Справа № 607/22208/19Головуючий у 1-й інстанції Грицай К.М.
Провадження № 22-ц/817/109/22 Доповідач - Бершадська Г.В.
Категорія -
20 травня 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Бершадська Г.В.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
з участю секретаря - Панькевич Т.І.
представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2021 року ухваленого суддею Грицай К.М. повний текст якого складено 24 вересня 2021 року у цивільній справі №607/22208/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Василевич Ольга Олексіївна, Державне підприємство "СЕТАМ", приватний виконавець Бердар Микола Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Кравцов Олександр Олександрович, ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Тернопільського нотаріального округу Жовнір Іван Теодорович про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності,-
У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О., Державне підприємство «СЕТАМ», приватний виконавець Бердар М.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Кравцов О.О., ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. про витребування від відповідача ОСОБА_3 належного їй нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 126,6 кв. м. (житлова площа 38,8 кв. м.) та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на вказану квартиру; витребування у ОСОБА_4 належної їй 1/4 частки гаража IV, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80,7 кв. метрів та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на вказану частину гаража.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 21 червня 2019 року вона згідно договору купівлі-продажу придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 126,6 кв.м., вартістю 1 890 000,00 грн., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1611133761101 та за договором дарування отримала в дар 1/4 частки гаража IV за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80,7 кв.м., вартістю 56 862,50 грн., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1857099261101. 13 вересня 2019 року їй стало відомо, що 26 липня 2019 року власником набутого нею майна став ОСОБА_3 . Право власності за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Кравцовим О.О. на підставі договору дарування квартири № 386 від 26 липня 2019 року та договору дарування № 389 від 26 липня 2019 року. Враховуючи вищенаведене просила задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14 вересня 2021 року позов задоволено. Вирішено:
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 126,6 кв. м.( житлова площа 38,8 кв. м.).
Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 126,6 кв. м., номер запису про право власності 32573532.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: 1/4 частки гаража IV, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80,7 кв. метрів.
Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/4 частки гаража IV, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80,7 кв. м., номер запису про право власності 36802280.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9036,37 грн.
Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 568,63 грн. Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволення позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апелянт зазначив, що суд безпідставно взяв до уваги лист Керченського міського суду №60282 від 1.10.2020 року, який знаходиться на тимчасово окупованій території про те, що в електронній базі даних "Д-3" суду за 2012 рік цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно не зареєстрована, оскільки відповідно до ст. 9 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та особами, передбаченими частиною другою цієї статті , є недійсним і не створює правових наслідків.
Суд також взяв до уваги лист ДСА України №15-14675/20 від 31.07.2020 року, в якому зазначено про відсутність електронної копії судового рішення Керченського міського суду АР Крим від 2.12.2012 року у судовій справі 108/8506//12 в ЄДРСР, однак в листі не зазначено що таке рішення не приймалось, є скасованим та є незаконним.
На його думку, матеріали справи не містять доказів, що рішення Керченського міського суду АР Крим від 2.12.2012 року у судовій справі 108/8506//12 не ухвалювалось, було скасовано, що в свою чергу доводить законність реєстрації права власності нерухомого майна на ОСОБА_5 .
Зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правомірно набули право власності на спірне майно, а тому відповідно до статті 388 ЦК України воно не може бути у них витребуване.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Зазначила, що держателем ЄДРСР є ДСА України, а тому лист ДСА №15-14675/20 від 31.07.2020 року є належним та допустимим доказом , який підтверджує, що рішення Керченського міського суду АР Крим від 2.12.2012 року у судовій справі №108/8506//12 не складалось, оскільки у відповідності до вказаного порядку електронна копія такого рішення повинна була бути внесена до єдиного реєстру судових рішень. Даним листом ДСА підтвердила, що паперова копія цивільної справи №108/8506//12, в тому числі і будь-які рішення по даній справі Керченського міського суду АР Крим не передавались. Апелянтом не спростовано будь-яким доказом листа ДСА , а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність рішень судів, що стосуються переходу права власності на спірні об'єкти нерухомого майна.
Відсутність будь-яких рішень Київського апеляційного суду чи будь-якого іншого загального суду м. Київ чи місцевого загального суду в межах Херсонської області щодо відновлення провадження у цивільній справі №108/8506/12, вказують на те, що відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б могли спростувати листа ДСА від 31.07.2020 року.
