Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/101/22
Провадження № 3/670/103/22
07 червня 2021 року смт. Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Волкова О.М.
з участю секретаря Сікорської В.О.
захисника Потапова О.О.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.02.2022 року серії ААБ № 163966, 27.02.2022 року о 20 год. 40 хв. в с. Пирогівка по вул. Шкільна ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у Віньковецькій ЦРЛ відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про місце, дату та час, не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Також надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що 27.02.2022 року він перебував у складі автопатруля в с. Пирогівка по охороні громадського порядку, та о 20.00 год. виконував наказ старшого наряду ОСОБА_2 , який наказав їхати на вул. Шкільну для присікання виниклого конфлікту між жителями села та переселенцями. Однак неподалік того місця його зупинив патрульний поліції, вдаривши жезлом по автомобілю. Від огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, а спиртне від нього було чути можливо тому, що в автомобілі хтось із товаришів пролив горілку на його одяг, тому провадження по справі просив закрити. Також зазначив, що копію протоколу про адміністративне правопорушення поліцейський йому не вручав.
Захисник, адвокат Потапов О.О. у судовому засіданні заперечував факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, наголошуючи на тому, що він виконував під час патрулювання у складі автопатруля по охороні громадського порядку наказ старшого наряду ОСОБА_2 , коли їх авто зупинив патрульний поліції, та склав протокол № 163966 за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Від огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся. На відео звучить не його голос. Копію адмінпротоколу йому поліцейський не вручав.
Захисник зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 41 КК України дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
Ця норма реабілітує обвинуваченого навіть у випадку, якщо той керував автомобілем у стані сп'яніння, оскільки він виконував законний наказ командира патруля ОСОБА_2 в умовах воєнного стану, який регулюється ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в країні.
Наказ виданий службовою особою у встановлений спосіб в межах компетенції в умовах воєнного стану під час несення патрульної служби по охороні громадського порядку в с. Пирогівка. Законність наказу ніким не оспорена, та ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності згідно ст. 18 КУпАП з метою присікти протиправні дії правопорушника, заяву на якого подала жінка-пересиленка.
Крім того, на думку захисника, сам факт перебування водія у стані алкогольного сп'яніння та відмова від пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння стороною обвинувачення недоведена належними та допустимими доказами.
За версією обвинувачення стан алкогольного сп'яніння водія підтверджується: протоколом про вчинене правопорушення, відео фіксацією події та актом огляду водія. Однак належність та допустимість цих доказів викликає сумніви у сторони захисту.
Пунктом 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за N 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за N 1413/27858, встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейським проводиться в присутності двох свідків.
Про це ж сказано і в п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Проте в акті огляду свідки не вписані, а таких, які б підтвердили ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 суду не представлено, хоча свідки на місці були і вони зафіксовані на відео.
Пунктом 4 розділу вище згаданої Інструкції також зазначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками в оспорюваному акті вказано запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя ОСОБА_1 .
Подія зупинки авто відбулась в лютому місяці. На вулиці був мороз. ОСОБА_1 декілька годин патрулював на свіжому повітрі, тому почервоніння обличчя на морозі є нормальним явищем для звичайної здорової людини.
Запах алкоголю міг відчуватись, оскільки на одяг ОСОБА_1 пролили спиртне. Окрім цього очевидець події - жінка (відео файл - 4 21.06.10 - 21.06.40) не підтверджує стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 27.02.2022 року о 20.40 год.
Тому акт огляду водія на стан сп'яніння складений без включення в цей документ двох зафіксованих на відео свідків події слід вважати недопустимим доказом через недотримання процедури, передбаченої в вищенаведеній Інструкції, тобто через недотримання встановленого Законом порядку його отримання (в незаконний спосіб).
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Копія протоколу ОСОБА_1 не вручена взагалі, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 254 КУпАП, тобто права обвинуваченого отримати копію обвинувального акту.
Згідно ч. 4 п. 2 розділу 2 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення...» під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Захисник звертав увагу суду, що із відео слідує, що працівник поліції повідомляє про статтю 268 КУпАП, але не роз'яснює ОСОБА_1 її зміст, зокрема його право на захист та інші права. Він повідомив лише про право обвинуваченого заявляти клопотання (відео 20:40:30. - 20:40:30 год. Х700...0181 - другий файл відео). ОСОБА_1 не обізнаний в повному обсязі з правами передбаченими ст. 268 КУпАП, тобто запис у протоколі № 163966 про роз'яснення ст. 268 КУпАП та розписка про роз'яснення йому прав, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки права обвинуваченому в повному обсязі не роз'яснені.
