465/1688/22
3/465/1326/22
Іменем України
07.06.2022 року м.Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова- Мартинишин М.О., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 30.03.2022 року о 15:30 год. по вул. Трускавецька, 16 у м. Львові, керував автомобілем марки «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 , однак був тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 10.02.2021 року по ВП №63334562, внаслідок чого на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №2344787 від 30.03.2022 року.
Правопорушник ОСОБА_1 у суді свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП не визнав, заперечив викладенні дані у протоколі про адміністративне правопорушення та пояснив, що він 30.03.2022 року о 15:30 год. по вул. Трускавецька, 16 у м. Львові не керував автомобілем «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 . Він знаходився біля даного автомобіля. За таких обставин вважає, що вини у даному правопорушенні його немає, а тому просив закрити справу відносно нього.
Представник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Назаркевич С.М. в суді пояснив, що вину ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.126 КУпАП не визнає, заперечує викладенні дані у протоколі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що факту керування даним автомобілем ОСОБА_1 не було, а більше того не було факту запинки з боку працівників поліції, які свідчать, що ОСОБА_1 здійснював керування.Зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідач вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не підтверджується жодним належним доказом, яким зокрема може бути фото чи відео фіксація, показами свідків, тощо. Тому вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративне правопорушення є недоведеною. Просить закрити справу відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та представник правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Назаркевича С.М., дослідивши представлені адміністративні матеріали вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, дії останнього правильно кваліфіковано за даною статтею
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Згідно з ч.1 ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомісті.
У ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також повинно бути з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Поясненням правопорушника ОСОБА_1 та адвоката Назаркевича С.М., даними в суді, суд не дає віри, так як вони спростовуються зібраними по справі матеріалами та фактичними даними.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні ним адміністративного правопорушення доведена матеріалами зібраними, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №2344787 від 30.03.2022 року, копіє протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №234786 від 30.03.2022 року, постановою державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 10.02.2021 року по ВП №63334562 та копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія EAО № 5352170 від 30.03.2022 року.
За таких обставин, доводи щодо помилкової кваліфікації дій ОСОБА_1 працівниками поліції за ч. 3 ст. 126 КУпАП, та про недотримання працівниками поліції під час складання протоколу вимог закону не заслуговують на увагу та відхиляються судом.
Не визнання своєї вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП розцінюю, як спосіб уникнення від відповідальності.
Отже, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, його особу, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, вважаю, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 496,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496,20 гривень.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через районний суд.
Суддя Мартинишин М.О.