Єдиний унікальний номер: 448/1081/20
Провадження № 1-в/448/1/22
(повний текст)
07.06.2022 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
та захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська подання провідного інспектора Галицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене начальником сектору Галицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 , подане на підставі частини четвертої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі засудженому:
ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Аргуван Турецької Республіки, турка, громадянина Турецької Республіки, одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
Провідний інспектор Галицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 , звернулася до суду із вказаним поданням, в обґрунтування якого вказала, що вироком Мостиського районного суду Львівської області від 15.10.2020 року ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) був засуджений за ч.3 ст.332 України із застосуванням ст.69 КК України до покарання - штрафу в сумі 300016грн., в дохід держави. Вирок набрав законної сили 17.11.2020р. та такий прийнято до виконання 21.12.2020р.
Стверджує, що 14.01.2021 року від засудженого отримано квитанцію про часткову сплату штрафу в розмірі 100016 грн. та клопотання від адвоката ОСОБА_4 про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу в розмірі 200000грн. на термін 20 місяців по 10000 гривень щомісячно.
Вказала, що 14.01.2021р. до суду було направлено подання про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Зазначила, що ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 25.02.2021р. засудженому ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) розстрочено несплачену суму штрафу в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень шляхом виплати частинами - щомісячно по 16666 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 66 коп., починаючи з часу набрання даної ухвали законної сили строком на один рік.
Покликається на те, що станом на 11.05.2021 рік від засудженого ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) не надходило квитанції про сплату штрафу.
З огляду на вищенаведене та враховуючи положення ч.4 ст.26 КВК України, просить суд розглянути питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі засудженому ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ).
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, однак до вищевказаного подання долучив клопотання, в якому зазначив, що подання підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у їх відсутності.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд в задоволенні подання відмовити, з огляду на наступне: відсутні відомості, що засуджений ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) покинув територію України, останній частково сплатив штраф, зокрема, в сумі 100016 грн.; в даному випадку наявне з боку засудженого ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) невиконання умов укладеної угоди зі стороною обвинувачення, а тому вважає, що має йти мова про невиконання умов угоди, а не про заміну призначеного покарання.
Засуджений ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, однак у судові засідання жодного разу не з'явився, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи судові повістки засудженому надсилались рекомендованим листом з повідомленням за адресою місця його фактичного проживання (останнім відомим місцем проживання), що зазначене в вироці суду, які останньому не вручені, - повернулись із поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання». Згідно поданого захисником - адвокатом ОСОБА_4 клопотання від 03.11.2021р. про проведення судового засідання у його відсутності, - засуджений на зв'язок не виходить. Судом двічі здійснювалося витребування інформації від органів Державної прикордонної служби України щодо перетинання засудженим ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) державного кордону України та відповідно до відповідей на такі запити, останній (засуджений) у період з 15.10.2020р. не здійснював перетину державного кордону України.
Захисник засудженого ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що засіб примусу держави - заміна несплаченої суми штрафу на якесь інше покарання не буде адекватним рішенням. Вважає, що подане органом пробації подання не є належним чином мотивоване і достатньо обґрунтоване, засуджений не виконує умови угоди, а тому є інший порядок щодо виконання/невиконання вказаного вироку суду. З огляду на наведене, просив суд відмовити у задоволенні вказаного подання.
Заслухавши думку прокурора, захисника - адвоката ОСОБА_4 , вивчивши матеріали подання, а також додані до нього документи, суд приходить наступного висновку.
Згідно зі статтею 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що вироком Мостиського районного суду Львівської області від 15.10.2020 року затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №22020140000000079 від 09.09.2020 укладену 09.09.2020 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби Прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 .
На підставі вказаної угоди, ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.332 КК України та призначено йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням вимог ст.69 КК України - штраф в розмірі 17648 (сімнадцять тисяч шістсот сорок вісім) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 300016 (триста тисяч шістнадцять) гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.
Вирок суду набрав законної сили 17.11.2020 року.
Слід зазначити те, що 26.11.2020 року засуджений ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) частково сплатив штраф на суму 100 016 грн., що стверджується квитанцією №0.0.1921072826.1.
Згідно ухвали Мостиського районного суду Львівської області від 25.02.2021р. засудженому ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , розстрочено сплату штрафу призначеного йому вироком Мостиського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2020 року за ч.3 ст.332 КК України, а саме розстрочено несплачену суму штрафу в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень шляхом виплати частинами - щомісячно по 16666 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 66 коп., починаючи з часу набрання даної ухвали законної сили строком на один рік.
Як вбачається із подання, інспектор органу пробації зазначив, що станом на 11.05.2021р. орган пробації не отримував від засудженого ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) документа про сплату чергового платежу або повністю оплаченого штрафу.
Відповідно до ст.26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов'язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату відповідної частини штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону. У разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням кримінально-виконавчої інспекції замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Згідно ч.ч.1, 4, 5 ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років. У разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах: 1) від одного до п'яти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення нетяжкого злочину; 2) від п'яти до десяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину; 3) від десяти до дванадцяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину. Якщо під час розрахунку строку позбавлення волі цей строк становить більше встановлених цією частиною статті меж, суд замінює покарання у виді штрафу покаранням у виді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений для злочину відповідної тяжкості цією частиною статті.
При цьому, відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Також слід відмітити, що ст.8 КВК України регламентує, що засуджені мають право на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання, а тому з цією метою адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов'язана надати засудженим зазначену інформацію, а також ознайомлювати їх із змінами порядку і умов відбування покарань.
Однак, до подання не долучено документів, які б підтверджували виконання вимог ст.8 КВК, а саме відсутні дані щодо направлення органом пробації ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) повідомлення щодо його прав і обов'язків та повідомлення про необхідність явки до відповідного органу пробації, зокрема про роз'яснення йому вимог ч.4 ст.26 КВК України. А також відсутні дані щодо отримання ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) даного повідомлення. Також в матеріалах справи відсутні дані щодо неможливості засудженого сплатити штраф в повному обсязі з урахуванням його майнового стану.
Також, з аналізу частин третьої та четвертої статті 26 КВК України можна зробити висновок, що застосування заміни несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону є більш суворою мірою ніж надання можливості обвинуваченому сплачувати штраф частинами, але при цьому, прийняття такого рішення повинно бути обґрунтованим.
Слід зазначити, що враховуючи положення ст.53 КК України, ст.26 КВК України, ст.537 КПК України та принципи кримінального судочинства, що закладені в законодавстві України, подання органу пробації про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами, а також містити чітке формулювання щодо дії, яку необхідно вчинити у зв'язку з несплатою засудженим штрафу.
Отже, вирішуючи клопотання органу пробації щодо заміни покарання у виді штрафу на інше більш суворе покарання - громадські роботи, виправні роботи або позбавлення волі, суд враховує, що подані органом пробації суду матеріали, як і матеріали кримінального провадження, не містять будь-яких актуальних відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) в теперішній час є осудною особою, якій може бути призначене покарання у виді громадських робіт чи виправних робіт або позбавлення волі, та що він не підпадає під дію ч.3 ст.56, ч.2 ст.57 КК України. Зазначені відомості не були надані суду під час розгляду даного клопотання.
Крім того, за відсутності засудженого ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) та неможливості забезпечення його явки (неможливості застосування до останнього приводу у відповідності до ст.140 КПК України, так як такий може бути застосований лише, якщо наявне підтвердження отримання ним (засудженим) повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом; захиснику ОСОБА_4 не відоме місце знаходження останнього, такий на зв'язок не виходить, тощо), судом не може бути з'ясовано коло питань, передбачених ч.3 ст.53 КК України, а саме причини несплати штрафу та вирішено питання про фактичне погіршення становища засудженого ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ).
Суд звертає увагу представників Центру пробації на той факт, що вирок відносно ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) був укладений на підставі затвердження угоди, тому існують певні обмеження щодо виконання/невиконання вказаного вироку суду, та існує відповідний порядок вирішення будь-яких питань щодо невиконання вироків, який передбачений 476 КПК України.
Враховуючи наведене, а також те, що з досліджених матеріали подання відомо про відсутність будь-яких відомостей про неможливість виконання вироку засудженим ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) та такий підпадає під перелік осіб, відносно яких не може бути призначено громадські або виправні роботи; питання погіршення становища засудженого повинно вирішуватися тільки за його участі, а встановити місце проживання та місцезнаходження останнього на даний час немає можливості; невідомі причини невиконання засудженим призначеного судом покарання та відсутні докази ухилення від сплати штрафу останнім, суд приходить до висновку про недоведеність підстав для заміни покарання у виді штрафу (дане подання є передчасним), а тому у задоволенні вказаного подання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.537-539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання провідного інспектора Галицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене начальником сектору Галицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 , подане на підставі частини четвертої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі засудженому ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) - відмовити.
На ухвалу протягом семи днів з дня її проголошення може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суд через Мостиський районний суд Львівської області.
Суддя ОСОБА_1