Таким чином, не вручення копії адміністративного протоколу, не роз'яснення порушнику права на захист та інших прав, не зазначення очевидців у протокол та відсутність письмових пояснень свідків правопорушення, які фактично залучались до участі у справі, мають наслідки визнання протоколу серії ААБ № 163966 про адміністративне правопорушення неналежним доказом, виходячи із вище згаданого рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010.
Наявний в матеріалах відеозапис не є оригіналом відеозображення певної події 27.02.2022 року, а являється незасвідченою копією (переписаною із невідомого джерела, можливо із бодікамери поліцейського). Ця копія не відображає послідовно зміст події правопорушення, оскільки файли перериваються, а саме файл 4 і файл 5, між ними вирізано 16 хв. тексту, файл 4 закінчено о 21.07, а файл 5 розпочато о 21.23 год.
Відповідно до ст. 5 Розділу III Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбачено, що відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
Оскільки відео зйомка події правопорушення проведена із грубим порушенням зазначеної Інструкції і суду представлено незасвідчену належно копію запису, без зазначення джерела її походження, а відео та аудіо інформація є непослідовною, переривається, містить неприродні паузи, то такий доказ є недопустимим в силу вище наведеного рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, як отриманий з грубим порушенням діючого Законодавства.
З огляду на неналежність наданих стороною обвинувачення суду доказів, а саме: адмінпротоколу серії ААБ № 163966, Акту огляду водія на стан алкогольного сп'яніння; розписки про роз'яснення йому прав; відеозапису виникає, захисник вважає винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення оговореного ст. 130 ч. 1 КУпАП є недоведеною і у зв'язку з цим провадження у справі просить закрити.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи (ст. 245 КУпАП).
Статтею 251 КУпАП визначено, що фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Заслухавши захисника, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить такого висновку.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, а сам порядок такого огляду виписаний, зокрема, у ст. 266 КУпАП, постанові Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджені спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Відповідно до вимог цих нормативних актів, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками такого стану є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, враховуючи особливості правопорушення і виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати, чи вчинено особою порушення ПДР, а якщо вчинено, то в чому саме полягає правопорушення і чи винна особа у цьому.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення старшим інспектором з РПП СПД № 1 ВнП № 3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Баланом О.О. 27.02.2022 року о 21.20 год. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 163966 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно даних якого 27.02.2022 року о 20 год. 40 хв. в с. Пирогівка по вул. Шкільна ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у Віньковецькій ЦРЛ відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
Відповідно до частини 1 ст. 2 вказаного Кодексу законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Згідно з частиною 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Оскільки нормами чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не визначений процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, та з метою розгляду даної справи відповідно до засад ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю, що справу слід вирішити за аналогією Закону, а саме, в даному випадку, за нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як видно із відеозапису, водія було зупинено поліцейським у темну пору доби. Причину зупинки транспортного засобу поліцейський не пояснив, а одразу ж попросив водія надати документи та запитав його кілька разів, хто дозволив їздити п'яним. Разом з тим, як звертав увагу суду захисник, автомобіль рухався повільно, правил ДР не порушував, і підстав для зупинки автомобіля не було. Тому у даному випадку суд погоджується з доводами захисника щодо безпідставності такої зупинки водія ОСОБА_1 , і через вказане істотне порушення ЗУ «Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху всі наступні здобуті поліцейськими докази у цій справі за принципом «плодів отруєного дерева» є недопустимими.
Суд також зауважує, що згідно з відеозаписом події працівник поліції попередньо не зазначив ознаки стану сп'яніння водія, не роз'яснив порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці, не з'ясував конкретно, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Драгер», а одразу ж констатував, що ОСОБА_1 відмовляється проходити тест, і повідомив, що буде складати протокол. Такі ознаки не були повідомлені й присутнім свідкам, що суд вважає істотним порушенням встановленої ст. 266 КУпАП процедури огляду водія на стан сп'яніння. Разом з тим з відеозапису вбачається, що приблизно через 20 хвилин після зупинки під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейський повідомляє йому, що від нього чути перегар, на що ОСОБА_1 повідомляє, що не пив, та на слова поліцейського «то пройдіть тест», відповідає: «свободно». Однак поліцейський жодних дій з метою проходження водієм огляду на стан сп'яніння на місці не вживає.
Також із змісту відеозапису події слідує, що працівник поліції водію ОСОБА_1 при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення не роз'яснив повністю права, та зокрема його право на реальну допомогу адвоката, що суд вважає істотним порушенням його права на захист, і яке є процесуальною перешкодою для притягнення до відповідальності.
Суд погоджується з доводами захисника про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак за відсутності інших належних та допустимих доказів це є порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол -- це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік можливих доказів вини правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини.
Тому враховуючи загальні принципи судочинства, суд вважає, що при оформленні протоколу були допущені порушення, які дають суду підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП належить закрити.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 247, ст.ст. 283-285, ст. 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд.
Суддя О.М. Волкова