06.06.2022 Справа №607/4269/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Мостовської І.Б.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, посилаючись на те, що вона сама не в змозі забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Тому, вважає, що відповідач, як батько дітей, який є здоровим та працездатним, може сплачувати аліменти на утримання дітей.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.04.2022 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подавши суду попередньо заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позові та просила суд їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши суду попередньо заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав та не заперечив щодо його задоволення.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 24 липня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис №828.
В шлюбі у сторін народилися діти: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 виданим 26.01.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, актовий запис №156 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 виданим 15.03.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №604.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У відповідності до статті 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В силу вимог ст. 182 СК суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 має можливість виконувати батьківські обов'язки по утриманню неповнолітніх дітей, суд вважає, що в даному випадку мають місце порушення прав неповнолітніх дітей, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача в користь позивача аліментів.
Визначаючи розмір аліментів, беручи до уваги визнання відповідачем позову, суд на підставі ст. 182 СК України враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей та платника аліментів, інші обставин, що мають істотне значення, виходить з рівності обов'язку батьків щодо утримання дітей, прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що не може бути меншим 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Окрім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 слід стягнути в користь держави судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 352, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що не може бути меншим 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з 31 березня 2022 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 992 грн. 40 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Учасники справи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк