, близько 09:00-10:00 год., збройні формування держави-агресора (РФ) почали проведення незаконних обшуків транспортних засобів та житла місцевих мешканців, спрямованих на виявлення та вилучення зброї, яка могла бути використана силами національного спротиву в якості засобів опору, а також виявлення громадян, які могли приєднатися до опору.
У ході проведення таких заходів, невстановлені під час досудового розслідування представники збройних формувань держави-агресора виявили на території м. Снігурівка Миколаївської області ОСОБА_7 , який заявив про себе, як начальника Сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, тобто працівника поліції. Усвідомлюючи, що продовження роботи особового складу ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області на тимчасово окупованій території м. Снігурівка у системі незаконних органів влади держави-агресора та на рівні з ними може бути використано в якості демонстрації нормалізації ситуації в окупованому населеному пункті, переходу поліції на бік супротивника та створення тим самим умов для запобігання опору місцевого населення окупації, невстановлені під час досудового розслідування представники збройних формувань держави-агресора запропонували ОСОБА_7 співпрацювати з ними та сприяти продовженню служби особовим складом зазначеного відділення поліції в умовах окупації, попередньо склавши та передавши представникам збройних формувань держави-агресора наявну у них в розпорядженні вогнепальну зброю.
За відсутності безпосереднього впливу фізичного примусу та небезпеки, яка б безпосередньо загрожувала йому та його охоронюваним законом правам, піддавшись почуттю страху та не маючи мужності заявити про виконання своїх повноважень у межах та у спосіб, визначених Конституцією та законами України, тобто проявивши боягузтво та легкодухість, усвідомлюючи суспільну небезпеку запропонованої співпраці та розраховуючи на пропозицію зайняття у незаконних органах влади, у т.ч. в окупаційній адміністрації держави-агресора, які будуть створені на тимчасово окупованій території, посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, ОСОБА_7 погодився на запропоновану співпрацю, про що повідомив представників збройних формувань держави-агресора (РФ).
Цього ж дня (20.03.2022), близько 10:00-11:00 год., ОСОБА_7 , діючи умисно та в інтересах збройних формувань держави-агресора (РФ), усвідомлюючи, що в силу виконання своїх прямих обов'язків та відповідно до п.п. 4 п. 9 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України № 440 від 23.05.2017, начальник СМ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 відповідає за організацію оповіщення керівників і поліцейських ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області при приведенні у вищі ступені мобілізаційної готовності, а також здійснює контроль за обліком, зберіганням та видачею вогнепальної зброї та боєприпасів до неї у зазначеному відділенні поліції, тобто володіє необхідною йому інформацією, запропонував ОСОБА_4 вчинити дії, спрямовані на передачу представникам збройних формувань держави-агресора (РФ) відомостей про особовий склад ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області та матеріальних ресурсів ГУНП в Миколаївській області у вигляді табельної вогнепальної зброї, виданої на постійній основі особовому складу зазначеного відділення поліції.
За відсутності безпосереднього впливу фізичного примусу та небезпеки, яка б безпосередньо загрожувала йому та його охоронюваним законом правам, піддавшись почуттю страху та паніки у зв'язку з окупацією, а також не маючи мужності відмовити ОСОБА_7 , тобто проявивши боягузтво та легкодухість, усвідомлюючи злочинність висловленої пропозиції, реалізація якої об'єктивно створить перешкоди у можливості долучення особового складу ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області до сил національного спротиву та/або надання таким силам в якості засобів опору своєї вогнепальної табельної зброї, та бажаючи настання таких наслідків з метою зарекомендувати свою лояльність представникам збройних формувань держави-агресора, що дозволить розраховувати в подальшому на зайняття у незаконних органах влади, у т.ч. в окупаційній адміністрації держави-агресора, які будуть створені на тимчасово окупованій території, посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, ОСОБА_4 надав свою добровільну згоду на участь у колабораційній діяльності, тим самим, вступивши у попередню змову з ОСОБА_7 .
Діючи відповідно до заздалегідь узгодженого злочинного плану, спрямованого на досягнення загального результату, 20.03.2022 близько 11:00-12:00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( АДРЕСА_3 ), передали представникам збройних формувань держави-агресора (РФ) матеріальні ресурси ГУНП в Миколаївській області у вигляді табельної вогнепальної зброї, виданої їм на постійній основі - пістолетів «ПМ» серії НОМЕР_1 1963 р.в. із двома магазинами балансовою вартістю 216 грн., споряджений 16-ма патронами балансовою вартістю 8,16 грн., та серії ТА № 4340 1967 р.в. із двома магазинами балансовою вартістю 216 грн., споряджений 16-ма патронами балансовою вартістю 8,16 грн.
Окрім того, діючи умисно та з метою доведення до кінця спільного злочинного плану, спрямованого на передачу збройним формуванням держави-агресора матеріальних ресурсів ГУНП в Миколаївській області у вигляді табельної вогнепальної зброї, виданої особовому складу ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області на постійній основі, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 передали представникам збройних формувань держави-агресора наявну у розпорядження останнього Схему оповіщення особового складу відділення поліції, яка містила персональні відомості про особовий склад та місця його проживання. Наведене, як на думку ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , повинно було підтвердити їх лояльність збройним формуванням держави-агресора (РФ) та готовність до колабораційної діяльності.
Після цього, діючи умисно, у групі один із одним, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 повідомили про готовність об'їхати особовий склад ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області за місцями його проживання, зібрати табельну вогнепальну зброю, видану особовому складу на постійній основі, та передати ці матеріальні ресурси представникам збройних формувань держави-агресора (РФ).
У подальшому продовж дня 20.03.2022 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відвідали за місцями постійного та тимчасового проживання заступника начальника ВП - начальника з превентивної діяльності ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 та оперуповноваженого СКП ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9 (Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. гетьмана Сагайдачного, 28), помічника чергового ЧЧ СМ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10 та поліцейського з логістики ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 (Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Сергія Єфремова, 82), старшого дільничного офіцера поліції Сектору превенції ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 (Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Жовтнева, 87), поліцейського СРПП ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_13 (Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Суворова, 92) та заступника начальника ВП - начальника СВ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_14 (Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Плієва, 67), яким повідомили про необхідність передати представникам збройних формувань держави-агресора (РФ) матеріальних ресурсів ГУНП в Миколаївській області у вигляді табельної вогнепальної зброї, виданої особовому складу на постійній основі.
З метою створення відповідних умов для досягнення бажаного результату, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 повідомили зазначених осіб про обізнаність представників збройних формувань держави-агресора про персональний склад співробітників ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області та місця їх проживання, тим самим, посіявши серед них панічні настрої та страх через можливість, у випадку спротиву, примусового вилучення зброї, що переконало їх у безперспективності приховування табельної вогнепальної зброї та спонукало прийняти рішення щодо передачі її збройним формуванням держави-агресора.
З огляду на викладене, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 забезпечили передачу упродовж 12:00-15:00 год. 20.03.2022 у приміщенні кафе «Ромашка» ( АДРЕСА_3 ) представникам збройних формувань держави-агресора (РФ) матеріальних ресурсів ГУНП в Миколаївській області у вигляді табельної вогнепальної зброї, виданої на постійній основі заступнику начальника з превентивної діяльності ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_2 1963 р.в. із двома магазинами балансовою вартістю 216 грн., споряджений 16-ма патронами балансовою вартістю 8,16 грн.; заступнику начальника - начальнику СВ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_14 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_3 1990 р.н. із двома магазинами балансовою вартістю 216 грн., споряджений 16-ма патронами балансовою вартістю 8,16 грн.; старшому дільничному офіцеру поліції Сектору превенції ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_4 1990 р.в. із двома магазинами балансовою вартістю 216 грн., споряджений 16-ма патронами балансовою вартістю 8,16 грн.; оперуповноваженому СКП ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_5 1987 р.в. із двома магазинами балансовою вартістю 216 грн., споряджений 16-ма патронами балансовою вартістю 8,16 грн.; помічнику чергового ЧЧ СМ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_6 1990 р.в. із двома магазинами балансовою вартістю 216 грн., споряджений 16-ма патронами балансовою вартістю 8,16 грн.; поліцейському СРПП ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_13 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_7 1990 р.в. із двома магазинами балансовою вартістю 216 грн., споряджений 16-ма патронами балансовою вартістю 8,16 грн. та поліцейському з логістики ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 - пістолет «ПМ» серії ТА № 4891 1967 р.в. із двома магазинами балансовою вартістю 216 грн., споряджений 16-ма патронами балансовою вартістю 8,16 грн.
Внаслідок наведеного юридичній особі - ГУНП в Миколаївській області завдано майнової шкоди в розмірі 2 017,44 грн.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність: зазначені дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 1111 КК України, а ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину.
Обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджуються:
1) показання свідка ОСОБА_15 2) показання свідка ОСОБА_16 . 3) показання свідка ОСОБА_17 . 4) показання свідка ОСОБА_10 .
5) показання свідка ОСОБА_11 . 6) показання свідка ОСОБА_12 (
7) показання свідка ОСОБА_13 .
8) показання свідка ОСОБА_14 .
9) показання свідка
ОСОБА_18 ) показання свідка ОСОБА_19 осіб.
11) відповіддю Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області № 2306/64-2022 від 26.05.2022, згідно якої за працівниками Баштанського РВП закріплена наступна табельна вогнепальна зброя: ОСОБА_4 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_1 1963 р.в. із двома спорядженими НОМЕР_8 патронами магазинами, ОСОБА_7 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_9 1967 р.в. із двома спорядженими 16-ма патронами магазинами, ОСОБА_8 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_2 1963 р.в. із двома спорядженими НОМЕР_8 патронами магазинами, ОСОБА_20 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_3 1990 р.н. із двома спорядженими НОМЕР_8 патронами магазинами, ОСОБА_12 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_4 1990 р.в. із двома спорядженими НОМЕР_8 патронами магазинами, ОСОБА_9 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_5 1987 р.в. із двома спорядженими НОМЕР_8 патронами магазинами, ОСОБА_10 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_6 1990 р.в. із двома спорядженими 16-ма патронами магазинами, ОСОБА_13 - пістолет «ПМ» серії НОМЕР_7 1990 р.в. із двома спорядженими НОМЕР_8 патронами магазинами та ОСОБА_11 - пістолет «ПМ» серії ТА № 4891 1967 р.в. із двома спорядженими 16-ма патронами.
Сукупність тих доказів, які долучені до клопотання слідчого та досліджені в судовому засіданні, підтверджує собою факт існування обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, з матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне: зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, може знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,незаконно впливати на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує те, що ОСОБА_4 перебуває у цивільному шлюбі та має сім'ю, яка на даний час проживає окремо, має непрацездатних батьків, які петребують лікування, малолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий.
Слідчий суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити кримінальне правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні слідчого, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м'які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, після внесення якої він повинен бути звільнений з під варти.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
З урахуванням викладеного, при визначенні розміру застави, слідчий суддя, окрім вищевказаного, також враховує тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , матеріальне становище підозрюваного.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 47860 (сорок тисяч) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021152030000065 від 14.02.2021 за підозрою ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в Державній установі « Миколаївський слідчий ізолятор» до 04.08.2022 року.
Визначити розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти,що становить 47860 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 у разі звільнення під заставу такі зобов'зання:
- прибувати за першою вимогою до слідчого , прокурора чи суду.
- не відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання або роботи.
-утримуватись від спілкування зі свідками з приводу обставин кримінального правопорушення
-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді в частині тримання під вартою ОСОБА_4 діє до 04.08.2022 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення
Слідчий суддя: ОСОБА_1