Лист Керченського міського суду АР Крим №60282 від 1.10.2020 року підтверджує, що цивільної справи №108/8506/12 не існує, тобто судом використано вказаний лист як непрямий доказ на підтвердження тих чи інших фактичних обставин справи.
26 липня 2019 року приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна на підставі заочного рішення Керченського міського суду АР Крим від 2.10.2012 року у справі №108/8506/12 зареєструвала право власності на спірне майно за ОСОБА_5 жителем м.Луганськ. В матеріалах справи є фотокопія заочного рішення, яка стала підставою для проведення реєстраційної дії "чорним" нотаріусом Головкіною Я.В.
З листа Міністерства юстиції від 03.09.2020 року, ДСА від 31.07.2020 року та відповіді Керченського міського суду вбачається, що цивільної справи №108/8506/12 не існувало та не існує, а тому не існує відповідного рішення суду.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 познайомились у червні 2019 року, у 2012 році одна одну не знали і ніяких договірних відносин між ними не існувало.
Представник апелянта, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи на зазначену ним в апеляційній скарзі електронну адресу, в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини своєї неявки, а тому колегія суддів вважає можливим відповідно до положень статті 372 ЦПК України розглядати справу у його відсутності .
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнав та зіслався на обставини викладені в ній. Додатково пояснив, що у 2019 році ОСОБА_1 купила квартиру і з того часу користується нею. Дізнавшись про існування реєстрації квартири та гаража за ОСОБА_3 позивач вживала заходи для вирішення питання: зверталась в ДСА, яка є держателем ЄДРСР; до Міністерства юстиції для отримання даних реєстраційних та нотаріальних справ про вчинення реєстрації квартири за ОСОБА_3 , розшукувала адвоката в Кримській АР для можливості отримання рішення Керченського міського суду АР Крим. Вся отримана інформація свідчить про відсутність судового провадження та відповідно рішення, яке стало підставою для вибуття квартири та гаража з власності позивачки. Надана ОСОБА_3 фотокопія рішення у справі №№108/8506/12 не є належною копією на підставі якої можна було б звертатись до Київського апеляційного суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження та перегляду заочного рішення. З фотокопії рішення видно, що було укладено попередній договір в письмовій формі, який згідно закону повинен укладатись тільки в нотаріальній формі, обставини викладені в рішенні не відповідають дійсності, порушена виключна підсудність та невірно застосовано норми статті 220 ЦК України при вирішенні спору щодо нерухомого майна. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою та порушено кримінальне провадження по факту незаконного вибуття нерухомого майна з її власності.
Представник ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнав та додатково пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 познайомились через агенцію нерухомості у 2019 році після чого було укладено договір купівлі-продажу квартири та договір дарування 1/4 частини гаражу по АДРЕСА_1 . В спірній квартирі до 2019 року проживав син ОСОБА_2 , який виїхав за кордон і тому продавалась квартира. ОСОБА_2 до міста Керчі ніякого відношення не має, ніколи там не була та не мала там будь-якої нерухомості, як зазначено в рішенні Керченського міського суду - будинку по АДРЕСА_4 . Виходячи зі змісту рішення суду воно виготовлено у 2019 році. ОСОБА_5 , який на підставі заочного рішення нібито став власником квартири, з 2012 року по 2019 рік рішення суду не реалізовував, права власності на квартиру і гараж не реєстрував. Лише після уладення 21 червня 2019 року договору купівлі-продажу квартири та договору дарування гаражу з ОСОБА_1 через місяць 26 липня 2019 року він в одного приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я.В. зареєстрував право власності на спірне майно і цього ж дня в іншого приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова О.О. уклав два договори дарування цієї нерухомості на користь ОСОБА_3 . Згідно довідки Міністерства юстиції приватна нотаріальна діяльність цими нотаріусами не здійснюється і нотаріальні справи ними на зберігання не передані. Вказані нотаріуси припинили свою нотаріальну діяльність і відомі як "чорні нотаріуси". ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звертались в різні інстанції, однак інших способів отримати будь-яку інформацію у них немає.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 21 червня 2019 року між ОСОБА_2 (продавцем) та ОСОБА_1 (покупцем), від імені якої діяла ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений Приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 750. За цим договором продавець передає у власність покупцю (продає), а покупець в особі представника приймає у власність (купує) належну продавцю квартиру АДРЕСА_1 . Квартира, що відчужується за даним договором, має наступні характеристики, загальна площа - 126,6кв.м., житлова площа - 38,8 кв.м., кількість кімнат - 2.
