Справа № 462/1542/22
провадження 1-кп/462/329/22
10 червня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ,
В провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
08.06.2022 прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що є тяжким злочином, за яке встановлено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 26.11.2021 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, який ухвалами суду продовжено до 13.06.2022. Беручи до уваги, що ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, відносно нього був скерований до суду інший обвинувальний акт, 09.04.2021 Залізничним районним судом м.Львова його засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, до 3 років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки (вирок не набрав законної сили), він проживає в одному під"їзді будинку з потерпілими та свідками, тому є підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є актуальними та не відпали. Зокрема, він може переховуватися від суду, оскільки усвідомлює тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання судом винним; впливати на потерпілого та свідків, так як вони є знайомі протягом тривалого періоду часу і проживають в одному під"їзді; вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як спосіб вчинення злочину характеризує ОСОБА_7 як особу, що немає достатніх моральних цінностей, нехтує загальноприйнятими морально-етичними цінностями, який залишаючись на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Відтак, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 з підстав наведених у клопотанні та просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою до 60 днів.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Захисник обвинуваченого відносно задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 заперечив, зазначивши, що зазначені прокурором ризики є необґрунтованими і не підтверджені жодними доказами, а тому просить клопотання прокурора залишити без задоволення та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений заперечив проти клопотання прокурора.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків.
Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 26.11.2021 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 23.01.2022, який ухвалами суду продовжено до 13.06.2022
без визначення розміру застави строком до 25.02.2022.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 №33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Ризиками, які дають підстави суду продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що є тяжким злочином, за яке встановлено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, можливість останнього незаконно впливати на потерпілого та свідків, так як вони є знайомі протягом тривалого періоду часу і проживають в одному під"їзді. Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_5 , хоча і має місце постійного проживання, однак офіційно не працевлаштований, не має постійного законного джерела доходів, неодружений, немає на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей, інших осіб, що у сукупності свідчить про відсутність достатніх соціальних-стримуючих зв'язків підозрюваного у його місці проживання. Відтак, наявні всі підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні та продовженні запобіжного заходу відносно обвинуваченого на даний час продовжують існувати, а тому дані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом.
Оскільки заявлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинуваченого не зменшилися, що виправдовує подальше його тримання під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто з 10.06.2022 до 08.08.2022 включно.
Суд враховує також положення ст. ст. 182, 183 КПК України та вважає, що з урахуванням характеру інкримінованого злочину, який вчинений із застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення ОСОБА_5 розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 60 днів, тобто по 08 серпня 2022 року включно.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: