Справа № 946/3861/22 Провадження № 3/946/1373/22
про направлення протоколу для належного оформлення
10 червня 2022 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 301149, що складений 30 травня 2022 року ДОП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області майором поліції Прохоровим В.В., 30.05.2022 о 09:25 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , за що відповідальність передбачена ст. 173 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складаний із грубим порушенням вимог ст. 256 КУпАП, у зв'язку з чим у суду немає можливостей розглянути справу по суті.
Так, КУпАП чітко визначає форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в тому числі, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суть адміністративного правопорушення має містити зазначення, в тому числі, ознак, в даному випадку, об'єктивної сторони правопорушення, які дадуть змогу співвіднести вчинене діяння з диспозицією нормативного акту, який передбачає відповідальність за порушення (кваліфікувати діяння за певною статтею (частиною статті) КУпАП).
Нормативний акт, що зазначений особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, а саме ст.173 КУпАП, передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З диспозиції зазначеної ст. 173 КУпАП випливає, що об'єктивна сторона правопорушення може полягати в таких діяннях, як:
- нецензурна лайка в громадських місцях (в такому випадку є обов'язковим зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення як точного місця висловлювання нецензурної лайки, так і зазначення про те, що це місце є громадським);
- образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян (в такому випадку є обов'язковим зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення не тільки характеру діяння, яке було вчинене, а й про наслідки такого діяння у виді порушення громадського порядку і спокою громадян).
Однак, в порушення наведеної ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення суть адміністративного правопорушення, не відповідає нормативному акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що своїми діями притягуваний вчинив саме дрібне хуліганство.
Відповідно до суті адміністративного правопорушення, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення, притягуваному ставиться в провину не те, що він у громадському місці вчиняв хуліганські дії, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , а лише те, що він лише висловлювався нецензурною лайкою на адресу останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, ч. 2 ст. 268 КУпАП передбачено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, в тому числі і за ст. 173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою.
В судове засідання на 09.06.2022 на 10:00 годину викликався притягуваний ОСОБА_1 , про місце дату та час розгляду був повідомлений належним чином, однак в судове засідання він не з'явився, у зв'язку з чим судом була винесена постанова про його привід у судове засідання на 10.06.2022.
Однак, в судове засідання 10.06.2022 притягуваний ОСОБА_1 доставлений не був, відповідно до рапорту Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області за місцем мешкання ОСОБА_1 двері відчинила мати та повідомила, що місцезнаходження її сина їй невідомо.
З огляду на стислий строк розгляду справи (одна доба), у суду немає можливості самому здійснити виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги те, що присутність притягуваного при розгляді справ цієї категорії є обов'язковою, у суду немає можливості розглянути зазначену справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності без порушення чинного процесуального законодавства, зокрема, строків розгляду та прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до даних службової записки керівника апарату суду, з 01.03.2022 в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області не здійснюється відправка поштової кореспонденції у зв'язку з відсутністю маркової продукції. Слід зазначити, що ще з 2020 року у судах України, у цілому, та в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області, зокрема, у зв'язку з відсутністю маркової продукції відправка поштової кореспонденції здійснюється у малих кількостях, за фактичною наявністю коштів, через що суд позбавлений можливості належним чином здійснювати виклики притягуваних поштою. Крім того, практика свідчить про те, що близько 50% кореспонденції не доходить до адресатів. Вказане робить неможливим та неефективним здійснення судового виклику шляхом надіслання судових повісток поштою. Разом з цим, хоча у сучасному суспільстві майже всі особи мають індивідуальні телефони, у протоколі про адміністративне правопорушення та у долучених матеріалів не зазначені номери засобів зв'язку притягуваного, що дало би можливість викликати його телефоном.
За наявності зазначених суперечностей, а також не забезпечення явки притягуваного, судом не може бути вирішено питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тому протокол про адміністративне правопорушення відносно нього слід повернути для належного оформлення.
Такий висновок суду збігається з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 5 п. 24 його постанови № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судоми України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до якої Пленум Верховного Суду України визнав правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Таким чином, виходячи з вище зазначеного, керуючись вимогами п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, суд -
постановив:
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП та додані до нього матеріали - направити до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І.Яковенко