Справа № 127/8917/22
Провадження № 2-а/127/85/22
10 червня 2022 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Волошина С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Разбітнов К.В., звернулася до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, у якому просила скасувати постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради №796 від 14.01.2022 року.
Позов мотивований тим, що постановою Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради №796 від 14.01.2022 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 170 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП. Згідно з постановою « ОСОБА_1 03.12.2021 року у АДРЕСА_1 займалася проституцією за грошову винагороду в приміщенні масажного салону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » шляхом масажу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », внаслідок чого доводила чоловіків до оргазму, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.181-1 КУпАП - заняття проституцією. Як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення додано копію протоколу пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 02.12.2021 року, копію пояснень ОСОБА_2 від 03.12.2021 року, копію особової картки ОСОБА_1 , копію рапорту працівника поліції. Відповідно до пояснень ОСОБА_2 , він прибув до масажного салону, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , 03.12.2021 року приблизно о 18.00 год., після чого йому начебто було надано послуги сексуального характеру. З пояснень ОСОБА_2 , також зрозуміло, що послуги йому надавала раніше незнайома дівчина, при цьому, після того як ОСОБА_2 вийшов з салону йому «стало відомо, що послуги сексуального характеру йому надала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Позивачу незрозуміло яким чином він ( ОСОБА_3 ) дізнався анкетні дані особи. Крім того протокол пред'явлення особи до впізнання за фотознімками та процесуальна дія з впізнання були відповідно складений та проведена 02.12.2021 року, тоді як надання Карасю послуг сексуального характеру відбулося 03.12.2021 року. У позивача викликає сумнів використання під час впізнання особи фотокартки ОСОБА_1 , яка була виготовлена при отриманні останньою паспорту в 2017 році та яка взята з особової картки, доступ до якої є лише в працівників поліції. Фотокарток інших працівниць салону протокол впізнання особи не містить. Сумнівним є також отримання Карасем послуги у виді масажу «Лінгам», оскільки його пояснення не містять опис масажу та особливостей його проведення. Позивач вважає надані ОСОБА_3 пояснення неправдивими. ОСОБА_1 дійсно надає масажні послуги в масажному салоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак послуги інтимного характеру не надає, проституцією ніколи не займалася. Складення протоколу відносно неї за ч.1 ст.181-1 КУпАП пояснює тим, що під час обшуку, який проводився працівниками поліції в салоні «Ego» 03.12.2021 року, вона зробила працівникам поліції зауваження, вказавши їм на порушення з їх боку. Під час проведення обшуку та складення протоколу ОСОБА_3 був відсутній. Протокол складався заступником начальника 2-го відділу УМП ГУНП в Вінницькій області Шеремета Д. в присутності ОСОБА_1 , однак останній не було роз'яснено при вчиненні якого само правопорушення складено протокол, яка суть правопорушення, не повідомлено права, тому від підпису протоколу вона відмовилася. Сам протокол не містить об'єктивну сторону правопорушення, не вказано місце, час та суть правопорушення, кому конкретно було надано сексуальні послуги, які саме дії ОСОБА_1 були сексуальними послугами, а які проституцією. В матеріалах провадження відсутні докази надання ОСОБА_1 будь-яких інтимних послуг, не надано доказу отримання від уявного клієнта грошових коштів за статевий контакт, не вилучено кошти за начебто надані послуги, відсутні аудіо -, відео-, та фотозйомки статевого акту та передачі грошових коштів за надані послуги, не долучено матеріальні докази: одяг, білизну, постільну білизну з біологічними слідами, результати експертизи, які б довели наявність на білизні чи інших речах біологічних слідів (сперми) чоловіка, якому було надано сексуальні послуги. На переконання позивача викладені в протоколі фактичні обставини суперечать об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, та не є проституцією, бо не встановлюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення - самого факту статевого акту обвинуваченої з будь-якою особою чоловічої статі. Жодного доказу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, матеріали справи не містять.
Позивач вважає постанову №796 від 03.12.2021 року протиправною, оскільки протокол відносно неї було складено незаконно, цей документ мав виправлення, що стало підставою для повернення матеріалів на доопрацювання. Крім того, в постанові зазначено, що ОСОБА_1 ніде не працює, тоді як відповідачу було достеменно відомо, що позивач працює в масажному салоні «Ego studio» масажисткою. Окрім цього, рішення адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №796 від 14.01.2022 року в порушення ч.1 ст.283 КУпАП прийнято в неналежній формі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2022 року було відкрито провадження у справі, витребувано з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
20.05.2022 року до суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Відзив на позовну заяву відповідач суду не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 03.12.2021 року заступником начальника 2-го відділу УМП ГУНП у Вінницькій області майором поліції Шереметою Д. складено протокол №771023 відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, в якому зазначено, що 03.12.2021 року займалася проституцією за грошову винагороду в приміщенні масажного салону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований по АДРЕСА_1 , шляхом масажу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » доводила чоловіків до оргазму (а.с. 14).
14.01.2022 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради прийнято постанову №796, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП (а.с.13).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Згідно зі ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за правопорушення, передбачені ст. 181- 1 КУпАП (стаття 218 КУпАП).
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з її правової природи та завдань, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення та забезпечити особі можливість захисту від висунутого обвинувачення.
Частиною 1 ст.181-1 КУпАП встановлена відповідальність за заняття проституцією, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте статтею 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не вказано, які саме дії слід розуміти під заняттям проституцією.
Разом з тим, у міжнародних договорах, що стосуються боротьби з торгівлею людьми та експлуатацією проституції, міститься визначення проституції. У силу статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Так, положеннями статті 2 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, який ратифіковано Законом N 716-IV (716-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.226, визначено, що дитяча проституція означає використання дитини у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування.
Проаналізувавши наведені вище норми, суд дійшов висновку, що діяльність, яка визначена як проституція, характеризується такими основними ознаками: діяльність сексуального характеру, та винагороду чи іншу форму відшкодування за зайняття такою діяльністю.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадської моралі, під якою необхідно розуміти систему поглядів та уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей.
Об'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення полягає у здійсненні статевих контактів за матеріальну винагороду. Проституція - це рід занять, що виражається у систематичному вступі жінок і чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування.
Отже, в постанові про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, обов'язково повинно бути посилання на систематичний вступ жінок чи чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду, визначену в конкретній формі.
Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові адміністративної комісії суть правопорушення продубльовано з протоколу №771023. Крім того, в постанові взагалі не зазначено відомості про систематичність дій ОСОБА_1 зі вступу в статеві відносини за винагороду (отримання грошових послуг за надані послуги) або будь-яку іншу форму відшкодування, не вказано час вчинення адміністративного правопорушення, а також розмір винагороди, яку отримала ОСОБА_1 від діяльності саме сексуального характеру (зайняття проституцією).
З постанови взагалі не вбачається, які наявні докази вини позивача, які досліджувалися докази і чи взагалі вони досліджувалися, мотиви та обґрунтування прийняття саме такого рішення.
Крім того, в постанові Адміністративна комісія не виклала висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, не вказала чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, тощо. Орган, який виніс постанову, взагалі не вирішував питання щодо винуватості вказаної особи та вирішив питання лише про накладення на неї адміністративного стягнення.
Окрім зазначеного, орган, який виніс оскаржувану постанову, не звернув увагу на невідповідність адміністративного матеріалу вимогам закону, а саме відсутність в протоколі підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або зазначення про відмову такої особи від підпису; низьку якість копії висновку експертів №59-к, з якої неможливо встановити чи даний документ взагалі може бути доказом у справі відносно ОСОБА_1 .
А відтак, суд приходить до висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача відбувся без належного встановлення та дослідження об'єму доказової бази по справі, що призвело до формального винесення відповідачем оскаржуваної постанови.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Крім того, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ч.6 ст.77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки відповідачем не наведено та не надано суду належних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення та неправомірність заявлених позовних вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, не надав суду жодних заперечень (відзив на позовну заяву) проти позову, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, постановою по справі про адміністративне правопорушення відбулося із порушенням процедури, встановленої законом, що призвело до порушення його процесуальних прав, передбачених ст.268 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Доводи, наведені представником позивача в позовній заяві, з приводу незаконності дій працівників правоохоронних органів під час складання адміністративних матеріалів (формального ставлення до збирання доказів та «підтасування» таких доказів) під час судового розгляду не знайшли підтвердження.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищеописане, а саме те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було порушено порядок такого розгляду, суд дійшов висновку про скасування постанови №796 від 03.12.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, та надіслати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, на новий розгляд до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 33, 152, 245, 247,251, 268, 276, 283, 287-287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 5-6, 9, 72-73, 75, 77, 139, 143, 241-242, 244-245 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - задовольнити частково.
Скасувати постанову №796 від 14.01.2022 року Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, надіслати на новий розгляд до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку впродовж десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Адміністративна комісія при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813, адреса: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 85.
Суддя: