Справа № 302/428/21
Закарпатський апеляційний суд
06.06.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/313/21 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31.05.2021.
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, із вищою освітою, що має двох неповнолітніх дітей, розлучений, непрацюючий, раніше судимий вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.03.2021 за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин, засуджений:
- за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Згідно вироку ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
09.04.2021 біля 17 год. ОСОБА_8 , знаходячись по місцю проживання в приміщенні будинку що за адресою АДРЕСА_1 , в ході сварки з колишньою дружиною ОСОБА_9 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, схопив останню за руки своїми руками та почав стискати, після чого не припиняючи своїх дій наніс ОСОБА_9 множинні удари кулаками рук та ногами в область обличчя та усього тіла.
У результаті своїх протиправних дій ОСОБА_8 , згідно з висновку судово-медичного експерта №42/м від 19.04.2021, спричинив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_9 у вигляді синця на шкірних покривах лівої щічної ділянки, аналогічного характеру виявлено синці на шкірних покривах нижньої третини лівого передпліччя, на шкірних покривах правого передпліччя у нижній третині по внутрішній поверхні, на шкірних покривах середньої третини правої гомілки по задній поверхні, на шкірних покривах тильної поверхні правої стопи, на шкірних покривах грудної клітки справа. Згідно консультації спеціалістів у неї виявлено: забій правої реберної дуги. Тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах лівого та правого передпліччя виникли від дії тупих твердих предметів по механізму стиснення, якими могли бути пальці рук сторонньої особи. Інші вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих
-2-
предметів по ударному механізму дії, якими могли бути стиснуті пальці в кулак, або взуті ноги сторонньої особи. По давності вкладаються в час події, яка мала місце 09.04.2021. Розладу здоров'я за собою не потягли і по цій ознаці відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду від 31.05.2021 щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким останньому призначити покарання у виді громадських робіт строком на 180 годин, на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднати частину невідбутого покарання за вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.03.2021 і остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді громадських робіт на строк 230 годин. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що вирок суду першої інстанції є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_8 покарання тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вказує на те, що вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.03.2021, ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин. Після постановлення вищевказаного вироку, ОСОБА_8 вчинив нове кримінальне правопорушення, за яке йому призначено покарання, однак судом всупереч положень ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків обвинуваченому не призначено. Окрім того, прокурор вказує на те, що судом також необґрунтовано призначено ОСОБА_8 найбільш м'який вид покарання, з передбачених санкцією ч.1 ст.125 КК України, без урахування того, що останній втретє притягається до кримінальності. За наведених обставин прокурор вважає, що призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_8 є несправедливим через м'якість та недостатнім для виправлення обвинуваченого. З огляду на систематичне вчинення ОСОБА_8 домашнього насильства проти своєї дружини ОСОБА_9 та нанесення потерпілій тілесних ушкоджень під час конфліктів, вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого положення п.5 ч.1 ст.91-1 КК України та направити останнього для проходження програми для кривдників на строк 02 (два) місяці.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу, просила у зв'язку з порушенням кримінального процесуального законодавства скасувати вирок та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права в кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду із прав людини.
-3-
Відповідно до вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно ст.129 Конституції України гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією з основних засад судочинства. Зазначений конституційний припис покладає на суд обов'язок здійснювати повне фіксування судового процесу технічними засобами, оскільки саме за умови такого фіксування судового процесу гарантується конституційне право кожного на судовий захист, а також забезпечуються законність та інші основні засади судочинства.
Засада щодо гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами розкривається у статті 27 КПК України і складається з трьох взаємопов'язаних елементів: 1) гласність судового провадження; 2) відкритість судового провадження; 3) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Ураховуючи те, що зазначена норма-засада є цілісною, фіксування судового засідання є допоміжним елементом щодо двох інших елементів - гласності судового процесу, яка полягає у забезпеченні обізнаності учасників судового провадження щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їхніх копій, а також надання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення (частина перша статті 27 КПК), та відкритості судового процесу - право кожного бути присутнім під час судового розгляду, за винятком випадків, визначених законом (частина друга статті 27 КПК).
Загальними засадами кримінального провадження, зокрема п.20 ч.1 ст.7 КПК України, а також ч.5 ст.27 цього Кодексу визначено, що під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко - та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до вимог ч.ч.4,6 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, коли воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
Попри це, при перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом встановлено, що до них приєднано технічний носій інформації, на якому наявні аудіо-та відеозаписиси підготовчого судового засідання, однак, на ньому відсутня фіксація судового засідання від 31.05.2021 суду першої інстанції, в ході якого відбувався судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 .
-4-
При цьому, зі змісту журналу судового засідання від 31.05.2021 вбачається, що судом першої інстанції саме цієї дати було проведено як підготовче судове засідання, так і проведено судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 та проведено всі процесуальні дії, втому числі передбачені ст.ст.349-351 КПК України.
Наведене свідчить про порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачених ст.107 КПК України.
Зважаючи на обсяг інформації, відсутньої на технічному носії, та значимість тих процесуальних дій, які проводились у судовому засіданні 31.05.2021 і мали стати «інформативною основою» ухваленого судового рішення, з огляду на те, що обвинувачений вказує на незаконність судового рішення щодо нього в цілому, але інформація про них виявилась відсутньою на технічному носії, такі порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктом 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.
Підставами для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є такі порушення норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення, чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства, чи іншим шляхом вплинули, чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.
Колегія суддів вважає, що неухильне дотримання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження, встановлення істини в справі й прийняття правильного рішення. При цьому конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано апеляційним судом істотним чи неістотним, залежно від обставин кримінального провадження.
Установлені та наведені в ухвалі апеляційного суду порушення кримінального процесуального закону є істотними, оскільки торкаються прав та законних інтересів обвинуваченого, перешкодили суду повно, і всебічно розглянути кримінальне провадження, і вплинули, чи могли вплинути на постановлення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення, а тому вирок підлягає скасуванню. Дані порушення не можуть бути усунуті апеляційним судом в ході апеляційного розгляду, а тому відповідно до вимог п.7 ч.2 ст.412 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 є істотними і такими, що перешкодили суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути кримінальне провадження, що є безумовною підставою для скасування вироку.
Отже, апеляційним судом установлено порушення п.7 ч. 2 ст.412 КПК України, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.415 цього Кодексу є безумовною підставою для скасування вироку та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Крім того, зважаючи на відсутність фіксування судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 на технічному носії інформації, колегія суддів позбавлена можливості перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, дати їм відповідну оцінку та прийняти законне і обгрунтоване рішення.
-5-
Згідно п.3 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а крім того, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК України, місцевим судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення кримінального провадження, що є безумовною підставою для скасування судового рішення та призначення, відповідно до ст.415 КПК України нового розгляду у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.415 КПК України призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
При новому розгляді кримінального провадження, суду першої інстанції необхідно усунути встановлені недоліки, всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі обставини кримінального провадження, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, в тому числі щодо особи обвинуваченого, тяжкості кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, виду та розміру призначеного покарання, дати відповідну оцінку доказам у їх сукупності та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК України.
Якщо за наслідками нового розгляду суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, погодиться з обставинами його вчинення та доказами, наведеними стороною обвинувачення на їх підтвердження, і не встановить нових позитивних даних про особу чи обставин, що пом'якшують покарання, то рішення про призначення покарання у виді штрафу слід вважати неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне м'якість призначеного покарання та порушує загальні засади призначення покарання.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31.05.2021 скасуванню, а матеріали кримінального провадження направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст.ст.404,405,407,412,415, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31.05.2021 щодо ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала Закарпатського апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді