Справа №127/6859/22
Провадження №1-кп/127/146/22
07 червня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
особи стосовно якої розглядається питання про застосування примусових заходів виховного характеру
ОСОБА_4 ,
законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 ,
захисника неповнолітнього ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12021025020001040 відносно
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області м. Калинівка, громадянина України, з незакінченою середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Встановив:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_4 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , будучи неповнолітнім, вчинив суспільно-небезпечне діяння при таких обставинах.
Так, 19.10.2021 близько 18 години 00 хвилин неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час відпочинку на дитячому скейт-майданчику, що у центральному парку імені М. Леонтовича міста Вінниці, у листі помітив поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною білого кольору.
Оглянувши даний пакетик вважаючи, що це «наркотики» (психотропні речовини), у ОСОБА_4 раптово виник умисел на їх незаконне придбання та зберігання без мети збуту, реалізовуючи який останній підняв даний поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною білого кольору, та в подальшому, помістив його до переднього карману свого рюкзака.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту, близько 20 години 10 хвилин, 19.10.2021 незаконно зберігаючи при собі психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP проходячи по вул. Покришкіна навпроти будинку 69 в м. Вінниці був зупинений працівниками батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області та під час розмови повідомив, що має при собі заборонену речовину.
Цього ж дня, при проведенні огляду місця події в період часу з 20 години 36 хвилин по 20 годину 45 хвилин, в присутності двох понятих та законного представника неповнолітнього, його мами - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , з переднього карману свого рюкзака синього кольору, видав слідчо-оперативній групі Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницької поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною білого кольору - дана речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
В кристалічній речовині, масою 1,0507 г, маса PVP становить 0,9345 г.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.
В судовому засіданні, прокурор, підтримуючи своє клопотання зазначила, що ОСОБА_4 є неповнолітнім, вперше вчинив суспільно-небезпечне діяння не досягши віку з якого передбачена кримінальна відповідальність, після вчинення щиро розкаявся.
ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні суспільно-небезпечного діяння визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, пообіцяв, що більше такого не повториться та пояснив, що 19.10.2021 він з друзями перебував в на скейт-майданчику у центральному парку імені М. Леонтовича міста Вінниці. Коли вони присіли на лавочку щоб перепочити, він у листі помітив поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною білого кольору. Оглянувши даний пакетик вважаючи, що це «наркотики» (психотропні речовини), він помістив пакетик з речовиною до переднього карману свого рюкзака, для того щоб показати мамі. Через деякий час, повертаючись додому та проходячи по вул. Покришкіна навпроти будинку 69 його було зупинено працівниками поліції та під час розмови він повідомив, що має при собі заборонену речовину.
Законний представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просила задовольнити клопотання та передати сина під її нагляд. Також зазначила, що її син хороший хлопець, за місцем навчання характеризується позитивно, скарг щодо нього не надходило, до кримінальної відповідальності притягується вперше, син шкодує, що так вийшло і, що він так зробив. З сином проведено бесіду та він все зрозумів. Також пояснила, що син до її зауважень прислухається та вона може впливати на нього.
Захисник неповнолітнього ОСОБА_6 просив задовольнити клопотання та передати неповнолітнього під нагляд матері.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного.
Згідно ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 499 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 97 КК України неповнолітнього, який вперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.
Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Згідно ст. 105 Кримінального кодексу України неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
Пунктами 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог щодо поведінки неповнолітнього (п. 2 ч. 2 ст. 105 КК України) слід розуміти як: обмеження перебування поза домівкою в певний час доби; заборону відвідувати певні місця, змінювати без згоди органу, який здійснює за ним нагляд, місце проживання, навчання чи роботи, виїжджати в іншу місцевість; покладення обов'язку продовжити навчання, пройти курс лікування (за наявності хворобливого потягу до спиртного або в разі вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів); тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 КК України суд у кожному випадку встановлює конкретний строк, протягом якого органи, що здійснюють контроль та нагляд за поведінкою неповнолітнього, повинні пред'являти особливі вимоги щодо неї, а неповнолітній зобов'язаний їх дотримувати. З урахуванням даних про особу неповнолітнього та характеру вчиненого ним злочину чи суспільно небезпечного діяння суд визначає, які види дозвілля слід обмежити, а які - заборонити, або які обов'язки покласти на неповнолітнього і на який саме строк. Тривалість останнього має бути достатньою для виправлення неповнолітнього.
Передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють (п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України), допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою.
Питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують.
Строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Як свідчить практика, цей нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття).
Відповідно до частини 1 статті 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Примусові заходи виховного характеру, зокрема, застосовують:
- у разі постановлення судом рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 97 КК України;
- до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 2 ст. 97 КК України);
- при звільненні неповнолітнього від покарання відповідно до ч. 1 ст. 105 КК України.
Відповідно до інформаційного листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1134/0/4-13 від 18.07.2013 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх», суд ухвалює судове рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу ХІ КК України.
До особи, яка вчинила кримінальне правопорушення після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчинюваного діяння, згідно зі ст. 498 КПК України мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.
Оцінивши зібрані по кримінальному провадженню докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 в скоєнні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України доведена в повному обсязі.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_4 свою винуватість визнав та щиро розкаявся у вчиненому, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, позитивно характеризуються за місцем проживання та навчання, ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння у віці 15 років, згідно ст. 22 КК України не досягнув віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність, отже він підпадає під критерії зазначені встатті 97 КК України.
Матеріалами кримінального провадження підтверджується те, що неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з мамою, яка згодна на передачу їй під нагляд сина.
При призначенні примусових заходів виховного характеру суд враховує обставини вчиненого, суспільну небезпечність, наслідки діяння, дані про особу неповнолітнього, характеристику неповнолітнього, умови життя, виховання і поведінку, його ставлення до вчиненого, час, який пройшов з часу вчинення неповнолітнім суспільно-небезпечного діяння і вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру із застосуванням кількох примусових заходів виховного характеру, що передбачені у ч. 2 ст. 105 КК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення Вінницьким НДЕКЦ МВС України експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/102-21/15241-НЗПРАП від 27.10.2021, № СЕ-19/102-22/2234-НЗПРАП від 24.02.2022 - покласти на законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 97, 105 КК України, ст.ст. 100, 124, 126, 174, 318, 322, 342-376, 498-501 КПК України, суд -
Ухвалив:
Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12021025020001040 відносно ОСОБА_4 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , примусові заходи виховного характеру у вигляді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього ОСОБА_4 , що полягає в забороні перебування поза місцем проживання в нічний період доби з 21.00 год. до 06.00 год. тапередачі його під нагляд матері - ОСОБА_5 .
Строк застосування заходів виховного характеру для ОСОБА_4 визначити терміном на 1 (один) рік.
Стягнути із законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення Вінницьким НДЕКЦ МВС України експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/102-21/15241-НЗПРАП від 27.10.2021, № СЕ-19/102-22/2234-НЗПРАП від 24.02.2022 в сумі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 92 коп.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2021 - скасувати.
Речовий доказ, а саме диск Vibex на якому знаходяться запис з нагрудних бодікамер працівників УПП у м. Вінниці, з місця події яке мало місце 20.10.2021 по вул. Покришкіна 69, приєднаний до матеріалів справи - залишити при матеріалах справи, які знаходяться у прокурора Вінницької окружної прокуратури.
Речові докази, а саме поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною білого кольору , яку в подальшому було поміщено спец. пакету ПНУ SUD # 3100009 в присутності понятих та мами ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та змиви з обох рук ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 які були відібрані за його письмової згоди в присутності його мами ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та двох понятих та в подальшому поміщено до спец. пакету НПУ SUD # 3099994, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області відповідно до квитанцій № 475, № 1517 - знищити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Суддя: