Справа № 465/4591/21
провадження 1-кс/462/895/22
10 червня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Львові заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей її заяви про кримінальне правопорушення від 06.06.2021,
У провадженні Залізничного районного суду м. Львова в судді ОСОБА_4 перебувають матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей її заяви про кримінальне правопорушення від 06.06.2021.
24.05.2022 ОСОБА_3 подала до суду заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 . Заява обгрунтована тим, що 02.05.2022 нею через канцелярію Залізничного районного суду м.Львова подано клопотання № 2/1 від 28.04.22 року (вх. № 6871) для уточнення змісту скарги та надання їй можливості акцентувати увагу суду при розгляді скарги на тому, що бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування пов'язана зі спробою приховати факт безпосередньої участі посадових осіб Франківського районного суду м.Львова в розкраданні дороговартісних активів в особливо великих розмірах для послаблення обороноздатності України, вчинення дій з корисливих мотивів всупереч інтересам держави, сприяння інтересам «руського міра». Натомість 04.05.2022, усвідомлюючи правові наслідки своїх дій, слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_4 , будучи обізнаним про війну в Україні, в задоволенні клопотання №2/1 від 28.04.2022 року відмовив. Вважає, що слідчий суддя ОСОБА_4 з врахуванням всіх обставин умисно обмежив право зацікавленої особи в доступі до правосуддя, які на переконання скаржниці мали виключне значення для належного розгляду справи, постановлення законного обґрунтованого рішення. Заявниця зазначає, що суддею Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_4 продовжується реалізація схем, які могли слугувати підставою для доводів ворога про відсутність в Україні судової системи, можливість постановлення попередньо узгоджених судових рішень для реалізації корупційних забаганок, відтак для початку знищення України як самостійної держави. Крім цього, звертає увагу суду на те, що суддя ОСОБА_4 призначений на посаду ОСОБА_5 . Також член родини судді ОСОБА_4 володіє дороговартісною квартирою в елітному житловому комплексі, при цьому джерела походження доходів, які б могли надати можливість придбати вказану нерухомість не повідомлено. Вищевикладене дає підстави для припущень про можливу участь судді ОСОБА_4 в реалізації корупційних схем, зокрема схем "кришування" виведення з комунальної власності майна, що могло послабити обороноздатність України. З врахуванням наведеного просить заяву задоволити.
Вивчивши матеріали заяви про відвід, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід визначити суб'єктивний та об'єктивний критерії, та їх розмежовувати. При цьому суб'єктивною складовою, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії», є докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, а суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного, що можливо при встановлені наявності певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Отже, за суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Водночас об'єктивний критерій, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фей проти Австрії» полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що право особи забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Таким чином, відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Разом з тим, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно ч. 1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створений на підставі закону.
На думку суду, заявником не наведено будь-яких конкретних обставин, які б давали підстави вважати, що слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_4 є упередженим або має особисту заінтересованість у результатах розгляду поданої ОСОБА_3 скарги. Натомість зміст поданої заяви про відвід зводиться до незгоди з діями слідчого судді щодо відмови в задоволенні клопотання про витребування у ЛКП «Листопадове» документів щодо активів, внесених в статутний фонд підприємства, розмір якого становить 81237640,81 грн.
На переконання суду наведені у заяві мотиви не можуть бути належною підставою для відводу, оскільки вчинення слідчим суддею процесуальних дій та прийняття рішень у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку не дають підстав для висновку про необ'єктивність чи упередженість судді, а факт ухвалення суддею судового рішення, з якими не згоден заявник, не може бути підставою для відводу у кримінальному процесі.
Суд звертає увагу, що завданням інституту відводу є усунення від участі в справі передбаченої законом особи, щодо якої об'єктивно існують фактичні підстави, що виключають її участь в цій справі.
Таким чином, суд вважає, що заявником не наведено достатніх та переконливих фактів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачено ст.75 КПК України, а заява про відвід фактично зводиться до незгоди заявника із прийнятим суддею процесуальним рішенням.
Інших підстав, передбачених ст.75 КПК України, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді вищевказаної скарги, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви про відвід слідчого судді відсутні.
Керуючись ст.75, 369-372, 376 КПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей її заяви про кримінальне правопорушення від 06.06.2021 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: