Справа № 507/486/22
10 червня 2022 року смт Овідіополь
суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Любашівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 та просить відстрочити їй сплату судового збору, накласти заборону на відчуження автомобіля та квартири, а також визнати за нею право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; 250 000,00 грн. що становить 50% вартості автомобіля Toyota Rav 4 та визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ухвали судді Любашівського районного суду Одеської області Вужиловського О.В. від 12.05.2022 року матеріали справи передані до Овідіопольського районного суду Одеської області за підсудністю, оскільки об'єкти нерухомості знаходяться на території смт Авангард Овідіопольського району.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу 07.06.2022 року було розподілено судді Панасенко Є.М.
Згідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Однак, суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона подана з порушенням статті 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так позивач до суду взагалі не надає документів, які б підтверджували ціну позову (звіт про оцінку майна), та не зазначив її в позові.
А тому, на підставі вищенаведеного позивачу необхідно надати оцінку стосовно спірного майна, яка необхідна для правильного визначення ціни позову та розміру судового збору, та в подальшому вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Також позивачем не зазначена повна адреса місця проживання чи місця реєстрації відповідача, що також є порушенням.
Що стосується вимоги позивача про забезпечення позову, то суд роз'яснює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником та до такої заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позову без руху.
Враховуючи наведене, у відповідності до ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 258 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення виявлених недоліків, але не більше десяти днів з дня отримання заявником копії ухвали.
Запропонувати позивачу виправити недоліки, вказані в мотивувальній частині цієї ухвали.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідним позовом після усунення підстав, що зумовили його повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. М. Панасенко