Справа № 592/2373/22
Провадження № 3/592/1048/22
09 червня 2022 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Шияновська Т.В., розглянувши в матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
03.04.2022 о 17:40 на дорозі Н-07 296 км ОСОБА_1 керував т/з Jianshe Delta номер рами НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук; від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судові засідання, які призначалися на 27.04.2022, 09.06.2022 ОСОБА_1 , повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Відповідно до вимог ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У п. 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) від 03.04.2008, Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Отже, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, тому достеменно знав про дане судове провадження, однак, з моменту складення протоколу по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності, а тому, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за відсутності будь-яких даних на підтвердження об'єктивної неможливості з'явитися в дане судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №059536 від 03.04.2022, складеним відповідно до вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП, в якому належно викладені встановлені судом обставини правопорушень (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого цей огляд ОСОБА_2 не проводився (а.с. 2);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно з якими вони були присутніми під час того, як водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці запинки т/з та у закладі охорони здоров'я (а.с. 4, 6);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - військовослужбовців, які здійснювали контроль на блок-пості по вул. Роменська, з яких вбачається, що під час зупинки Jianshe Delta під керуванням ОСОБА_1 , в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим викликані працівники патрульної поліції (а.с. 3, 5);
- відеозаписами подій з нагрудних камер поліцейських, які безсумнівно підтверджують обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, встановлення особи водія, виявлення працівниками патрульної поліції у останнього ознак алкогольного сп'яніння, які стали підставою для початку процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння; свідому відмову ОСОБА_1 у присутності двох свідків від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, як за допомогою технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я (а.с. 8);
- довідкою про надання інформації щодо відсутності фактів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП протягом року та про відсутність в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» інформації про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом (а.с.7).
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин 1-3 ст.266 КУпАП визначено, що оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції підлягають особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що передбачено п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ №1103 від 17.12.2018 року.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У зв'язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Із врахуванням встановлених обставин справи та відомостей про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що ОСОБА_1 ніколи не отримував посвідчення водія та не мав права керувати транспортним засобом, за відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.40-1 КупАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 496,20 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Суддя Т.В. Шияновська