Справа № 466/839/22
Провадження № 2/466/1207/22
08 червня 2022 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Донченко Ю.В.
за участю секретаря судового засідання Назаркевич Ю.В.
Справа № 466\839\22
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
за участі позивача ОСОБА_1
встановив:
02.02.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що сторони зареєстрували шлюб 28.02.2004 р. у Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м.Львова, актовий запис №49. Від спільного подружнього життя у них народився син- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з відповідачкою. Зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у нього з дружиною відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння, наявні різні погляди на життя, шлюбні відносини між ними давно припинені. На момент звернення до суду спільного господарства не ведуть, спільно не проживають, тому підтримувати сімейні відносин немає сенсу. Просить суд розірвати шлюб.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.02.2022 року справу номер 466/839/22 розподілено судді Донченко Ю.В.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 18.02.2022 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, дану справу призначено до судового розгляду у спрощеному позовному порядку з участю сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зіславшись на обставини та факти, що вказані в позові, просив їх задовольнити,
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить розірвати шлюб (а.с.9).
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 28.02.2004 р. у Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м.Львова, актовий запис №49 (а.с.4).
Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження, виданого повторно серії НОМЕР_1 від 28.04.2021 р. (а.с.7).
Судом встановлено, що сторони тривалий час разом не проживають, не ведуть спільне домашнє господарство, подружніх стосунків не підтримують.
Позивач в позовній заяві вказує на те, що примирення між ними не можливе і просить шлюб розірвати, також в судовому засіданні зазначив, що відповідачка майже дванадцять років перебуває за кордоном разом з їх сином. В заяві, яка подана до суду відповідачкою, остання позовні вимоги визнала, просила шлюб розірвати.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції, і є частиною національного законодавства України.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Виходячи із положень ст. 112 Сімейного кодексу України, враховуючи дійсні взаємовідносини, які склалися між сторонами, суд вважає, що сім'я між позивачем та відповідачем фактично розпалася, збереження сім'ї за таких обставин стало неможливим подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не відповідатиме взаємним інтересам сторін, і шлюб має бути розірвано.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судові витрати по справі складаються із судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, позивач не просить про стягнення судового збору з відповідача.
Керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 28 лютого 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м.Львова, актовий запис №49.
Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено та підписано 08.06.2022 р.
Суддя Ю. В. Донченко