Справа № 463/11907/21
Провадження № 2/466/763/22
07 червня 2022 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Репета К. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай-Кооп» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
22 листопада 2021 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова за підсудністю з Личаківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай-Кооп» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай-Кооп» най його користь страхове відшкодування в сумі 47054,00 грн.; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 10000,00 грн. та сплачений позивачем судовий збір в сумі 908,00 грн.
Стислий виклад позицій сторін.
Обґрунтування позивача.
27 січня 2021 року о 12:40 год. у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 245, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, який належить позивачу ОСОБА_1 та автомобіля марки «Renault 11 GTA», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
Позивач вказав, що він, рухаючись по вул. Б. Хмельницького, зупинився на червоний сигнал світлофора, через 5-7 секунд відчув удар у задню частину свого авто. Водій вантажного авто, за кермом якого був ОСОБА_3 не встиг загальмувати і зіткнувся з авто позаду позивача, яке по інерції вдарило в його авто.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 418387, особою, яка спричинила ДТП, та на яку складено протокол про адміністративне правопорушення, є ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Про настання страхового випадку було повідомлено страхову компанію АТ «СГ«Ю.Бі.Ай-Кооп», так як договір страхування укладено між ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Після ДТП позивач звернувся до страхової компанії, яка скерувала його до страхового інспектора. Страховий інспектор зробив огляд стану його автомобіля, зробив фотографії пошкоджень та оцінив вартість робіт. Однак, дана інформація позивачу була не надана, а всі матеріали передані на станцію технічного огляду, яка здійснює ремонт його автомобіля.
Проте, як зазначив позивач, жодних коштів йому не виплачено.
Відтак він звернувся за правовою допомогою до адвоката Доманської В. А. 01.09.2021 та нею до страхової компанії АТ «СГ«Ю.Бі.Ай-Кооп» скеровано адвокатський запит з проханням надати всю наявну інформацію, яка стосується позивача ОСОБА_1 , та надати всі матеріали справи, які стосуються ДТП, яке відбулося 27.01.2021 у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 245, за участю позивача, зокреса: протокол правопорушення, укладений договір між вказаною страховою компанією та іншу інформацію, пов'язану з цією ситуацією і позивачем.
Однак, офіційної відповіді на вказаний адвокатський запит страхова компанія не надала, а надіслала електронною поштою повідомлення, що вартості пошкоджень ними не було проведено та в компанії відсутня інформація про проведений огляд та оцінку заданого збитку.
13.09.2021 позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до АТ «СГ«Ю.Бі.Ай-Кооп», так як цивільно-правова відповідальність застрахована в даній страховій компанії, згідно полісу серії ЕР 200503828. Поліс укладений на умовах відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб в межах до 130000,00 грн. включно (франшиза не передбачена). Жодної суми за заподіяну позивачу матеріальну шкоду не виплачено.
Згідно рахунку-фактури № ПП-10/20-02 сума збитків становить 47054,00 грн.
Внаслідок того, що виплата позивачу не проводилась, змушений звертатись до суду за захистом своїх прав.
Обґрунтування заперечень відповідача.
Відзив на позовну заяву представником відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай-Кооп» в порядку ст. 178 ЦПК України, у встановлений судом термін до суду подано не було не подано. Заяв чи клопотань на адресу суду подано не було.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2021 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2021 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левчук-Микитюк А. О. та призначено судове засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду за допомогою сервісу Easy Con.
Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Левчук-Микитюк А. О. не з'явились. 17.02.2022 на адресу суду подали клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача.
У судове засідання представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай-Кооп» не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.
Судом встановлено, що 27.01.2021 інспектором УПП у м. Львові складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 418387 від 27.01.2021 відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Згідно даного протоколу, 27.01.2021 о 12:10 год у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 245, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Renault 11 GTA/SCHMITZ SKO24», д.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , порушив вимоги п.п. 2.3б: 12.1; 13.1 ПДР, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача ОСОБА_1 . Зазначений протокол мав би бути скерований до Франківського районного суду м. Львова для розгляду по суті (а. с. 13-14).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди.
Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом згідно змісту ч. 2 ст. 1187 ЦК України.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності вказаний Закон № 1961-IV визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі ст. 6 цього Закону, страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом ст.ст.9, 22-31, 35, 36 Закону № 1 961-IV, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).
Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 03.02.2021 звертався до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай-Кооп» із повідомленням від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди, так як цивільно-правова відповідальність іншого учасника ДТП ОСОБА_2 була застрахована на підставі полісу серії ЕР № 200503828 (а. с. 11-12).
Із заявою про виплату страхового відшкодування позивач звернувся лише 13.03.2021 (а. с. 10), тобто, поза межами строків, передбачених п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відмови у виплаті страхового відшкодування позивачем суду не надано.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У підтвердження своїх вимог про суму заподіяної матеріальної шкоди позивачем надано рахунок-фактуру № ПП-10/20-02 від 20.10.2021 на суму 47054,00 грн., виданий ФОП ОСОБА_5 (а. с. 16).
Такими доказами стверджується вартість виконаних робіт з ремонту автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 9).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року (далі - Методика), значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ.
На момент звернення позивача до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (13.03.2021) строк експлуатації його автомобіля перевищував 18 років (2003 рік випуску). Враховуючи цей факт, страхове відшкодування має розраховуватися згідно ст. 29 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - з урахуванням фізичного зносу на деталі, що підлягають заміні шляхом проведення автотоварознавчої експертизи.
Натомість позивач надає на підтвердження завданого збитку рахунок-фактуру № ПП-10/20-02 від 20.10.2021 на суму 47054,00 грн., який розрахований та складений фізичною особою-підприємцем, який не є особою, що має право здійснювати оцінку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, окрім цього, така вказана без врахування амортизаційного зносу автомобіля, а відтак не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, який в розумінні ст. 251 вказаного Кодексу є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 221 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, передбаченні ст. 124 КУпАП, розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
На підтвердження доводів, викладених у позові, позивачем долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 418387 від 27.01.2021 відносно іншого учасника ДТП ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідні матеріали мали бути скеровані до суду, уповноваженого розглядати справу про таке адміністративне правопорушення, однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо постановлення будь-якого рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Доводи позивача ОСОБА_1 про притягнення особи, яка спричинила ДТП - ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, на які він посилається як на підставу позову, є неприйнятними.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який лише фіксує певні обставини, і не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тільки підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Відтак, факт складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення і направлення цього протоколу на розгляд до суду не свідчить про вчинення ОСОБА_2 протиправних дій відносно позивача ОСОБА_1 .
Таким чином, із встановлених судом обставин справи, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність збитків, протиправність поведінки іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай-Кооп» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Ю.Бі.Ай-Кооп», місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10 червня 2022 року.
Суддя П. Т. Едер