Провадження № 33/821/211/22 Справа № 705/1012/22 Категорія: : ч. 1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
10 червня 2022 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , (особа встановлена п/в НОМЕР_3), не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, що складає одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 грн., -
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 10.02.2022 року о 23 год. 03 хв. в м. Умань по вул. Тищика, 3, керував т/з Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено після про дуття останнім приладу Драгер, який показав результат 1,24%, при допустимій нормі 0,20%, чим порушив п.2.9а ПДР.
ОСОБА_1 , винним себе не визнав та надав висновок КНП «Уманська центральна районна лікарня» Паланської сільської ради від 11.02.2022, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, в якому вказано, що у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, огляд проводився 11.02.2022 о 01 год. 00 хв..
Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 грудня 2021 року, ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, що складає одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 грн.
Не погоджуючись з постаново суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить:
Скасувати постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року, провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає, що зазначена постанова прийнята судом першої інстанції з порушеннями норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, є незаконною і необгрунтованою, а відтак підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Додає, що з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що саме вказана особа керувала транспортним засобом, як не вбачається і того, що його було зупинено.
Вказує, що працівниками поліції навмисно не надано суду повних матеріалів фіксації адміністративного правопорушення та приховано той факт, що тест на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер» в той час проходив не лише він, а й інші особи, які перебували в автомобілі, а результат тесту в 1,24% щодо нього він взагалі не бачив на приладі, оскільки він був непрацюючим, що також підтверджується записом, який міститься на диску відеофіксації адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 10.02.2022 року о 23 год. 03 хв. в м. Умань по вул. Тищика, 3, керував т/з Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено після про дуття останнім приладу Драгер, який показав результат 1,24%, при допустимій нормі 0,20%, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 158844 від 10.02.2022 року, де зазначено, що ОСОБА_1 10.02.2022 року о 23 год. 03 хв. в м. Умань по вул. Тищика, 3, керував т/з Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено після про дуття останнім приладу Драгер, який показав результат 1,24%, при допустимій нормі 0,20%, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.2);
- даними роздруківки алкотесту «Драгер» від 10.02.2022 року на гр.. ОСОБА_1 , з результатом 1,24% проміле.(а.с.1);
- даними рапорту поліцейського ВРПП Уман.ського РУП ГУНП в Черкаській області сержанта поліції Кузьменка Я., де зазначено, що 10.02.2022 року, перебуваючи на службі, близько 23 год. 00 хв. було зупинено автомобіль Мерседес-Бенз, д.н.з. НОМЕР_2 . В ході перевірки було встановлено, що гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом мав ознаки алкогольного сп'яніння. Посвідчення водія гр. ОСОБА_1 не надав, проте показав в мобільному додатку «Дія».(а.с.3);
- даними DVD - диску від 10.02.2022 року із записом до адміністративного протоколу серії ААБ № 158844 від 10.02.2022 року, на гр.. ОСОБА_1 з якого вбачаються події викладені в адміністративному протоколі.(а.с.4).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що тест на приладі «Драгер» проходив не лише він, а також і інші пасажири транспортного засобу та працівники поліції на відео не зафіксували його прохання пройти огляд в медичному закладі, є необґрунтованим.
Так, згідно ст.. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці лані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд апеляційної інстанції вважає, відео патрульної поліції належним та допустимим доказом у даному адміністративному правопорушенні, з якого вбачається, що ОСОБА_1 особисто пройшов тест на приладі «Драгер» та був ознайомлений з його результатами, відео на протязі всього часу перевірки не містить інформації про бажання ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права., є необґрунтованим.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 158844 від 10.02.2022 року; даними роздруківки алкотесту «Драгер» від 10.02.2022 року на гр.. ОСОБА_1 , з результатом 1,24% проміле; даними рапорту поліцейського ВРПП Уман.ського РУП ГУНП в Черкаській області сержанта поліції Кузьменка Я.; даними DVD - диску від 10.02.2022 року із записом до адміністративного протоколу серії ААБ № 158844 від 10.02.2022 року, на гр.. ОСОБА_1 з якого вбачаються події викладені в адміністративному протоколі.
Доводи апелянта, про самозвернення до Уманської центральної районної лікарні для встановлення відсутності будь - якого сп'яніння, є необґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції вважає, що проведення огляду за самозверненням ОСОБА_1 (а.с.10) в КНП «Уманська центральна районна лікарня» та висновок від 11.02.2022 року, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння, де зазначено, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу 11.02.2022 року о 01:00 год. для освідування, в установленому законом порядку, є недопустимим доказом, оскільки згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд проводиться в присутності працівників поліції.
Решта доводів апелянта спростовуються даними відеозапису, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи.
За таких обставин, суддя районного суду дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Враховуючи викладене, а також сукупність доказів у їх взаємозв'язку, дають підстави зробити висновок про обґрунтоване притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому його апеляційні доводи з цього приводу є необґрунтованим.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 ( сімнадцять тисяч ) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягненням судового збору на користь держави в розмірі 496 грн. 20 (двадцять) коп.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 26.04.2022 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок