Справа № 523/8648/17
Провадження № 1-кп/523/290/18
27.12.2018 р. Колегія суддів Суворовського районного суду м.Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, пп.1, 9 ч.2 ст.115 КК України, -
На розгляді колегії суддів Суворовського районного суду міста Одеси знаходиться обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, пп.1, 9 ч.2 ст.115 КК України.
В ході судового розгляду прокурор просив продовжити відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 не заперечував проти клопотання прокурора та вважав можливим продовжити його підзахисному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, потерпіла підтримала позицію прокурора, обвинувачений у вирішенні клопотання прокурора щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклався на розсуд суду.
З'ясувавши позицію прокурора, потерпілої, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , суд приходить до висновку про необхідність продовження стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наступних підстав.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу та щодо можливості його зміни на більш м'який, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді тримання під вартою на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Суворість покарання за кримінальним правопорушенням, за якими обвинувачується
ОСОБА_8 , не є співрозмірною терміну перебування останнього під вартою з моменту затримання і по даний час.
Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але і високі стандарти охорони загальногромадянських прав. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд по правам людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, суд враховує, що на даний час по справі проведено допит не всіх свідків, а тому ризик можливості впливу на таких осіб також існує.
Оскільки на даний час по справі триває судовий розгляд, який зважаючи на категорію складності справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, адже на даний час проведено допит лише частини свідків, та проводиться дослідження доказів по справі, судом вживаються всі необхідні дії для розгляду справи в розумні строки, зокрема на це вказує і періодичність та кількість проведених судових засідань по справі, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 строком на два місяці.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів,-
Продовжити запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області строком на 60 днів - до 24.02.2019 року, включно.
Копії ухвали направити для виконання начальнику ОСІ УДПтСУ в Одеській області, а також вручити під розписку для відома прокурору та ОСОБА_8 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3