Згідно п. 1.3 даного договору, відчужувана квартира належить продавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І.Л. від 10.09.2011 року за реєстровим № 1632, право власності зареєстроване ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» (м. Тернопіль) 13.09.2011 року за реєстровим номером 34584990 за номером запису 1260 в книзі 53 (Витяг про державну реєстрацію права № 31288701, серії СЕВ № 090869). Відповідно до розділу 2 вищевказаного договору, продаж зазначеної квартири, за домовленістю сторін, вчинено за суму 1890000,00 грн. Своїм підписом у даному договорі ОСОБА_2 підтвердила проведення зі сторони ОСОБА_7 повного розрахунку за продану квартиру та відсутність щодо покупця претензій фінансового характеру.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 171329089 від 21 червня 2019 року, право приватної власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 126,6 кв.м., зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири серія та номер: 750, виданий 21.06.2019 року, видавник: Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О.
Цього ж числа (21 червня 2019 року) між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровувана) було укладено договір дарування 1/4 частки гаража, згідно якого ОСОБА_2 подарувала - безоплатно передала у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 в особі представника прийняла в дар належну дарувальнику 1/4 частку гаража IV, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 171329791 від 21 червня 2019 року, право власності на 1/4 частку гаража, загальною площею 80.7 кв.м., що знаходиться в цокольному поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 21 червня 2019 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О., на підставі договору дарування 1/4 частки гаража, серія та номер: 751, виданого 21 червня 2019 року, за ОСОБА_1
26 липня 2019 року між ОСОБА_5 (дарувальником) та ОСОБА_3 (обдаровуваним) укладено договір дарування квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 386. Згідно даного договору дарувальник передав безоплатно у власність (подарував), а обдарований прийняв у власність належну дарувальнику на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 . Відчужувана квартира двокімнатна, загальною площею - 126,6 кв.м., житловою площею - 38,8 кв.м.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 180954341 від 13 вересня 2019 року право приватної власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 126,6 кв.м., зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири серія та номер: АДРЕСА_5 , виданий 26.07.2019 року, видавник: ПН КМНО Кравцов О.О. Номер запису про право власності - 32573532.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 193112051 від 16 грудня 2019 року право власності на гараж, загальною площею 80.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , гараж IV зареєстровано 26 липня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Кравцов О.О. на підставі договору дарування гаражу, серія та номер: 389, виданий 26 липня 2019 року, видавник: ПН КМНО Кравцов О.О. за ОСОБА_3 , частка у власності 1/1.
31.07.2019 року на вказану квартиру та гараж зареєстровано обтяження, яке здійснено Приватним виконавцем Бердар М.М. на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 59687365, виданої 31.07.2019 року Приватним виконавцем Бердар М.М. Особа, майно/права якої обтяжується - ОСОБА_3 .
03 вересня 2019 року Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бердар Микола Миколайович звернувся до ДП «СЕТАМ» із заявою про реалізацію арештованого майна, а саме двокімнатної квартири АДРЕСА_6 .
10 грудня 2019 року приватний виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 370/775/19, виданого 06 квітня 2019 року суддею Макарівського районного суду Київської області Тандир О.В. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики № 14/11/18-п від 14 листопада 2018 року в розмірі 7000000 грн. та судових витрат 4802,50 грн., видано акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у ВП № 59687365, згідно якого ОСОБА_4 передається у власність наступне майно: гараж IV загальною площею 80,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1857099261101, номер запису про право власності: 32575283 на підставі договору дарування гаражу, серія та номер: 389, виданий 26.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О. за ціною третіх електронних торгів, а саме - 737322 гривні 60 копійок, що належить боржнику ОСОБА_3 .
На підставі вказаного акту 10 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.
За заявою ОСОБА_4 від 09 червня 2020 року, 09 червня 2020 року нотаріусом видане свідоцтво на підставі акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, складеного ОСОБА_8 , приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва 10 грудня 2019 року, у якому посвідчено, що ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , належить на праві власності майно, що складається з гаража IV, загальною площею 80,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1857099261101, документ, що підтверджує право власності - договір дарування гаража, посвідчений Кравцовим О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 26 липня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 389, оскільки торги не відбулися і стягувач ОСОБА_4 виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_3 , на підставі договору дарування гаража, посвідченого Кравцовим О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 26 липня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 389, право власності за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, номер запису про право власності - 32575283.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 214192805 від 26 червня 2020 року право власності на гараж IV, загальною площею 80.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 09 червня 2020 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т., на підставі свідоцтва, серія та номер: 2063, виданого 09 червня 2020 року, видавник: Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т., за ОСОБА_4 , частка у власності 1/1.
Згідно повідомлення Міністерства юстиції щодо проведення перевірки №39218/15215-26-20/19.2.1 від 03.09.2020 року, згідно відомостей Державного реєстру прав за заявою від 26.07.2019 року №35175273 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.07.2019 року № 47956216, на підставі якого внесено запис про право власності за ОСОБА_5 № НОМЕР_2 щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (номер об'єкта нерухомого майна 1611133761101). Аналогічні дії проведені приватним нотаріусом Головкіною Я.В. за заявою від 26.07.2019 року № 35175280 відносно гаража IV, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (номер об'єкта нерухомого майна 1857099261101). Реєстраційні дії щодо реєстрації переходу права власності приватним нотаріусом Головкіною Я.В. проведено на підставі рішення Керченського міського суду від 02.10.2012 року № 108/8506/12. Вказане рішення відсутнє в ЄДРСР.
Разом з тим, за заявою від 26.07.2019 року № 35191665 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.07.2019 року №47973761, на підставі якого внесено запис про право власності за ОСОБА_3 № НОМЕР_3 щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (номер об'єкта нерухомого майна 1611133761101). Аналогічні дії проведені приватним нотаріусом Кравцовим О.О. за заявою від 26.07.2019 року № 35194044 відносно гаража IV, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (номер об'єкта нерухомого майна 1857099261101). Реєстраційні дії щодо зміни власника ОНМ проведено приватним нотаріусом Кравцовим О.О. в результаті вчинення нотаріальних дій, а саме посвідчення правочинів, договору дарування квартири від 26.07.2019 року № 386 та договору дарування гаражу від 26.07.2019 року № 389.
Станом на 31 липня 2020 року приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не здійснюється.
Керченський міський суд Республіки Крим на запит про надання копій судових актів у цивільній справі № 108/8506/12 від 02.10.2012 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу, визнання купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно, направив лист № 60282п від 01 жовтня 2020 року, у якому повідомив, що згідно з електронною базою даних «Д-3» за 2012 рік, дана цивільна справа в Керченському міському суді не зареєстрована.
Згідно листа ДСА України № 15-14675/20 від 31 липня 2020 року, станом на 28 липня 2020 року електронної копії судового рішення Керченського міського суду АР Крим від 02.10.2012 року у судовій справі № 108/8506/12 в Реєстрі не знайдено.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є власником спірної квартири і гаражу, що в АДРЕСА_1 , жодних правочинів щодо відчуження вказаного майна не вчиняла, майно вибуло з її володіння поза її волею та захистив порушене право позивачки шляхом витребування вказаного майна у відповідачів.
Колегія погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Даним вимогам рішення суду відповідає.
У статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з частиною 1 статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
За змістом частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Як передбачено частинами першою-третьою статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Рішення суду переглядається в частині витребування спірної квартири від ОСОБА_3 та скасування реєстрації права власності на вказану квартиру за ним.
Суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_1 набула право власності на квартиру на підставі нотаріально посвідченого 21 червня 2019 року договору купівлі-продажу прийшов до вірного висновку що вона є власником спірної квартири і захистив її порушене право власності. З вказаного договору купівлі-продажу вбачається, що попереднім власником вказаної квартири була ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І.Л. від 10 вересня 2011 року за реєстром №1632, право власності зареєстроване в ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" м. Тернопіль 13 вересня 2011 року за реєстраційним номером 34584990 за номером запису 1260 в книзі 53. Продавець стверджувала та гарантувала, що вказана квартира на момент підписання цього договору нікому не продана, не відчужена, в судовому спорі не перебуває, внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб.
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 набув право власності на спірну квартиру на підставі договору дарування укладеного на його користь 26 липня 2019 року ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О., тому суд підставно застосував статтю 388 ЦК України та витребував у відповідача вказану квартиру.
З договору дарування квартири видно що відчужувана квартира була зареєстрована за ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 26 липня 2019 року. В цей же день ОСОБА_5 , зареєструвавши право власності на спірну квартиру в приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області, уклав договір дарування вказаної квартири на користь ОСОБА_3 у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова О.О.
З повідомлення Міністерства юстиції від 03.09.2020 року видно, що приватний нотаріус Головкіна Я.В. внесла запис про право власності на квартиру за ОСОБА_5 №32557015 26 липня 2019 року на підставі рішення Керченського міського суду від 2.10.2012 року у справі №108/8506/12. Вказане рішення відсутнє в ЄДРСР.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_5 з 2012 року своїх прав на спірну квартиру не реєстрував, а приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. за наявності зареєстрованого об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта 1611133761101, номер об'єкта в РПВН - 34584990 за ОСОБА_1 21 червня 2019 року ( а.с.16 т.1 ) зареєструвала 26 липня 2019 року право власності на вказану квартиру з тим же реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1611133761101 за ОСОБА_5 . Аналогічно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу нп підставі договорів дарування перереєстрував право власності на вказане майно за ОСОБА_3 при наявності реєстрації на той час права власності на ці об'єкти за ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції неодноразово витребовував копії нотаріальних справ щодо вчинення правочинів із спірним майном.
Міністерство юстиції повідомило, що Наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2020 року №739/5 свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю №6997 на ім'я ОСОБА_9 анульовано відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату №9 від 26.02.2020 року та нотаріальну діяльність приватного нотаріуса припинено наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції №334/6 від 03.03.2020 року. Приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_10 по Київському міському нотаріальному округу припинена з 15.06.2020 року наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 735/6 від 15.06.2020 року. Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса до Київського державного нотаріального архіву на відповідальне зберігання не передано.
Згідно листа ДСА України № 15-14675/20 від 31 липня 2020 року, станом на 28 липня 2020 року електронної копії судового рішення Керченського міського суду АР Крим від 02.10.2012 року у судовій справі № 108/8506/12 в Реєстрі не знайдено. Правом надавати/завіряти інформацію щодо таких документів будь-якому запитувачу наділений відповідний суд.
Керченський міський суд Республіки Крим на запит про надання копій судових актів у цивільній справі № 108/8506/12 від 02.10.2012 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу, визнання купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно, направив лист № 60282п від 01 жовтня 2020 року, у якому повідомив, що згідно з електронною базою даних «Д-3» за 2012 рік, дана цивільна справа в Керченському міському суді не зареєстрована.
Суд першої інстанції вірно визнав вказані докази належними і допустимими та такими, що підтверджують викладені у них обставини.
Доводи апелянта про те, що лист, виданий Керченським міським судом Республіки Крим на запит про надання копій судових актів у цивільній справі № 108/8506/12 від 02.10.2012 року не може братись до уваги, оскільки виданий органом та службовою особою на тимчасово окупованій території та не створює правових наслідків не заслуговують уваги суду, оскільки у даному випадку підлягають застосуванню так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Відповідно до вимог статті 89 УЦПК України місцевий суд надав правильну оцінку зібраним у справі доказам у сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалось на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у матеріалах справи доказів.
Наявна в матеріалах справи фотокопія, подана апеляційному суду з клопотанням про зупинення апеляційного провадження, в якій відображено текст під назвою "заочне рішення Керченського міського суду від 2 жовтня 2012 року" не є судовим рішенням (його копією), а тому не підтверджує права власності ОСОБА_5 на спірну квартиру виходячи з наступного.
Під час перевірки копій документів, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування з мотивів наведених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 389-390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 вересня 2021 року - залишити без змін.
Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 травня 2022 року.
Головуючий:
Судді: